28 Вересня 2024 p.
Питання та відповіді

У 2010 році за рішенням суду міськгазу було відмовлено у стягненні заборгованості за спожитий мною газ на підставі закінчення строку давності. У рішенні суду - відмовити міськгазу в позові на стягнення. Але працівники служби досі приходять до мене і перекривають в квартирі газ. На письмове звернення в міськгаз про прощення боргу і зняття заборгованості на підставі рішення суду, мені відповіли, що у рішенні суду написано відмовити в позові міськгазу до мене, але немає фрази «списати борг». Чи правомірні дії міськгазу?

Дійсно, питання неоднозначне. Зазвичай, суди, розглядаючи справи про стягнення заборгованості, діють відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, що встановлює термін позовної давності в 3 роки, і задовольняють позовні вимоги в межах трьохлітнього терміну утворення заборгованості, обчислюваного з дня подачі позовної заяви, однак при цьому не виносять рішення про списання не визнаної суми заборгованості. Оскільки договірні відносини – це не суд, то всі правові підстави у вимоги кредиторів-комунальників заплатити заборгованість за всі роки, звичайно, є. Для того, що б обґрунтувати свою думку пропонуємо розглянути визначення деяких понять.

Стаття 509. Поняття зобов'язання і підстави його виникнення

1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і тому подібне) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

2. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав і обов'язків

1. Цивільні права і обов'язки виникають з дій осіб, які передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, які не передбачені цими актами, але аналогічно породжують цивільні права і обов'язки.

2. Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є:

1) договори і інші правові дії;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів і інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) нанесення майнової (матеріального) і моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

3. Цивільні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

4. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права і обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

5. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права і обов'язки можуть виникати з рішення суду.

6. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Стаття 598. Підстави припинення зобов'язання

1. Зобов'язання припиняється частково або в повному об'ємі на підставах, встановлених договором або законом.

2. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Цивільним кодексом передбачені такі підстави припинення зобов'язань:

1. Належне виконання.

2.Передача відступного.

3. Залік взаємних вимог

4. Домовленість сторін про заміну первинного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

5. Прощення

6. Неможливість виконання (у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає) (окрім грошових зобов'язань)

7. Смерть фізичної особи (якщо воно є нерозривний пов'язаним з його лицем і у зв'язку з цим не може бути виконаний іншою особою)

8. Ліквідація юридичної особи.

Таким чином, рішення суду, в якому відмовлено в стягненні певної частини заборгованості, не є підставою для припинення зобов'язання. Ви маєте право знову ж таки через суд вимагати визнання заборгованості безнадійною та зобов’язати списати її. 

Відправити
Друкувати
Я 4 роки проживаю у своїй приватизованій гостинці, тепер вже з півторарічним сином. У нас коридор на 17 кімнат, спільна кухня (комунальні послуги за неї сплачую). У 2011 році місцева «активістка» вирішила замінити двері на кухню за рахунок мешканців. Нарахували по 180 грн з кімнати, хоча загальною кухнею користувалися не всі (у разі продажу житла гроші нібито повернуть). На той момент не було можливості заплатити, та й бажання теж - старі двері були справні. У підсумку двері замінили, але ключ мені не дали - я готую на електроплитці у своїй прихожій. І все б нічого, але тепер захотіли поміняти вхідні двері на коридор (стара на місці, на замок 100 років ніхто не зачиняє). Мені нові двері не потрібні, грошей не дам. Чи мають сусіди право на заміну дверей у місцях загального користування без моєї згоди? Чи зобов'язані вони в разі заміни без моєї участі надати мені безкоштовний ключ?
Поставити питання (з 1 березня 2016 р не підтримується)
Ім’я: Ел. адреса:
Введіть символи: