ГоловнаІнтерв’юІнтерв’ю«Несправедливо, що кияни не мають уявлення про те, як забудовується місто», - Андрій Вавриш

«Несправедливо, що кияни не мають уявлення про те, як забудовується місто», - Андрій Вавриш

Розробка генерального плану Києва, а також створення Містобудівного кадастру - довгоочікуванні кроки, але наразі підлягають критиці з боку громадскості.
"Україна Комунальна" вирішила розпитати про найближчі перспективи розвитку столиці, основні принципи роботи Містобудівного кадастру, та про долю генерального плану міста заступника директора Департаменту містобудування та архітектури Києва - начальника Служби Містобудівного кадастру Андрія Вавриша.
 
- Андрію Валентиновичу, розкажіть, скільки разів у столиці змінювався генплан? Коли був прийнятий чинний, і який період планування був закладений у ньому спочатку?
 
Генеральний план Києва затверджувався тричі: 1968 році, 1987 році і, нарешті, в 2002 році. Кожен з цих документів приймався з урахуванням забудови міста в найближчі 15-20 років. Такий режим планування закладається в генплан для того, щоб визначити потенціал розвитку інфраструктури та будівництва нових об'єктів із збільшенням чисельності киян. Однак, в середньому кожен генплан жив не більше 7-10 років, оскільки визначена цими документами стратегія розвитку не була аксіомою. Раніше, наприклад, планувалося, що столиця буде розвиватися в північному напрямку, і в генплані 1987 було закладено масштабне будівництво транспортної інфраструктури та інших об'єктів саме в цій частині міста. Однак Чорнобильська трагедія внесла свої корективи, які вже були закріплені генпланом 2002 року. На сьогодні це єдиний юридично чинний документ, прийнятий з режимом планування до 2020 року.
 
- Рішення яких завдань закладається у генплан?
 
Основне завдання генплану - забезпечити коридор можливостей розвитку міста. Тобто, в документі закладені напрямок розвитку, їм резервуються території, які в подальшому будуть забудовуватися, передбачаються інженерні рішення, які забезпечать цей розвиток. Крім того, одним з головних завдань генплану - не допустити руйнування історико-архітектурної спадщини Києва.
 
Андрей Вавриш фото
 
- Кілька років тому генплан міста піддався серйозному коригуванню. Що стало підставою для внесення змін в документ і, чи були затверджені ці правки?
 
Можливість внесення змін до генплану була передбачена Державними будівельними нормами (ДБН), але не заради якоїсь окремо взятої території, а для розвитку масштабних містобудівних утворень, наприклад, мікрорайонів, кварталів. У 2006 році в ДБН (ДБН) було внесено правки, якими дозволялося коригувати генплан на підставі містобудівного обгрунтування (малося на увазі, що ця норма стосуватиметься цілих територій). В результаті, це стало грунтом для серйозних зловживань. Зокрема, в період так званого будівельного буму («У.К.» - 2007-2008 років) замість того, щоб підвищувати якість забудови кварталів і покращувати міське середовище, ця норма була використана для того, щоб абсолютно ігнорувати генплан.
 
Другий пласт проблем актуалізувався у зв'язку з минулою в той період приватизацією муніципального Інституту «Київпроект», фахівці якого на той час забезпечували безперервний процес проектування і розвитку міста. Після передачі його в приватні руки, почалися численні зловживання, пов'язані з тим, що забудова міста проектувалася на підставі якихось приватних інтересів, а не на підставі інтересів Києва.
 
- Це було однією з причин того, що «Київпроект» відсторонили від розробки проекту нового генплану столиці?
 
Це головна причина. Приватна структура не може приймати рішення про стратегічний розвиток міста. Зараз розробкою та проектуванням нового документа займається муніципальний Інститут генерального плану.
 
- Як виглядає генплан зараз? Як він змінився після внесення до нього змін?
 
Як я вже говорив, зараз чинним є генеральний план, затверджений у 2002 році, на підставі якого відбувається забудова столиці та освоєння міських територій. До цього документа кілька років тому Київрадою були прийняті тисячі поправок, логіка яких викликає великі сумніви. Тобто, сьогодні, умовно, ми живемо за містобудівної конституції, яка хвора тисячами ракових пухлин. Критичним є те, що ці помилкові правки є системоутворюючими.
 
Андрей Вавриш
 
- Був розроблений проект нового генплану. Чи проведена «робота над помилками», і на якому етапі розгляду зараз знаходиться цей документ?
 
Проект нового генплану був розроблений, але півтора роки тому було зупинено його твердження і він був відправлений на доопрацювання. Не можна сказати, що він піддався кардинальним змінам. У ньому усунули принципові протиріччя, помилки недоробки.
 
- Наприклад, які?
 
Наприклад, для вирішення транспортної проблеми в районі Петрівки пропонувалося прокласти 11-кілометровий підземний тунель вартістю мільярди доларів, який би проходив під вулицею О.Теліги. Уявіть, наскільки низьким є якість такого інженерного рішення! У результаті, проект був відправлений на доопрацювання. Зараз документ вже пройшов масштабне громадське обговорення. Крім того, вперше в історії України на містобудівну раду проект генплану виноситься не цілком, а розглядається кожен розділ окремо, що, відповідно, передбачає проведення цілої серії обговорень. Можу з усією відповідальністю сказати, що якби ми заново починали розробляти генплан, то зробили б зовсім по-іншому.
 
- Так може має сенс почати цю роботу «з нуля»?
 
Не має, оскільки доопрацьований проект генерального плану задовольняє 95 відсотків наших побажань і вимог. Зараз проект проходить останній етап розгляду. Після серії містобудівних рад, проектант допрацьовував документ. Найближчим часом знову будуть розглядатися окремо розділи генплану на черговій серії містобудівних рад. Особливої уваги вимагають розділи, в яких заплановані історико-охоронні та екологічні заходи, а також транспортні питання. Після прийняття генплану, ми приступимо до першого етапу його реалізації, який має на увазі п'ятирічну програму розвитку Києва, ось тоді ми і зможемо отримати, що називається, ідеально-очікуваний результат.
 
- У чому суть створення Містобудівного Кадастру («У.К.» - далі МК)?
 
Життєвий цикл міста має на увазі проектування територій та їх стратегії розвитку, виділення землі, отримання вихідних даних на проектування будівель, проектування об'єктів, проведення експертизи, отримання дозволів ДАБК, будівництво об'єктів, введення в експлуатацію, безпосередньо, експлуатацію об'єкта, а також планові ремонт і реконструкцію будівель. Це і є життєвий цикл об'єктів. Чіткі правила і принципи роботи цього циклу регламентовані нормами закону «Про регулювання містобудівної діяльності». Цей же документ передбачає створення Містобудівного кадастру та проведення моніторингу. Найбільш грубою і поширеною помилкою є визначення МК як якогось програмного забезпечення або електронного реєстру.
 
У дійсності, МК - це складна інформаційна система, в складі якої знаходяться бази даних, процеси, програмні комплекси, система взаємодії, стандарти і правила, які передбачають різний спектр дій. У цю систему також закладені режими і регламенти використання територій та об'єктів, нормативні проекти, процедурні механізми. Система має величезну кількість учасників її наповнення, джерел інформації і користувачів. У рамках однієї такої інформаційної системи може існувати і працювати три десятки програмних продуктів, кожен з яких може виконувати певну функцію.
 
- Які функції закладені у МК?
 
Структура проекту під назвою «Міська інформаційно-аналітична система забезпечення містобудівної діяльності «Містобудівний кадастр Києва» складається з кількох розділів. А саме, це і взаємодія з підрядними організаціями, такими як Держземагентство, ДАБК, БТІ, Департамент земельних відносин; взаємодія з організаціями, які за наймом працюють з різними категоріями даних; впровадження схеми МАФів; зовнішньої оболонки системи - геопорталу; економіки функціонування системи; продуктів і послуг Кадастру (витяг); нормативно-правового забезпечення; програмно-технічного комплексу; реєстру адрес; топографічної складової; сертифікації системи та технічної документації; управління проектом і так далі. Сам по собі програмний комплекс - це лише незначна частина величезного проекту, в якому закладені дії з розвитку міста на найближчі кілька років.
 
Вавриш фото
 
- Які роботи по створенню МК найбільш витратні?
 
Якщо, умовно, прийняти за сто відсотків всі витрати на створення цієї інформаційної системи, то близько 80 відсотків витрат - це собівартість даних. Решта 20 відсотків припадають на програмно-технічної комплекс і роботу виконавців.
 
- У держбюджеті на створення інформаційної системи було передбачено 3,7 мільйона гривень. Ви отримали ці кошти? Вони були освоєні?
 
