Новини ЖКГ
Новини ЖКГ
Публікації
Публікації
Інтерв`ю
Інтерв`ю
Коментарі
Коментарі
Опитування
Опитування
Рада експертів ЖКГ
Рада експертів ЖКГ
Круглий стіл
Круглий стіл
ІНФОГРАФІКА:
.jpg)
Як військовим отримати пільги на комуналку?
.jpg)
Хто має звернутися за субсидією на наступний період?
Як працює державна програма єОселя
Опалювальний сезон у Євросоюзі
.jpg)
Як Україна пройшла найважчий в історії опалювальний сезон
.png)
Яка мінімальна температура у приміщеннях у країнах Європи
.png)
Роз'яснення, як оплачувати комуналку під час війни
.png)
Що робити, якщо вдома холодні батареї
.png)
Перелік пільг на ЖКП, що передбачені для учасників бойових дій
Які нормативи використовуються при розрахунку субсидії
Як розраховується житлова субсидія та кому призначається
.png)
Скільки років має служити будинок, ліфт чи літак
Комунальні спори: гра в одні ворота
18 Серпня 2015 p. 08:55
Огляд судової практики за участі постачальників тепла, споживачів-боржників та власників автономних систем опалення свідчить про нерівність - рахунки на сотні мільйонів гривень і рідкісні перемоги власників квартир.
Новини по темі
28 Грудня 2021 p. 11:11
«Несерйозні» підсумки 2021 року
«Несерйозні» підсумки 2021 року
20 Серпня 2021 p. 10:35
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено
05 Серпня 2021 p. 14:13
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?
Вирішення комунальних спорів у суді — не рідкість. Загальна кількість судових розглядів, фігурантами яких є споживачі і постачальники комунальних послуг, в Україні давно перевалила за мільйон. Один лише контекстний пошук справ про стягнення заборгованості по ЖКП на порталі Єдиного держреєстру судових рішень видає більше 1,4 млн результатів (у категорії цивільного судочинства), в тому числі 355 тис. вердиктів, винесених судами першої інстанції за результатами або в процесі розгляду позовних заяв. Насправді, спорів за участю комунальників набагато більше. По-перше, крім справ про стягнення боргів з оплати ЖКП є й інші категорії конфліктів із постачальниками послуг. По-друге, контекстний пошук в реєстрі судових рішень не бездоганний і дозволяє оцінити кількість поданих позовів та прийнятих рішень лише приблизно.
Борги готуються до ривка
Предметом судових розглядів стають всі послуги — від утримання житла до вивезення сміття. Однак особливої уваги заслуговують спори з приводу централізованого опалення і постачання гарячої води, оскільки в багатоповерхівках ці послуги вартують найбільшої копійки. Як наслідок, рівень плати за централізоване опалення та гарячу воду традиційно найнижчий (за підсумками 2014 року — всього 86,7%, що на 5,5% менше від загального показника), а заборгованість з оплати цих послуг — найвища: за підсумками 2014 року — 7,2 млрд грн, — при загальному розмірі боргу населення перед комунальниками в 14,7 млрд грн.
За даними Держстату, на 1 липня населення заборгувало тепломережам 5 млрд грн. Це на 2 млрд грн менше, ніж на початку року, але влітку подібне падіння спостерігається постійно, а рівень оплати за тепло завжди перевищує 100% — за рахунок платежів минулих періодів. А ось динаміка, м'яко кажучи, оптимізму не додає. Зараз за 3 місяці і більше тепломережам боргують 31,4% власників особових рахунків. Рік тому цей показник становив 27,7%, тобто порівняно з літом 2014 року кількість «хронічних» боржників за тепло і гарячу воду збільшилася більш ніж на 200 тис. сімей (абонентів централізованого опалення в країні близько 5,7 млн). Загострює ситуацію те, що від централізованого опалення практично не можна відключитися. Тепломережі нараховують плату навіть абонентам з обрізаними радіаторами. Тому є всі підстави вважати, що в майбутньому кількість спорів із постачальниками тепла зросте.
Не платежами єдиними
Переважна більшість судових конфліктів — це справи щодо стягнення плати за теплопостачання. Ініціатори цих розглядів — постачальники тепла.
При цьому не можна не зауважити, що справи про комунальні борги підпадають під особливий, спрощений режим розгляду — наказовий. Вердикти при такому розгляді, по суті, виносяться автоматично і не вимагають присутності боржників. Наприклад, «Харківські теплові мережі», згідно з єдиним реєстром судових рішень, в липні відзначилися в цивільних справах більше 736 разів. При цьому 561 з них — саме про наказове судочинство. Ситуація з іншими постачальниками тепла аналогічна. Запорізький концерн «Міські теплові мережі» в судовому реєстрі в липні відзначився більш 1087 разів, з них у справах щодо наказового стягнення боргів — 964 разів. «Львівенерго» відповідно — 634 та 620 разів. «Дніпропетровські міські теплові мережі» — 197 і 174 разів. Так що судові позови тепломереж до боржників — лише вершина айсберга. Вони подаються лише у разі, якщо наказне стягнення дало «осічку».
Читайте також: Індивідуальне опалення: заборона була, є і буде
Боржник, звісно, може подати заяву про скасування судового наказу, але на практиці багато власників квартир цим правом нехтують або не встигають скористатися. Не у всіх є бажання і можливість для судових баталій з тепломережами. До того ж, подати заяву потрібно протягом 10 днів.
«Без мене мене судили»
Що ж стосується безпосередньо судових розглядів про стягнення заборгованості, тактика тепломереж проста. Вони зазвичай заявляють про стягнення усієї суми боргу. Найчастіше мова йде про кілька тисяч гривень, хоча можливі й варіанти: як «копійчані» вимоги про сплату 300 грн, так і позови на кілька десятків тисяч гривень.
Справа в тому, що позовні вимоги зазвичай охоплюють весь період, протягом якого утворилася заборгованість. Це може бути і 5, і 10 років. Хоча термін позовної давності в Україні, як відомо, лише 3 роки. І на комунальні спори цей термін теж поширюється. Тим не менш, суди найчастіше вимоги тепломереж задовольняють у повному обсязі. Часто навіть без будь-яких застережень.
Настільки ж поширене явище — заочний розгляд справи. У разі, якщо представник тепломережі не виявляє бажання бути присутніми на процесі, а боржник на засідання не приходить, суд обходиться без сторін конфлікту.
Типовий приклад — розглянута в липні Справа №234/7159/15-ц. В рамках цієї справи «Краматорська тепломережа» вимагала від абонента погасити борг за послуги централізованого опалення і водопостачання за період з березня 2004 року по липень 2014 року понад 7,5 тис. грн. Краматорський міський суд заочно виніс рішення на користь тепломережі — про стягнення боргу за всі 10 років. При цьому про позовну давність у вердикті суду немає ні слова. І це — не поодинокий випадок, а масове явище.
Наприклад, по справі №537/2572/15-ц Крюківський районний суд Кременчука у липні виніс заочне рішення про стягнення з власників квартири 5,2 тис. грн боргу за тепло і гарячу воду за період з 2008 по 2015 рік — на користь КП «Теплоенерго». По справі №266/1628/15-ц Приморський суд Маріуполя 6 липня заочно прийняв рішення за позовом «Маріупольтепломережі» про стягнення з боржників понад 11 тис. грн за період з 2010 по 2014 рік. В обох випадках позовна давність у вердиктах не згадується.
Що було — те загуло
Між тим, списати борги «за давністю років» цілком реально. Так, Залізничний районний суд Львова при розгляді Справи №462/1222/15-ц за позовом КП «Скнилівок» 16 липня задовольнив вимогу боржника про врахування позовної давності. Підприємство вимагало погасити борг по платі за опалення з лютого 2007 року по лютий 2015 року у розмірі понад 7,6 тис. грн. Суд визнав, що за боргами з 2007 року по 2012-й «поїзд пішов», оскільки постачальник тепла звернувся до суду лише в лютому 2015 року. В результаті, сума заборгованості, яка підлягає стягненню, зменшилася в 10 разів — до 758 грн.
Ще приклад: Орджонікідзевський суд Харкова 3 липня при винесенні рішення за позовом «Харківських теплових мереж» про стягнення з боржника 6,2 тис. грн за період з 2009 по 2015 рік врахував позовну давність і «пробачив» власнику квартири борги майже за два роки — понад 2 тис. грн.
