Зростання вартості електроенергії, перебої з електропостачанням та потреба в енергетичній автономії змушують бізнес шукати нові підходи до забезпечення своїх об'єктів енергією. Одним із таких рішень є когенерація, яка дозволяє підприємствам одночасно виробляти електроенергію та тепло з одного джерела палива.
У YASNO пояснили, для яких підприємств такі проєкти можуть бути економічно вигідними і окупитися за 4-6 років, а кому когенерація навряд чи принесе очікуваний економічний ефект, пише «Укрїна Комунальна».
Коли когенерація справді працює на бізнес
Когенераційна установка працює на природному газі та одночасно виробляє електроенергію і тепло. Якщо звичайний генератор під час роботи просто втрачає тепло, то когенерація дозволяє використовувати його для опалення або виробничих процесів.
Саме тому найбільший ефект такі рішення дають підприємствам, які мають стабільне споживання електроенергії та постійну потребу в теплі.
Найчастіше йдеться про виробничі підприємства, харчову промисловість, логістичні комплекси, лікарні, готелі, дата-центри та об'єкти з власними котельнями.
Кому когенерація не підійде
Водночас когенерація не є універсальним рішенням для будь-якого бізнесу.
Якщо підприємство працює сезонно, має нерівномірне завантаження або практично не використовує тепло, економіка проєкту може виявитися недостатньо привабливою.
За словами фахівців YASNO, найчастіше перспективними є проєкти для підприємств із навантаженням від 500 кВт, однак остаточне рішення завжди потребує індивідуальних техніко-економічних розрахунків.
Не лише економія, а й захист від відключень
Окрім скорочення витрат на електроенергію та тепло, когенерація дозволяє підприємству підтримувати роботу навіть під час перебоїв у мережі.
За наявності відповідних технічних рішень установка може працювати автономно та живити критичне обладнання або значну частину навантаження підприємства.
Ще більшої ефективності можна досягти, поєднавши когенерацію із сонячною електростанцією та системою накопичення енергії. У такій конфігурації СЕС виробляє електроенергію вдень, батареї згладжують пікові навантаження, а когенераційна установка забезпечує базове навантаження незалежно від часу доби.
Для прикладу
Для підприємства зі споживанням близько 1 МВт різниця в експлуатаційних витратах між дизельним генератором і газопоршневою когенераційною установкою може становити сотні тисяч гривень на місяць. Якщо дизельний генератор виробляє електроенергію з паливною складовою орієнтовно 23-28 грн/кВт·год, то для КГУ за вартості природного газу близько 23 грн/м³ цей показник становить близько 5-6 грн/кВт·год.
Водночас когенераційна установка не лише виробляє електроенергію, а й забезпечує підприємство тепловою енергією, що додатково зменшує витрати на опалення або технологічні потреби. Саме тому для підприємств зі стабільним споживанням електроенергії та тепла когенерація часто є економічно вигіднішим рішенням, ніж використання дизельних генераторів як основного джерела енергії.
