Відповідно до ст. 39 Житлового кодексу УРСР, який чинний на сьогодні, громадяни беруться на облік потребуючих  поліпшення  житлових умов:

за місцем   проживання   -   виконавчим  комітетом  районної, міської,  районної в  місті,  селищної,  сільської  Ради  народних депутатів   за  участю  громадської  комісії  з  житлових  питань, створюваної при виконавчому комітеті;

за місцем   роботи   -   спільним   рішенням    адміністрації підприємства,  установи,  організації  чи органу кооперативної або іншої  громадської  організації  і   відповідного   профспілкового комітету.

Громадянам, які  перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, житлові приміщення надаються в порядку черговості.

У першу чергу житлові приміщення надаються потребуючим поліпшення житлових умов:
-          сім’ям воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняним до них у встановленому порядку особам;
-          Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, а також особам, нагородженим орденами Слави, Трудової Слави, «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» усіх трьох ступенів;
-          особам, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, перелічених у списку захворювань, затверджуваному в установленому законодавством Союзу РСР порядку;
-          особам, зараженим вірусом імунодефіциту людини внаслідок виконання медичних маніпуляцій;
-          медичним працівникам, зараженим вірусом імунодефіциту людини внаслідок виконання службових обов’язків;
-          особам, які перебували в складі діючої армії в період громадянської і Великої Вітчизняної воєн та під час інших бойових операцій по захисту СРСР, партизанам громадянської і Великої Вітчизняної воєн, а також іншим особам, які брали участь у бойових операціях по захисту СРСР;
-          інвалідам праці І і ІІ груп та інвалідам І і ІІ груп з числа військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;
-          сім’ям осіб, які загинули при виконанні державних або громадських обов’язків, виконанні обов’язку громадянина СРСР по рятуванню життя людини, по охороні соціалістичної власності і правопорядку або загинули на виробництві внаслідок нещасного випадку;
-          робітникам і службовцям, які тривалий час сумлінно пропрацювали у сфері виробництва;
-          матерям, яким присвоєно звання «Мати-героїня», багатодітним сім’ям, сім’ям, що виховують дітей-інвалідів, і одиноким матерям;
-          сім’ям при народженні близнят;
-          вчителям та іншим педагогічним працівникам загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних навчальних закладів.

Поза чергою житлове приміщення надається:
-          інвалідам Великої Вітчизняної війни і прирівняним до них у встановленому порядку особам протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання житлового приміщення, а з них інвалідам першої групи з числа учасників бойових дій на території інших держав — протягом року з визначенням переважного права інвалідів Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків;
-          громадянам, житло яких внаслідок стихійного лиха стало непридатним для проживання;
-          особам, направленим у порядку розподілу на роботу в іншу місцевість;
-          дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після завершення терміну перебування у сім’ї опікуна чи піклувальника, прийомній сім’ї, дитячому будинку сімейного типу, закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також особам з їх числа у разі відсутності житла або неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
-          громадянам, незаконно засудженим і згодом реабілітованим, у разі неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення;
-          дітям-інвалідам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які проживають у сім’ях піклувальників, прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу, державних або інших соціальних установах, після досягнення повноліття, у разі якщо за висновком медико-соціальної експертизи вони можуть здійснювати самообслуговування і вести самостійний спосіб життя;
-          сім’ям, які мають п’ятьох і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей;
-          особам, обраним на виборну посаду, коли це зв’язано з переїздом в іншу місцевість;
-          членам сім’ї народного депутата України у разі його смерті в період виконання депутатських обов’язків у Верховній Раді України на постійній основі.

    Як бачимо в цьому переліку не має так званих «чорнобильців» до категорії яких належите Ви і Ваша дружина.

Зазначу, що  особи,    які    постраждали    внаслідок   Чорнобильської  катастрофи,  категорії  1 та категорії 2 мають право позачергового  отримання   квартир   або   садибних (одноквартирних)  житлових  будинків лише із  житлового фонду соціального призначення,  за наявності в них права на отримання такого  житла.

    Правом  взяття на соціальний квартирний облік користуються громадяни України:
     а) для яких таке житло є єдиним  місцем  проживання  або  які мають право на поліпшення житлових умов відповідно до закону;
     б) середньомісячний  сукупний  дохід яких за попередній рік з розрахунку  на   одну   особу   в   сумі   менший   від   величини опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та прожиткового мінімуму, встановленого законодавством.

    До житла з житлового фонду соціального призначення
належать:
     1) квартири  в  багатоквартирних  жилих   будинках,   садибні (одноквартирні)  жилі будинки,  які надаються громадянам у порядку черги на одержання соціального житла;
     2) жилі приміщення у соціальних  гуртожитках,  які  надаються громадянам на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання.

Оскільки будинки є відомчим житловим фондом, збудовані підприємством то такі будинки не можуть вважатися соціальним житловим фондом без спеціального рішення власника підприємства та виконавчого комітету міської (районної)  ради.