ГоловнаІнтерв’юОСББУтеплювати стіни будинків невигідно, але це не означає, що мешканці цього не робитимуть

Утеплювати стіни будинків невигідно, але це не означає, що мешканці цього не робитимуть

Про те, де знайти кошти на проведення ремонту та як зменшити втрати енергії в українських будинках, «У.К.» розповів керівник проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC) «Енергоефективність у житловому секторі України».

Попри те, що держава зобов'язана провести перший капітальний ремонт в багатоквартирному житловому фонді, більше 50% будинків знаходяться практично в аварійному стані. Вирішити цю проблему мешканці намагаються самостійно, проте коштів співвласників житла часто недостатньо для її вирішення. Про те, де знайти кошти на проведення ремонту та як зменшити втрати енергії в українських будинках, «У.К.» розповів керівник проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC) «Енергоефективність у житловому секторі України» Гжегож Гайда:

- Розкажіть, будь ласка, яка основна мета вашого проекту?

- Ми розуміємо, що енергоємність багатоквартирного житлового фонду досить висока. Причому ціни на енергоносії ростуть, і ми бачимо відповідну реакцію ринку, яка проявляється в тому, що в індустріальному секторі використання енергії скорочується, а в житловому – навіть відзначається невелике зростання енергоспоживання. Тобто виходить, що споживчий попит не реагує на зростання цін, а отже, ринок працює неправильно. Завдання нашого проекту якраз і полягає в тому, щоб прибрати ті бар'єри, які заважають розвитку цього ринку.

- Якщо говорити про енергоємність нашого житлового фонду, то в яких будинках спостерігаються найбільші втрати енергії?

- Усі будинки в Україні не відповідають стандартам енергоефективності. Звичайно, в новобудовах ситуація краща, ніж в будинках застарілого житлофонду, а саме в так званих «сталінках» і «хрущовках». Хоча, «сталінки» мають значно кращу якість конструкції, ніж інші будівлі, побудовані в радянський період. Фактично, все житло, яке будувалося після «сталінок» до кінця 80-х років, - це саме той сегмент, на якому ми будемо фокусувати нашу роботу. За нашими розрахунками, це приблизно 60% усіх житлових будинків країни - близько 200 тисяч багатоквартирних будинків.

- Ви почали свій проект у Вінниці. Чому було обрано саме це місто, і в яких ще населених пунктах ви плануєте працювати?

- Наш проект не орієнтований на роботу в окремо взятих містах, ми працюємо по всій Україні. Вінниця – це для нас таке місто, де ми можемо більш конкретно побачити результати нашої роботи. Якщо говорити точніше, воно було обране для реалізації пілотного етапу проекту. Пілотна реалізація планується ще в двох містах, які ми виберемо спільно з банками-партнерами. У нас три головних партнери: органи державної влади, українські банки та міські адміністрації. Ми будемо обирати інші міста разом з банками – виходячи з можливості того чи іншого банку надавати кредити в конкретному місті.

Читайте також: Сектор комунального господарства багато в чому є для ЄБРР пріоритетним

- З якими банками ви співпрацюєте?

- Ми в лютому підписали договір про співпрацю з «Кредобанком», і тепер перебуваємо на початковому етапі спільної роботи. Поки що з цим банком ми не вибрали конкретне місто для реалізації проекту. Крім «Кредобанку», я сподіваюся, нам вдасться підписати договори з іншими фінансовими інститутами, переговори вже ведемо. Крім банків, ми також намагаємося працювати з лізинговими компаніями.

- Що конкретно вдалося зробити у Вінниці?

- Місто створило ресурсний центр для обслуговування ОСББ, тобто для мешканців, які хочуть створити об'єднання або провести ремонт у своєму будинку. Там працюють як муніципальні фахівці, так і консультанти, роботу яких оплачує IFC, – з коштів проекту, фінансованого Швейцарією. Вони пояснюють, як організувати роботу ОСББ, розробити бізнес-плани, провести енергоаудит. До речі, першим 50 клієнтам фахівці ресурсного центру можуть самі його провести і допомогти розробити бізнес-план енергопроекту. З цим планом мешканці підуть у відділення «Кредобанку» у Вінниці. Ми ж, спільно з банком, підготуємо кредитний продукт для ОСББ. У Вінниці вже було проведено більше 20 енергоаудитів, на підставі яких будуть розроблятися інвестпроекти.

- Якими є банківські критерії відбору проектів, що їх подають ОСББ?

- Це, перш за все, кредитоспроможність конкретного ОСББ, яка залежить від юридичних умов, в яких знаходиться об'єднання. Варто зазначити, що законодавча база для ОСББ в Україні працює не найкращим чином, хоча є країни, де ситуація ще гірша. І ми якраз працюємо з урядом над тим, щоб покращити законодавство для цієї групи клієнтів.

Читайте також: Як кредитувати ОСББ

- Чому було обрано саме «Кредобанк»?

- Основним акціонером банку є PKO Bank Polski SA, який є одним з найбільших банків і займає найбільшу частку ринку фінансування ОСББ. Ми хотіли з ними працювати, оскільки у них є досвід, а вони захотіли вийти на цей ринок.

- Ви уклали угоди з банком. Які зобов'язання у сторін?

- З кожним із банків у нас підписується договір, на базі якого ми надаємо їм послугу. Вона полягає в тому, що ми проводимо тренінг для співробітників банку, розробляємо банківський продукт, проводимо спільні семінари, інформаційні кампанії. Ми можемо ще запропонувати банку фінансування в разі необхідності, але те, про що ми домовилися сьогодні, - це поки співпраця в плані навчання. Ми все робимо з думкою про те, що коли в Україні банки почнуть фінансувати на серйозному рівні ОСББ, вони зажадають довгострокове фінансування. А ми (IFC – ред.) якраз тут для того, щоб його надавати на проекти, пов'язані з економією енергії. Тобто ми робимо це все для того, щоб профінансувати банківське портфоліо.

- На яких умовах банки надаватимуть об'єднанням позики?

- Тут має значення не сама процентна ставка, а співвідношення її з тією економією коштів, яку люди отримають, інвестуючи в енергоефективність. Сьогодні економічно невигідно утеплювати стіни будинків, але це не означає, що мешканці цього не робитимуть. Вони, крім скорочення втрат енергії, підвищують вартість свого житла. Дослідження показують, що в будинку після ремонту квартири коштують дорожче. І мені відомі випадки, коли, вклавши при ремонті орієнтовно 50 доларів на квадратний метр квартири, людина в результаті отримує зростання вартості житла до 130 доларів за квадратний метр. І тут процентна ставка не має жодного значення. Якщо люди будуть виходити з таких параметрів, то навіть у випадку з кредитом на утеплення стін, вони рахувати не вартість тепла, а кінцеву вартість квартири.

- Наскільки самі ОСББ готові брати банківські позики?

- Серед ОСББ є такі, мешканці яких вже оплачували якісь дрібні ремонти. Результат виявився непоганим, і вони вже готові розглядати варіант кредиту, аби зробити щось більше. Ми спілкувалися з представниками ОСББ у Вінниці, Харкові та Львові – там є об'єднання, готові взяти кредит навіть під існуючі процентні ставки.

- Чим може ОСББ прогарантувати банківський кредит?

- Ніде в світі ОСББ не віддають у заставу майно. Вони фінансуються добре: отримують кредити на 15 років, і ще не було жодного випадку неповернення. Завжди гарантією для надання позики є майбутні фінансові потоки.

- А чи дозволяє українське законодавство ОСББ залишати таку заставу?

- Прямої заборони немає, але існує процедура Нацбанку, згідно з якою визначається, яку заставу можна включати в розрахунок обов'язкових резервів банку. Є також постанова НБУ, яка говорить про те, як оцінювати даного позичальника. ОСББ, як юридичні особи, які є неприбутковими організаціями, не можуть виконати всі вимоги Нацбанку по звітності, оскільки у них немає майна, і вони не можуть показати маржинальність. Через це об'єднання потрапляють до категорії низької оцінки позичальників. Хоча, досвід європейських країн показує, що кондомініуми є надійними позичальниками. Відносно нещодавно Нацбанк все ж дозволив банкам приймати грошові потоки в якості застави.

- У разі набрання чинності  законопроектом № 8474, чи зможуть ОСББ брати кредити під заставу земельної ділянки, на якій розташований будинок?

- Земля під будинком та прибудинкова територія не повинні бути заставою для банку, оскільки застава має бути ліквідною. Тобто для банку вона повиннна бути такою, щоб фінустанова могла в разі потреби її легко продати і отримати потрібну суму. А земельну ділянку, на якій стоїть будинок, банку буде складно використовувати. Крім того, думаю, що мешканці не будуть згодні на такий варіант. Зрештою, це їхній дім, а віддавати його в заставу лише для того, щоб отримати кредит на проведення ремонту, - це дуже ризиковано.

Треба зосередитися на фінансових потоках, але ця схема працюватиме лише тоді, коли мешканці будуть детально обговорювати питання регуляції цих коштів з банком, а також джерело цих потоків. Членські внески можуть сплачуватися громадянами як відповідно до договору, так і на вимогу закону. На сьогоднішній день, внески в ОСББ – напівобов’язкові. Тому що зараз, до набрання чинності законом № 8474, членом ОСББ можна стати добровільно. Тобто люди можуть за своїм бажанням вступити в ОСББ, переголосувати взяття кредиту, а потім ситуативно вийти з об'єднання – і тоді обов'язкових платежів вже не буде. Отже для забезпечення фінансових потоків необхідна обов'язкова участь в ОСББ. У Цивільному кодексі вже прописана норма про те, що співвласники мають спільно відповідати за стан майна. Вони в обов'язковому порядку повинні вносити кошти в якусь структуру, чи то ОСББ, ЖБК, ОСББ. Такі обов'язкові платежі наочні для банку, і вони є гарантією своєчасного погашення кредиту.

 

Розмовляла Марія Цатурян

 
Коментарі (0)