Яким чином у разі відсутності Методики можна справедливо розділяти кількість теплової енергії зафіксованої домовим засобом обліку (кілокалорій) між власниками п'яти однакових за площею квартир, які знаходяться в одному житловому будинку? У першій квартирі встановлені проектні прилади опалення (радіатори), перепланування квартир не здійснювалося. У другій квартирі - здійснено перепланування квартири. Теплопровідність стінок балкона значно більше, ніж стін квартири, тому катастрофічно збільшуються втрати тепла. При цьому система опалення не реконструювалася. В третій квартирі - в усіх приміщеннях встановлені не проектні прилади опалення (радіатори), перепланування квартир не здійснювалося. У четвертій квартирі у ванній кімнаті і туалеті змонтована теплова підлога, яка підключена до системи опалення будинку. У п'ятій квартирі встановлені проектні прилади опалення (радіатори), перепланування квартир не здійснювалося. Всі зовнішні стіни в цій квартирі утеплені, замінено дерев'яні вікна двокамерні склопакети. Жодна з цих квартир не обладнана приладами розподілювачами теплової енергії. Багато власників квартир за свої гроші утеплили стіни квартир, встановили склопластикові вікна. Вони стали споживати менше тепла, а платять однаково зі своїми сусідами, які встановили не проектні додаткові обігрівальні прилади або опалюють лоджії і балкони, теплі підлоги. Які ж переваги у цих громадян, навіщо ж вони утеплювали стіни? Тепла вони стали споживати менше, а за спожиту теплову енергію у цих громадян залишилася та ж.
За усталеними юридичними канонами за наявності прогалини в системі законодавства є єдиний шлях з’ясування істини по справі – це судова практика. Раджу використати своє право, надане Конституцією України, та звернутися до суду з позов про визначення порядку сплати за спожиту теплову енергію. Тільки судове рішення може ліквідувати прогалину в системі законодавства.