Ми не отримували грошей з держбюджету. Ми отримували дані, програмні комплекси, інформацію. Бюджетні кошти були спрямовані саме на проведення практичної апробації моделі системи державного значення на прикладі м. Києва, а значить на даних про територію, містобудівної документації і т.д.
 
- Який був механізм збору даних?
 
Ми зіткнемося з тим, що регіони надали інформацію в абсолютно неприйнятному вигляді, та й до того ж самі формати подачі даних сильно відрізнялися один від одного, і не відповідали стандартам. Наприклад, хтось прислав дані у паперовому вигляді, хтось - в електронному, хтось - навіть аудіофайлами і так далі. Таку інформацію категорично не можна було приймати, і, тим більше, витрачати на ці цілі 80 відсотків запланованих коштів. Міністерство регіонального будівництва, розвитку і ЖКГ змушене було позначити вимоги до наборів даних, запровадити стандарти, необхідні для функціонування інформаційної системи. Для цього було розроблено більше 20 нормативних документів.
 
Окрема частина цієї масштабної міністерської роботи була апробована на прикладі Києва, тобто, ми в своєму роді були першопрохідцями. І практика показала, що дуже багато ДБН  потребують суттєвого доопрацювання. Адже у кожного міста своя топографічна специфіка, кількість процедур, управлінь і департаментів.
 
- Які складнощі виникали у процесі пошуку кращого рішення?
 
Наприклад, ми проводили тендер на розробку цифрової топографічної основи Києва. Близько 5 років тому деякі організації оцінювали цю роботу в 20-25 мільйонів гривень. Але сьогодні нам не потрібні ті топографічні документи, які були б актуальні в той час. В результаті, Київрада затвердила програму, за якою на ці цілі має бути витрачено 18 мільйонів гривень. Ми оголосили конкурс, і постійно актуалізували тендерну пропозицію. Ми не очікували, що в результаті отримаємо пропозиції щодо розробки топооснови вартістю до 10 мільйонів гривень. Тобто, цих коштів достатньо, щоб створити єдиний топографічний фонд для всіх служб міста, який не змінювався з 90-х років.
 
Революційність вирішення цього завдання в тому, що нам більш не доведеться створювати картографічну основу міста щоразу заново, при її оновленні, що серйозно заощадить міський бюджет. Тепер в електронну топооснову можна буде вноситими зміну об'єктів, і таким чином, вона буде завжди актуальною (черговою).
 
- А наскільки зараз актуальна інформація, внесена до МК?
 
Дані оновлюються постійно з розвитком міста, відповідно, оновлюється система. Тому говорити про те, що внесені в неї дані є застарілими - некоректно. Ці дані - вихідні. Так, більшість масивів цих даних неактуальні, і ми повинні прийти до максимальної актуалізації. Але це теж відбувається у порядку пріоритетності. У першу чергу, необхідно актуалізувати реєстр вулиць, потім реєстр адрес, який складається з різних категорій споруд категорії садові товариства. Пріоритетність наповнення системи та актуалізації її даних формується виходячи з міських пріоритетів. Якщо ми вважаємо, наприклад, що інвестору потрібно оперативно видати умови і обмеження - все зосереджуються на виконанні цього завдання.
 
Андрей Вавриш фото
 
- Скільки часу займе актуалізація всіх даних?
 
Актуалізація даних - безперервний процес. Програма впровадження інформаційної системи передбачає 3 роки. На підготовчому етапі була створена служба МК та прийнято програму дій. На першому етапі впровадження повинен відбутися повноцінний введення системи в експлуатацію. Думаю, цей процес буде завершений до середини 2014 року. На другому етапі впровадження нас очікує аналіз результатів роботи системи, її удосконалення.
 
- Хто буде користувачами цієї інформаційної системи?
 
Можна виділити чотири основні категорії користувачів. І перша з них - це самі кияни. Адже несправедливо, що городяни не мають уявлення про те, як забудовується місто, і які плани щодо його розвитку. Київ - єдине місто в Україні, який цю інформацію відкрив. Таким чином, городяни отримають можливість бачити, як буде змінюватися інфраструктура району, в якому вони проживають, або ж, плануючи придбати нерухомість, можна буде з'ясувати як проходитиме забудова тієї чи іншої території. Зрозуміло, громадяни отримають обмежений доступ. Закритої залишиться критично важлива для безпеки населення інформація, наприклад, про інженерні мережі або магістральні трубопроводи.
 
