Станція була відрита 31 грудня 1989. Початковий проект передбачав створення досить стриманої, утилітарної станції, виконаної у білих тонах. Однак дане стилістичне рішення було визнано занадто слабким для однієї з центральних станцій столиці. Тому,  вже через два тижні було створено новий проект, згідно з яким станція повинна стати ілюстрацією храмової архітектури Київської Русі.

Таким чином була збільшена висота центрального залу станції, замість пілонів використані порівняно невисокі циліндричні потужні колони, облицьовані білим мармуром. З такого ж мармуру зроблені лекальні капітелі. Біла стеля центрального залу розділена діаметральними мозаїчними смугами із смальти з цегляними розшивками. У просвітах між смугами встановлено бронзові дворівневі люстри з 12 світловими групами в кожній, покриті орнаментами.

Склепіння проходів на платформи підкреслені цегляною окантовкою, між якою – мозаїчні зображення князів Київської Русі, церков Києва та складних орнаментів.

Жодна з цих мозаїк не повторюється. Таким чином, якщо увійти на станцію метрополітену з вулиці та пройти по платформі за годинниковою стрілкою заглядаючи у арки, то можна простежити історію стародавнього Києва.

Колійні стіни платформ облицьовані комбінованими елементами з біло-жовтого мармуру, а букви назви станції, зроблені з ухилом у давньоруський стиль. З боку платформи над капітелями колон зроблені круглі цегляні вставки, в яких розміщені світильники-канделябри, в тому ж стилі, як і люстри центрального залу.

Джерело: Дзеркало тижня