ГоловнаІнтерв’юАльтернативна енергетикаНових готельних проектів до Євро-2012 ніхто вже не закладатиме

Нових готельних проектів до Євро-2012 ніхто вже не закладатиме

Заповнити нестачу столична влада сподівається за рахунок введення в експлуатацію нових готелів. За її прогнозами, до кінця 2011 р. в Києві таких відкриється вісім із загальним номерним фондом в 1683 номери, а саме: «Фермонт», готель на Оболонській набережній, «Старо», Holiday

Заповнити нестачу столична влада сподівається за рахунок введення в експлуатацію нових готелів. За її прогнозами, до кінця 2011 р. в Києві таких відкриється вісім із загальним номерним фондом в 1683 номери, а саме: «Фермонт», готель на Оболонській набережній, «Старо», Holiday Inn, Ramada, «Лейпциг», Ibis, «Парк готель», готель на вул. Предславинській. Щоправда, А. Голубченко скромно змовчав, що деякі з цих готелів, зокрема Holiday Inn, Ibis, повинні були відкритися вже давно, але їх введення в експлуатацію постійно переноситься.

Міжнародні оператори, які будуть керувати цими готелями, пояснюють, що у всьому винні складнощі з фінансуванням девелоперських проектів в Україні. До того ж у західних мереж досить жорсткі вимоги до якості готелів, що в деяких випадках призводить до постійного збільшення і без того високу вартість будівництва. Про ці та інші труднощі, які мають місце на ринку готельної нерухомості, в інтерв'ю ІА «Україна Комунальна» розповів Сергій Сеслов, керівник проекту будівництва адміністративно-готельного комплексу компанії DeVision (реалізує проект готелю під ТМ Ramada Encore в Києві).

Що стосується міжнародних мереж в Україні – яким чином вони виходять на український ринок: вони будують власні об'єкти або воліють брати готелі в управління?
Існує два основних варіанти розвитку готельних проектів. У першому випадку замовник будує об'єкт відповідно до стандартів міжнародного готельного оператора, а надалі залучає його для управління. У другому – будує власний готельний бізнес самостійно. На жаль, перший варіант розвитку готелю сьогодні є найбільш прийнятним для більшості девелоперів. Основна причина цього – відсутність досвідчених висококваліфікованих кадрів як в сфері управління, так і в сфері обслуговування. Адже грамотне управління готельним комплексом є основним чинником успішної реалізації проектів.

Який зиск девелоперам від залучення до управління готелем міжнародного оператора?
Залучаючи міжнародних операторів, девелопери сподіваються, що їхній досвід роботи та і пізнаваність бренду забезпечить готелям високу заповнюваність і, як наслідок, останні швидше окупляться. Ті ж, хто вже спробував самостійно управляти готелем, визнають, що це досить складно. Досвідчений готельний оператор має навички в маркетинговому просуванні на ринку, надає доступ до центрального відділу бронювання по всьому світу і допомагає у функціональному плануванні готелю.

Але поряд з плюсами залучення досвідчених операторів, є і мінуси...
Так, наприклад, оператор, як правило, жорстко контролює проектування і будівництво об'єктів під своєю торговою маркою, диктуючи свої стандарти якості (розміри номеру, ванної кімнати, марку телевізорів і т.д.). Дуже часто це прямо пов'язане зі збільшенням бюджету проекту ще на стадії будівництва.

Торік Верховна Рада прийняла закон, згідно з яким готелі категорії три, чотири і п'ять зірок тимчасово звільняються від сплати податку на прибуток. Але це відбувається у випадку, якщо вони будуть введені в експлуатацію до вересня 2012 р. Термін дії пільги – десять років, починаючи з січня 2011 р. Чи посприяло податкове послаблення більш динамічному розвитку готельного сектора?
Дана спроба активізувати готельний бізнес не зможе значним чином вплинути на загальну ситуацію на ринку і активізувати гравців, оскільки є запізнілою. Адже основна частина девелоперів на момент прийняття цього закону вже реалізовувала свої проекти, а для реалізації нових проектів, як свідчить практика, потрібно не менше 2,5-3 років. І це тільки будівництво. Для якісної побудови всього бізнесу, навчання персоналу, набору клієнтури та повноцінного запуску бізнесу необхідно близько 4-5 років. Тому при терміні окупності п'ятизіркового готелю в Україні 7-8 років (у Києві, зокрема, 6-7 років) звільнення від сплати податку на прибуток вже не буде для інвестора істотним стимулом. Уже рік тому гравці ринку говорили, що нових проектів в Україні до Євро-2012 ніхто закладати не буде. Адже навіть при великому бажанні девелопера, можливості безперебійного фінансування і використання найсучасніших технологій будівництва на реалізацію проекту до наміченого терміну просто немає часу.

А є щось, що все-таки може посприяти розвитку готельного ринку в нашій країні?
На мій погляд (я думаю, зі мною погодиться більшість девелоперів), істотним стимулом і підтримкою з боку держави для забезпечення реалізації більшої частини вже заявлених і реалізованих сьогодні проектів була б допомога у проходженні дозвільних процедур. І це потрібно робити негайно. Сюди входить: зміна функціонального призначення землі для тих девелоперів, які переформатували об'єкт під готель, отримання вихідних даних для проектування та проходження державної експертизи; отримання дозволу на будівництво і введення об'єкта в експлуатацію. Адже багато учасників ринку нарікають саме на складні процедури отримання всіх погоджень і непрозорі умови ринку в Україні.

Також вимагають доопрацювання державні програми розвитку даного сектора. Діяльність підприємств готельного сектора сьогодні регулюється Господарським кодексом України, законами України «Про туризм», «Про курорти», «Про стандартизацію», постановами і розпорядженнями Кабінету міністрів України «Про затвердження державної програми розвитку туризму на 2002 - 2010 рр.», «Про затвердження порядку надання послуг тимчасового розміщення», а також Державним стандартом «Туристичні послуги. Класифікація готелів». Більшість цих законів та нормативних актів потребують удосконалення та приведення у відповідність до законів готельного ринку, що діють в європейських країнах. В іншому випадку ні національні готельні оператори, ні міжнародні мережі можуть не захотіти розвивати свій бізнес на ринку України.

Розмовляла Олена Романюк спеціально для ІА «Україна Комунальна».

 
Коментарі (0)