29 Вересня 2024 p.
Питання та відповіді

За чий рахунок проводиться повірка лічильників холодної та гарячої води в квартирах?

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг надала роз’яснення щодо періодичної повірки засобів обліку.

Відповідно до частини другої статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (далі – Закон) підприємства, організації та фізичні особи зобов’язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

Частиною третьою статті 28 Закону встановлено, що порядок подання фізичними особами, що не є суб’єктами підприємницької діяльності, – власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб воду) на періодичну повірку цих засобів та оплата за роботу, пов’язану з повіркою, установлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюється за рахунок підприємства і організацій, які надають послуги з водопостачання.

При цьому статтею 46 зазначеного Закону передбачено, що підприємства, організації та фізичні особи оплачують метрологічні роботи, пов’язані із здійсненням на госпрозрахункових засадах усіх видів державного метрологічного контролю, визначених статтею 21, а також послуги, передбачені частиною четвертою статті 15 цього Закону, у порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 21 Закону встановлено, що до державного метрологічного контролю належить, зокрема повірка засобів вимірювальної техніки.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» витрати з періодичної повірки обслуговування і ремонту засобів обліку води, які є власністю фізичної особи-споживача, не включаються до складу тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Крім того, п. 2.3.7 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17.05.2005 №.76 визначено, що точкою розподілу зовнішніх і внутрішніх комунікацій (якщо інше не визначено договором) є:

для каналізації – найближчий до будівлі оглядовий колодязь;
для водопроводу – вентиль або трійник біля будівлі.

Ураховуючи викладене, діяльність з надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення закінчується на межі балансової належності мереж виробника та споживача.

Діяльність у багатоквартирному будинку – неліцензований вид діяльності, тому витрати на її здійснення не можуть бути включені до тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення.

Оскільки тариф на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення є єдиним джерелом покриття витрат підприємства, то в нього відсутні джерела відшкодування витрат на виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування і ремонту засобів обліку води, які є власністю фізичної особи-споживача.

У той же час, підприємство-ліцензіат може працювати в багатоквартирному будинку якщо укладено відповідний договір (у т.ч. на виконання робіт з обслуговування внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення, демонтаж, повірку, ремонт, монтаж після повірки квартирних лічильників питної або гарячої води, зняття показань з квартирних лічильників, ведення особових рахунків по квартирах, збір платежів безпосередньо від абонентів через банківські установи тощо), у ньому має бути зазначено вартість, джерело відшкодування відповідних витрат, порядок контролю за виконанням робіт та здійсненням розрахунків. 

Відправити
Друкувати
КП «Броваритепловодоенергія» ввело тариф на теплову енергію для населення і плату за одиницю приєднанного теплового навантаження - ПТН, цей тариф був невід’ємною частиною комунального тарифу, входив у загальний тариф, сплачувався не окремо від сплати за послуги з водопостачання та опалення, та який було необхідно сплачувати щомісячно з кожного житлового помешкання (комунальної та приватної форм власності) незалежно від площі чи об’єму житла, від кількості зареєстрованих осіб на цій площі, які використовують для своїх потреб централізовану підігріту воду чи опалення. Щомісячна сплата фіксована, не заплатиш, накопичується як борг ( несплата за комунальні послуги ), тобто, якщо немає гарячої води у квартирі, чи закінчився період опалення, все рівно ПТН нараховується, вписується у розрахунок, та має сплачуватися. Розрахунок ПТН: загальний чи для кожного оселі окремо, мені невідомий. Є споживачі, які мають підписані Договори з КП «Броваритепловодоенергія», а більшість населення ніякий Договор не підписували. Цей ПТН раптово як почався, так і скінчився. Проіснував три роки, але в новий тариф за 2011рік, за 2012 рік вже не вписувався. Питання експертам: для учасників сторін-споживача та вказанного підприємства що є правомірним, обов’язковим, а що ні? Чи можна довести неправомірність дій підприємства, шахрайство, вимагання із споживача сум на нецільове використання, і т.д. та звернутися до суду з позовом (заявою) про відшкодування (повернення) цих сум споживачеві? Яку можна використати нормативно-правову базу для подання позову, та законного вирішення такого питання?
Поставити питання (з 1 березня 2016 р не підтримується)
Ім’я: Ел. адреса:
Введіть символи: