Прийнято вважати, що комунальне теплопостачальне підприємство апріорі є збитковим. Розберемось чи це відповідає дійсності на прикладі МКП «Чернівцітеплокомуненерго».
Аналіз фінансових показників підприємства доводить: «збитковість» - це результат системного касового розриву, закладеного на державному рівні.
Звідки беруться борги: економіка «тарифного вакууму»
Головна причина дефіциту коштів — розрив між реальною вартістю ресурсів та ціною послуги для населення. Тариф на тепло для мешканців Чернівців не змінювався з 2018 року.
Подивимось на цифри за опалювальний сезон 2025–2026 років:
- Нараховано споживачам: 232 млн 952 тис. грн.
- Вартість енергоносіїв (газ, електроенергія): 411 млн грн.
Результат: лише за 5 місяців зими утворюється «плановий» борг у 177 млн грн.
Підприємство опинилося в пастці: воно зобов'язане купувати газ за цінами 2025 року, а продавати тепло — за цінами семирічної давнини.
Хто насправді є боржником?
Поширене твердження, що тепломережі - це «боржник перед газовиками», є лише частиною правди. Якщо поглянути на ланцюжок боргів у розрізі зобов’язань держави, картина кардинально змінюється:
1. Борг держави перед підприємством: 932 млн грн. Це сума компенсації різниці в тарифах, яку держава гарантувала згідно з меморандумом, щоб стримати зростання цін для населення.
2. Борг підприємства за газ: 554 млн грн.
Висновок: якби держава виконала свої зобов’язання та виплатила компенсацію, МКП «Чернівцітеплокомуненерго» не лише повністю закрило б борги за газ, а й отримало б майже 400 млн грн чистого ресурсу. Ці кошти могли бути спрямовані на капітальну заміну аварійних мереж та модернізацію котелень.
Роль «соціального буфера»
Сьогодні комунальне підприємство фактично кредитує добробут громади за рахунок власних ресурсів. В умовах війни, коли державний бюджет орієнтований на оборону, виплата компенсацій затримується, а піднімати тарифи для населення заборонено законом.
Завдяки підтримці міської влади та платіжній дисципліні чернівчан, підприємству вдається:
- вчасно виплачувати заробітну плату персоналу;
- проводити поточні ремонти обладнання;
- підтримувати систему в робочому стані.
Чому оплата - це інвестиція в наступну зиму?
Платежі за спожите тепло - це єдиний стабільний «живий» ресурс підприємства сьогодні. Саме ці гривні перетворюються на нові засувки, насоси, труби та роботу аварійних бригад, які виїжджають на виклики у 20-градусний мороз.
Системна криза галузі: Чернівці не виняток
Варто розуміти, що описана ситуація не є локальною проблемою лише цього міста.
Сьогодні в аналогічних умовах «тарифного вакууму» та хронічних невиплат компенсацій перебувають майже всі підприємства теплопостачання України.
Комунальна енергетика країни фактично стала головним донором соціальної стабільності, утримуючи тарифи для населення ціною власного розвитку та технічного стану мереж.
Саме тому платіжна дисципліна кожного споживача сьогодні — це не просто виконання зобов’язань, а спільна відповідальність за те, щоб енергетична система всієї країни вистояла в ці надскладні часи.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
