29 Вересня 2024 p.
Питання та відповіді

За чий рахунок проводиться повірка лічильників холодної та гарячої води в квартирах?

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг надала роз’яснення щодо періодичної повірки засобів обліку.

Відповідно до частини другої статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (далі – Закон) підприємства, організації та фізичні особи зобов’язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

Частиною третьою статті 28 Закону встановлено, що порядок подання фізичними особами, що не є суб’єктами підприємницької діяльності, – власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб воду) на періодичну повірку цих засобів та оплата за роботу, пов’язану з повіркою, установлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюється за рахунок підприємства і організацій, які надають послуги з водопостачання.

При цьому статтею 46 зазначеного Закону передбачено, що підприємства, організації та фізичні особи оплачують метрологічні роботи, пов’язані із здійсненням на госпрозрахункових засадах усіх видів державного метрологічного контролю, визначених статтею 21, а також послуги, передбачені частиною четвертою статті 15 цього Закону, у порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 21 Закону встановлено, що до державного метрологічного контролю належить, зокрема повірка засобів вимірювальної техніки.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» витрати з періодичної повірки обслуговування і ремонту засобів обліку води, які є власністю фізичної особи-споживача, не включаються до складу тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Крім того, п. 2.3.7 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17.05.2005 №.76 визначено, що точкою розподілу зовнішніх і внутрішніх комунікацій (якщо інше не визначено договором) є:

для каналізації – найближчий до будівлі оглядовий колодязь;
для водопроводу – вентиль або трійник біля будівлі.

Ураховуючи викладене, діяльність з надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення закінчується на межі балансової належності мереж виробника та споживача.

Діяльність у багатоквартирному будинку – неліцензований вид діяльності, тому витрати на її здійснення не можуть бути включені до тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення.

Оскільки тариф на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення є єдиним джерелом покриття витрат підприємства, то в нього відсутні джерела відшкодування витрат на виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування і ремонту засобів обліку води, які є власністю фізичної особи-споживача.

У той же час, підприємство-ліцензіат може працювати в багатоквартирному будинку якщо укладено відповідний договір (у т.ч. на виконання робіт з обслуговування внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення, демонтаж, повірку, ремонт, монтаж після повірки квартирних лічильників питної або гарячої води, зняття показань з квартирних лічильників, ведення особових рахунків по квартирах, збір платежів безпосередньо від абонентів через банківські установи тощо), у ньому має бути зазначено вартість, джерело відшкодування відповідних витрат, порядок контролю за виконанням робіт та здійсненням розрахунків. 

Відправити
Друкувати
Ви відповідали на наступне запитання: Яка одиниця вимірювання для тарифів на централізоване опалення, якщо в будинку встановлений теплолічильник? 1Гкал або 1 кв.м? Чи має право місцева влада встановлювати для таких будинків абонплату в розрахунку на 1 кв.м? Згідно п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, централізованого холодного та гарячого водопостачання і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі ( об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. Відповідно до листа НКРЕ від 17.09.2010 року «Про розподіл обов'язків» затвердження тарифів на теплову енергію (одиницею якої є 1 Гкал) здійснюється НКРЕ (НКРРКП), а затвердження тарифів на послугу з централізованого опалення (одиниця якої є 1 кв. опалювальної площі) здійснюється органами місцевого самоврядування на основі тарифів на одиницю теплової енергії, тобто ціна 1 Гкал є похідною для розрахунку ціни на послугу при відсутності теплолічильника. Таким чином, якщо у Вас встановлено будинковий лічильник теплової енергії платити ви повинні вартість спожитих Гкал пропорційно опалюваній площі. Прошу уточнити, як платити якщо будинкового лічильника системи опалення в будинку немає?
Поставити питання (з 1 березня 2016 р не підтримується)
Ім’я: Ел. адреса:
Введіть символи: