10 Вересня 2025 p.
Питання та відповіді

Нещодавно Верховна Рада прийняла законопроект про так званий податок на нерухомість. Чи підпадають комунальні підприємства під даний податок, чи є якісь пільги при його сплаті?

Згідно з ст. 266.2.2. не є об’єктами оподаткування на нерухомість, зокрема, об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створені ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільна власність). Тож якщо підприємство є комунальним унітарним комерційним, воно може бути визначене платником податку на нерухомість у відношенні нерухомого майна, переданого йому в господарське відання засновником – відповідною міською або селищною радою, за винятком будівель промисловості, зокрема виробничих корпусів, цехів, складських приміщень. Стосовно встановлення пільг на цей вид податку – то ПКУ зазначає, що кожна міська або селищна рада має право встановлювати ставки та пільги на сплату цього податку.

Відправити
Друкувати
Яким чином у разі відсутності Методики можна справедливо розділяти кількість теплової енергії зафіксованої домовим засобом обліку (кілокалорій) між власниками п'яти однакових за площею квартир, які знаходяться в одному житловому будинку? У першій квартирі встановлені проектні прилади опалення (радіатори), перепланування квартир не здійснювалося. У другій квартирі - здійснено перепланування квартири. Теплопровідність стінок балкона значно більше, ніж стін квартири, тому катастрофічно збільшуються втрати тепла. При цьому система опалення не реконструювалася. В третій квартирі - в усіх приміщеннях встановлені не проектні прилади опалення (радіатори), перепланування квартир не здійснювалося. У четвертій квартирі у ванній кімнаті і туалеті змонтована теплова підлога, яка підключена до системи опалення будинку. У п'ятій квартирі встановлені проектні прилади опалення (радіатори), перепланування квартир не здійснювалося. Всі зовнішні стіни в цій квартирі утеплені, замінено дерев'яні вікна двокамерні склопакети. Жодна з цих квартир не обладнана приладами розподілювачами теплової енергії. Багато власників квартир за свої гроші утеплили стіни квартир, встановили склопластикові вікна. Вони стали споживати менше тепла, а платять однаково зі своїми сусідами, які встановили не проектні додаткові обігрівальні прилади або опалюють лоджії і балкони, теплі підлоги. Які ж переваги у цих громадян, навіщо ж вони утеплювали стіни? Тепла вони стали споживати менше, а за спожиту теплову енергію у цих громадян залишилася та ж.
Нежитлове приміщення (право власності, тех паспорт, договору з комунальними службами і т. д. все на законних підставах) на 1му поверсі багатоповерхового кооперативного будинку, є окремий вихід; на загальних зборах правлінням був прийнятий тариф квартплати 2.2грн за метр квадратний, у мене в техпаспорті вказана площа приміщення 69(загальна площа), і ще вказана «площа забудови» - 89,7. Кооператив надав мені додаткову угоду, в якій вказав таку формулу: 89,7*2,2*коефіцієнт(коеф=2)сума мене ввела в ступор! Підкажіть, який законодавчий документ регламентує такий коефіцієнт для оплати квартплати нежитлового приміщення? Яка площа береться для розрахунку - загальна або «забудови»? Чи повинна я платиь за освітлення сходових кліток, за ліфт і його обслуговування, за систему диспетчиризации при наявності окремого входу? за прибирання прилеглої території (за умови, що я оплачую двірнику житлового кооперативу додатково з власного бюджету)?
Поставити питання (з 1 березня 2016 р не підтримується)
Ім’я: Ел. адреса:
Введіть символи: