Підкажіть ,будь-ласка, які є ще правомірні та дієві методи боротьби з боржниками? Ми на своєму підприємстві (ЖЕК) створили робочі групи для обходів боржників з врученням претензій, розклеювали списки боржників на під'їзди, спільно з Водоканалом працювали, подаємо справи до суду та працюємо з місцевою виконавчою службою, але відсоток проплат складає 94-96%. Керівництво вимагає 100% проплат! Чи доцільно, на Вашу думку, звернутись до послуг так званих фінансових компаній, що займаються "вибиванням" боргів за певний відсоток?
Гадаю, з мого боку буде не етично рекомендувати Вам того чи іншого колектора, або рекомендувати не співпрацювати взагалі з колекторськими структурами. Це кожен має вирішити для себе сам.
Від себе пораджу, як юрист не бачу іншого шляху, окрім правового, боротьби з боржниками.
Чинний Господарський кодекс України, а саме ст. 222 цього нормативного акту містить положення про те, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання суперечки з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, чинне законодавство надає підприємствам інструмент для позасудового врегулювання майнової суперечки який не передбачає здійснення додаткових судових витрат та є реальним важелем впливу на боржників.
Також не слід забувати, що претензії та досудові повідомлення можуть подаватися не тільки юридичним особам. Такі досудові попереджувальні документи можуть оформлюватися на всіх боржників – і осіб юридичних, і осіб фізичних.
В разі, якщо боржником відхилено претензію або він не надав відповіді у встановлений в претензії термін, підприємство має право звернутися до відповідного суду з позовною заявою про стягнення заборгованості та стягнення пені, якщо останнє передбачено умовами договору.
Звернення до суду за захистом своїх законних майнових прав та інтересів гарантоване підприємству навіть у тому випадку, якщо сторони не врегульовували спірні питання в досудовому порядку за допомогою надіслання претензій.
Але не всі боржники поспішають погашати заборгованість навіть після рішення суду. В такому випадку у відношенні них діє процедура виконавчого провадження.
Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб спрямованих на примусове виконання рішень судів (адже далеко не завжди боржники виконують рішення суду про стягнення з них заборгованості за надані послуги в добровільному порядку).
Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Доцільно запропонувати таку форму співпраці юрисконсультів та державних виконавців, за якої основним завданням юрисконсультів буде організація та проведення заходів щодо примусового стягнення заборгованості (перевірка майнового стану боржника, опис та арешт майна боржника), а також надання необхідної допомоги в документальному оформленні виконавчих проваджень, стягувачем за якими є комунальне підприємство.
Реалізація такої схеми співпраці з державними виконавцями дозволяє здійснити успішні рейди по злісних боржниках, описи та арешти особистого майна, відео- та фотозйомка процесу. Результати не змусять себе довго чекати: заборгованість боржників погашається або в грошовому вигляді, або переданням майна в рахунок погашення боргу на користь КП .