ГоловнаІнтерв’юІнтерв’ю«На сьогодні Україна не готова до зими однозначно» - Андрій Герус

«На сьогодні Україна не готова до зими однозначно» - Андрій Герус

Чи готова Україна до опалювального сезону, як виходити з «вугільної» кризи та що робити, аби наступного року ситуація з браком енергоресурсів не повторилася? – своїми думками поділився колишній член НКРЕКП Андрій Герус.

В Україні знову заговорили про енергетичну кризу та ризики відключення світла і тепла взимку. Чи готова країна до нового опалювального періоду? Своїми думками з цього приводу в інтерв’ю «Главкому» поділився колишній член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Андрій Герус.

До опалювального сезону Україна не готова? 
 
На сьогоднішній день не готова однозначно.
 
Нам на початок опалювального сезону потрібно 3 мільйони тонн вугілля на складах, а на сьогоднішній день є 1,3 мільйони. З тих 3 мільйонів нам потрібно, щоб хоча б 1 мільйон – марка «А». З поставками марки «А» великі проблеми з точки зору пропускної спроможності через порти, через залізничну інфраструктуру. Є 3-4 залізничні лінії, по яких можна перевозити з зони АТО, але внаслідок постійних бойових дій там постійні пошкодження.
 
Кілька днів тому на засіданні Антикризового енергетичного штабу Віце-прем’єр Валерій Вощевський сказав, що з зони АТО можна вивозити близько 72 тисяч тонн вугілля на добу. Це реальна цифра? 
 
Теоретично, так. Але цей план навіть на половину не виконувався у серпні.
 
Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк дав вказівку до жовтня заповнити склади українських електростанцій вугіллям. І 12 серпня Глава Міненерго повідомив, що уряд прийняв рішення про транзит вугілля через територію РФ. Це вирішить проблему? 
 
Це допоможе, можна буде вивозити більше. Але все одно будуть труднощі, бо питання дуже політичне. Росія в будь-який момент може перекрити такі поставки вугілля. І Україна залишиться просто в підвішеному стані, враховуючи, що імпорт електроенергії у нас також іде з Росії.
 
Транзит вугілля з Донбасу через територію Росії збільшить ціну? 
 
На сьогоднішній день, в принципі, ця транспортна складова вже не має критичного впливу. З «ДНР/ЛНР» ціна може бути досить низька, бо те вугілля нікому, окрім України, не потрібно. І те, що там набіжить за рахунок транспорту, не буде мати критичного впливу. Проблема вже навіть не в ціні. Проблема в тому, щоб воно їхало.
 
Володимир Демчишин говорив, що вугілля, яке заходить з Росії, вартує приблизно 65-67 доларів за тонну…
 
На сьогодні ціна вугілля марки «А» з калорійністю 6 тисяч коштує 54 долари – це вже в порту в Україні. Відповідно, ще 7 доларів – це перевалка. І виходить, що ціна вугілля десь 61 долар. По такій же ціні крупний трейдер Меркуріа пропонували російське вугілля українській стороні.
 
Є думка, що транзит через Росію, в першу чергу, вигідний для «ДТЕК Енерго» Рината Ахметова. 
 
В них є вугілля «Свердловантрацит» і «Ровенькиантрацит». Ці два підприємства знаходяться близько до кордону з Росією – в Луганській області. Звідти можна виїхати в Росію і заїхати в Україну через Харківську область. Думаю, їхня основна вигода полягатиме в тому, що вони будуть мати можливість це вугілля продавати і за нього отримувати кошти. На сьогодні там на складах накопичилося реально дуже багато вугілля, десь біля 2 мільйонів тонн.
 
Ще десь потрібно купувати вугілля? Де? 
 
Потрібно вугілля купувати скрізь де можна, враховуючи дефіцит часу. Особливо марку «А». Морем із ПАР, залізницею із Росії та зони АТО.
 
Україна купує вугілля напряму із зони АТО зараз? 
 
Так, Україна багато купувала напряму. Є перелік компаній, які можуть вивозити це вугілля.
 
Перереєстровані на підконтрольній території? 
 
Так. Відповідний список є в СБУ. Є перелік компаній, яким дозволяється бути отримувачами цього вугілля. Бувають зупинки на кілька днів у зв’язку із обстрілами якихось ділянок або перевірками СБУ. Єдине, не вдається його вивозити в тих обсягах, про які говорив Віце-прем’єр.
 
Щодо того, що вугілля зараз треба купувати будь-де. Ви, певно, слідкували за скандалом, що розгорівся навколо південноафриканського вугілля. Були закиди щодо того, що це вугілля не якісне. Та воно горіло. Але поставки були зупинені. В чому була головна проблема? 
 
Факт такий, що це вугілля згоріло, бо склади порожні. Але в вугіллі є деякі фізико-хімічні властивості. Наприклад, зольність, сірка, калорійність. Чим більше калорійність вугілля, тим більше воно дає на виході енергії. Головна проблема була з відхиленнями таких показників і ціною.
 
Якщо вірити документації, то базова калорійність південноафриканського вугілля складала 5500 ккал/кг. Тобто – не так і мало. 
 
Я думаю, там більше питання були по ціні.
 
Що потрібно робити, щоб в короткостроковій перспективі пережити зиму без віялових відключень і в довгостроковій - убезпечитися від дефіциту на майбутнє? 
 
Треба перестати влаштовувати ці публічні війни з учасниками ринку. Треба переходити на конструктивну роботу і вибудовувати якийсь спільний план дій. Якщо є політичне рішення на реприватизацію – оголосіть це. Або доплата за колись приватизовані активи. Але у цій історії треба ставити крапку і жити по-новому, по одних правилах для всіх.
 
У довгостроковій перспективі варто пам’ятати, що енергетика це не швидкісний катер, а це величезний лайнер. Наслідком сьогоднішніх рішень буде ситуація у наступному році. І якщо рішень не буде, або вони будуть неправильні, то потім швиденько ситуацію виправити не вдасться. Тому й підготовка до наступної зими починається відразу із закінченням попередньої. Сьогоднішня ситуація створена своїми ж діями чи бездіяльністю, нічого несподіваного за півроку у нас не відбулось.
 
Ну і звичайно потрібна якась зрозуміла і грамотна стратегія розвитку галузі, яка б виконувалась і діючими, і наступними чиновниками.
 
Коментарі (0)