Апеляційний адмінсуд задовольнив скаргу Національного бюро на рішення столичного адмінсуду про визнання протиправними дій детектива.
Апеляційний адміністративний суд скасував рішення Окружного адміністративного суду Києва, яким визнали протиправними дії детектива Національного антикорупційного бюро по складанню довідок про збитки у справі формули «Роттердам плюс».
Про це повідомляє прес-служба НАБУ.
«Детективи НАБУ діяли законно і в межах повноважень при розрахунку і встановлення розміру збитків, завданих через введення формули« Роттердам + »споживачам електроенергії. Це підтвердив Шостий апеляційний адміністративний суд Києва. 12 січня він скасував рішення ОАСК про визнання протиправними дії детектива НАБУ щодо встановлення збитків в 18 млрд грн через формулу «Роттердам +», - інформують у відомстві.
Як відомо, в ОАСК надійшов позов підозрюваного у справі «Роттердам плюс», топ-менеджера групи компаній Ріната Ахметова ДТЕК Бориса Лісового. У цьому позові він просив суд визнати протиправними дії детектива про складання довідок про проведення розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни електроенергії і про можливі переплати після впровадження формули «Роттердам плюс».
Ще до підозр суддям ОАСК влітку 2020 року столичний адмінсуд навіть не відкрив провадження за цим позовом. Однак Шостий апеляційний адмінсуд це рішення скасував і повернув позов на розгляд ОАСК. З другої спроби суд позов задовольнив і визнав протиправними дії детектива по складанню довідок. Суддя ОАСК вважає, що детектив склав ці довідки, хоча це не входить в коло його повноважень, згідно зі статтею 71 КПК України. У той же час, в цій статті не вказано чіткий перелік того, що може робити фахівець. Зокрема, там зазначено, що фахівець може бути притягнутий для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження в ході досудового розслідування і судом під час судового розгляду .
Нагадаємо, 27 серпня прокурор Пономаренко вирішив закрити справу про формулу «Роттердам плюс» в частині оголошених підозр. У той же час, нещодавно НАБУ отримало нову експертизу у справі «Роттердам плюс», яка підтвердила 39 млрд грн збитків від введення формули. Після чого експерт, яка провела це дослідження, заявила про тиск на неї. До того ж, генпрокурор Ірина Венедиктова відмовилася змінювати прокурора у справі на прохання детективів НАБУ.
За версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з екс-главою НКРЕКУ Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокимовим, заступник начальника управління енергоринку НКРЕКУ Тарасом Ревенко та начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до прийняття формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати тільки на той вугілля, який доставляють в Україну портами. Однак кількість такого вугілля становило приблизно 130 тисяч тонн в рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн.
Тому пізніше все вищезгадані особи досягли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовими особами НКРЕКУ на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадові особи Нацкомісії після отримання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКУ цієї формули, оскільки від неї отримала надприбуток група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70% -80%.