Платимо за тепло: на що має право споживач

Воно і не дивно, адже у «платіжках» більшості міського населення саме ця послуга найбільш дороговартісна. До прикладу, у столиці в будинках, необладнаних засобами обліку теплової енергії, за опалення двокімнатної квартири площею 49 кв.м, в якій проживає 2 людини, доведеться сплатити майже 800 грн. 

 

Відтак, кожен споживач має бути обачним – чітко розуміти, за що він платить.

Згідно з роз’ясненням Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу від 17 травня 2005 року №76, система центрального опалення жилого будинку в опалювальний сезон повинна працювати безперебійно і забезпечувати нормативну температуру повітря у всіх приміщеннях при мінімальній витраті палива.

 

Відповідно до вимог статті 32 Закону «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів.

 

Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

 

Читайте текаж: Тарифоутворення: коли запрацюють нові нормативи?

 

Зауважимо, починаючи з грудня 2015 року, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на  вводах  у  багатоквартирний  будинок  засобів  обліку  теплової енергії плата за надані  послуги  з централізованого опалення справляється  згідно  з установленими нормативами споживання, а саме: з  розрахунку за 1 кв. метр (куб.  метр) опалюваної площі (об’єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної  температури зовнішнього повітря і фактичної  кількості  днів  надання  цієї послуги в місяці, який є розрахунковим. Це передбачено постановою КМУ №1037 «Про запровадження перерахунку вартості послуги з централізованого опалення залежно від температури зовнішнього повітря» від 30 жовтня 2015 року.

Водночас пунктом 29 Правил надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів №630 від 21 червня 2005 року, передбачено, що споживач має право на зменшення розміру плати за опалення у разі надання послуг не в повному обсязі, відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання.

 

Тобто, Правилами обумовлена можливість оплати споживачами фактично спожитої кількості теплової енергії, що визначається згідно з показаннями будинкового засобу обліку.

 

Згідно пункту 5 Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №151 від 17 лютого 2010 року, у разі невідповідності фактичної температури в житлових приміщеннях нормативній проводиться перерахунок за надання послуг із централізованого опалення за відсутності квартирних та будинкових засобів обліку теплової енергії.

 

Цим Порядком передбачено, що у разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги шляхом зменшення розміру плати за надання послуг з урахуванням вимог, наведених у додатку цього Порядку.

 

Зокрема, вимогами щодо кількісних і якісних показників послуг та зменшення плати у разі їх відхилення від нормативних передбачено, що послуги з централізованого опалення повинні відповідати: нормативній температурі повітря у житлових приміщеннях за умови їх утеплення: +18˚С, у наріжних кімнатах +20˚С. За кожний градус відхилення від +18˚С до +12˚С у житлових приміщеннях (у наріжних кімнатах – від 20˚С до 14˚С) плата за опалення зменшується на 5% за кожний градус відхилення протягом усього строку відхилення (при допустимому строку відхилення – 12 год. на добу один раз на місяць). При температурі в житлових приміщеннях нижче 12˚С (у наріжних кімнатах – нижче 14˚С) плата за централізоване опалення не справляється.

 

Читайте також: Перерахунок плати за тепло: про що мовчить уряд

 

У разі невідповідності фактичної температури в житлових приміщеннях нормативній перерахунок за надання послуг із централізованого опалення за відсутності квартирних та будинкових засобів обліку теплової енергії проводиться з урахуванням розміру місячної плати за надання послуг з централізованого опалення за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об’єму) квартири та строку, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників за формулами, визначеними пунктом 5 Порядку.

Зауважимо, порядок оформлення претензій споживачів до виконавців визначено статтею 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Зокрема, у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

 

Представник виконавця повинен з’явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором.

 

Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.

Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

 

Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред’явленої претензії.