Щоправда, варто зазначити: у випадках, коли тепломережі виявляють старанність, шансів на списання боргів «за давністю» практично немає.
Коли оплата шкодить
Справа в тому, що термін позовної давності враховується лише при виконанні ряду умов. Цього повинен зажадати сам власник квартири — до винесення судового рішення. В іншому випадку, борги тепломережа має право стягнути і через 10, і через 20 років.
Крім того, при певних обставинах відлік позовної строку переривається. У комунальних спорах основних таких обставин дві — звернення тепломережі в суд в рамках «наказових» розглядів і фактичне визнання боргу власником квартири. У тій же липневій справі за позовом «Харківських теплових мереж» суд врахував, що раніше, — у квітні 2015 року, — за заявою компанії був виданий судовий наказ про стягнення боргу. І хоча згодом він був скасований, відлік позовної давності перервався, і за кілька місяців 2012 року плата за комуналку боржнику була присуджена. Якби компанія ініціювала наказне судочинство раніше — у 2011 році, а потім знову — у 2014-му, боржнику не вдалося б «списати» навіть борги за 2009 рік, і вимоги тепломережі були б задоволені повністю.
Читайте також: Половина доходів киян піде на оплату «комуналки»
А ось фактичне визнання боргів добре ілюструє рішення Апеляційного суду Донецької області від 21 липня за скаргою на судове рішення на користь «Краматорської тепломережі». У червні Краматорський міський суд виніс рішення про стягнення з боржника 5,5 тис. грн за період з 2010 по 2015 рік. Боржник поскаржився, що суд не врахував строк позовної давності. Апеляційний суд у задоволенні скарги відмовив, пославшись на Цивільний кодекс, згідно з яким відлік позовної давності переривається вчиненням дій, які свідчать про визнання боргу. Як з'ясувалося, боржник в окремі місяці платив за тепло більше, ніж було нараховано. Доказів, що «надлишки» призначалися для сплати майбутніх платежів суд не знайшов і враховувати позовну давність відмовився.
У більшості випадків позовна давність судами не враховується, якщо боржники вносили плату понад поточних платежів, якщо вони оплачували послуги в рамках укладеного договору про реструктуризацію боргів і т. п.
Однак інколи суди трактують як фактичне визнання боргу навіть часткову оплату. Наприклад, Сихівський районний суд Львова в рішенні від 8 липня за позовом ТОВ «Стимул Сихів» залишив без уваги прохання одного з боржників про врахування позовної давності, оскільки боржник оплачував послуги як за призначеної субсидії, тобто частково, — але фактично при цьому субсидію не отримував. Жовтневий районний суд Кривого рогу у рішенні від 27 липня за позовом «Криворіжтепломережі» визнав, що боржник з 2008 року по 2013 рік частково оплачував теплопостачання, чим фактично визнав заборгованість.
Ось і виходить, що шанси на порятунок» від старих комунальних боргів є лише у тих, хто не платить.
Хоча, насправді, це лише один із багатьох парадоксів комунальних спорів. Лише за останній місяць суди розглянули ряд «екзотичних» позовів. Так, 9 липня Королівський районний суд Житомира визнав непереконливими доводи «Житомиртеплокомуненерго». Компанія повернула боржнику помилковий платіж та просила суд розцінити це як фактичне визнання боржників свого боргу. У «колекції» липневих позовів є і вимоги про стягнення боргу з «повітряних замків» — за період до введення будинку в експлуатацію, і розгляд про борги, нараховані після того, як тепломережа сама обрізала батареї споживачеві.
Але найгірше те, що в подібних суперечках сторони лише формально рівні перед законом. У тепломережі зі штатом юристів і пенсіонера-боржника можливості для відстоювання своїх інтересів не в порівнянні. Доводиться сподіватися на мудрість суду, що в українських реаліях часто перетворюється на лотерею без виграшних квитків.
Валентин Хорошун, спеціально для ІА «Україна Комунальна»
Коментарі (0)
Для можливості коментувати, вам потрібно авторизуватись на сайті