Це дозволить суттєво зменшити кількість невмотивованих пікетів і мітингів незадоволених нібито незаконними забудовами. А також знизить рівень зловживань з боку влади. Адже після реєстрації документів забудовника, вони відразу ж з'являться в інформаційній системі, і чиновник негайно отримає суспільну реакцію. Тобто, публічність - свого роду фільтр від махінацій, як з боку громадськості, так і з боку влади.
 
- Друга категорія користувачів?
 
Це інвестор-забудовник. Зараз для того, щоб зібрати вихідні дані, необхідно залучити 2-4 посередника, які обійдуть десятки організацій по всьому місту, щоб з'ясувати, які перспективи у тій чи іншій території. Тепер інвестор зможе в он-лайн доступі замовляти інформацію в службі ГК. Для цього потрібно відправити запит. Інвестора можуть цікавити перспективи розвитку району, де він, наприклад, будує житловий будинок, також режими використання конкретного майданчика, інформація про мережевий підземної інфраструктурі, або ж забудовник просто має намір отримати інформацію для того, щоб розуміти, в якому напрямку розвивати бізнес.
 
Третя категорія користувачів - це архітектори, проектанти, містобудівники, а четверта - органи влади. Наприклад, муніципалітет приймає рішення про те, що забудовник на певній території буде будувати транспортну розв'язку. Система надасть той максимальний обсяг інформації, необхідний для того, щоб чиновники могли змоделювати найбільш ефективну модель розвитку ситуації і прийняли найбільш аргументоване рішення.
 
- Хто, і на підставі чого буде визначати вартість спеціалізованої (не загальнодоступні) інформації?
 
Зараз Мінрегіон розробляє механізми, на підставі яких будуть фінансуватися ці роботи, і якою може бути їх вартість. Тобто, вартість такої інформації буде визначатися в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів. Знову ж може бути кілька підходів до вирішення цього завдання. Наприклад, у Москві оплачується не сам документ, а кількість мегабайт інформації. У деяких інших країнах встановлено розцінки на окремі види документів. Ми порахували, що витяг, який нами зараз видається, коштує не більше 12 гривень, при тому, що раніше така довідка видавалася нашим муніципальним Інститутом генплану вартістю в 3-5 тисяч гривень, а ми вважаємо, що вона повинна бути безкоштовною.
 
- Які основні перспективи розвитку міста?
 
Автоматизоване управління транспортними потоками в Києві дозволить на 25 відсотків скоротити завантаженість міста, тобто, зменшити кількість пробок. Для розуміння, цього 25 процентного зниження транспортних заторів можна домогтися побудувавши величезну кількість дорог, розв'язок витративши колосальні кошти. Правда, ускладнює ситуацію і те, що центр автоматизованого управління поки був створений лише на папері, а не суті, але це абсолютно необхідно, і ми будемо над цим працювати. Другий не менш важливим завданням є впровадження транспортного моделювання, тобто, створення моделі, в якій будуть акумульовані економічні дані про територію, технічні дані про об'єкти, інформація про кореспонденцію потоків. Ми вже близько року ведемо цю роботу і плануємо представити її результати громадськості вже цієї зими.
 
- З транспортом зрозуміло. А що мається на увазі під  розвитком міста «всередину»?
 
Один з прикладів такого розвитку - масштабна реконструкція кварталів застарілого житлового фонду, тобто, так званих «хрущовок». Очевидним є той факт, що місту економічно невигідно освоювати нові території: це в рази дорожче, ніж розвивати депресивні райони всередині. Головним завданням ми бачимо рівномірний розподіл щільності проживання та ефективне використання територій. Також планується і поступове винесення промислових підприємств за межі міста.
 
При цьому, у генеральному плані закладено історико-архітектурний опорний план, яким буде введено певний перелік обмежень щодо забудови історичного центру. Але це не означає, що центр Києва буде «консервуватися». Цього року ми вже приступили до розробки першої черги зонінгу на території центрально-планувальної зони. Однак, всі ці плани часто розбиваються об відсутність фінансування, але на сьогодні є достатній рівень підтримки цих ініціатив.
 

Розмовляла Марія Цатурян, фото - Олександр Гаврилюк.

Андрій Вавриш
 
Коментарі (0)