28 Вересня 2024 p.
Питання та відповіді

Я - голова ЖБК. Маю намір звернутись до суду за стягнення заборгованності за житлово-комунальні послуги із члена ЖБК. Підкажіть, будь ласка, такі справи (про стягнення житлово-комунальних боргів) розглядаються в присутності представника ЖБК та відповідача? І де можна знайти зразок заяви-звернення до суду щодо нашого питання. 

Якщо у Вас є укладений договір про надання житлово-комунальних послуг з боржником Ви може скористатися спрощеною процедурою стягнення заборгованості – звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу, оскільки справи наказного провадження вирішуються без присутності позивача та відповідача. Якщо ж такого договору не укладено – Ви маєте право звернутися із позовом про стягнення заборгованості в порядку позовного провадження, яке передбачає участь сторін в процесі. При цьому зверніть увагу на належне нормативне обгрунтування позову. Пунктом 15 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу затвердженого Постановою КМУ (надалі Примірний статут) житлово-будівельний кооператив здійснює експлуатацію і ремонт належного йому жилого будинку (будинків) та утримання при домової території за рахунок коштів кооперативу на засадах самооплатності. Вимогами п. 43 Примірного статуту визначено, що при наявності Рішення суду про поділ паю особа визнається членом кооперативу з моменту набрання рішенням Законної сили. Вимогами ст. 384 ЦК України визначено, що будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним кооперативом, є його власністю. У разі викупу квартири член житлово-будівельного кооперативу стає її власником.

Частиною 4 ст. 319 ЦК України передбачено, що власність зобов'язує. Одночасно вимогами ст. 322 ЦК України встановлено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно до положень ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Згідно до вимог ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому законом порядку тарифами. Відповідно до положень п. 5 ч.2 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-4 (надалі Закон) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або Законом.

Положення ст. 24 Закону передбачають, що балансоутримувач має право визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна, звертатись до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунку за споживання житлово-комунальних послуг. 

Відправити
Друкувати
У відповідності до п.6 розділу 1 статті 20 «Закону України Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24 червня 2004 року (зі змінами і доповненнями): «...Споживач має право 6) на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України». Прошу Вас навести вичерпний перелік прикладів ТИМЧАСОВОЇ ВІДСУТНОСТІ та/або надати назву, номер та дату документа, що регулює такий перелік. Для прикладу: чи є ТИМЧАСОВОЮ ВІДСУТНІСТЮ, в розумінні вищенаведеної статті, перебування споживача у довготерміновому відрядженні, підтверджене документами у відповідності до правил ведення бухгалтерського обліку на підприємстві (Наказ, посвідчення на відрядження, відмітки в закордонному паспорті при відрядженні закордон)?
На наше подвір'я 3-хповерхового житлового будинку у центрі міста виходить глуха стіна 2-хповерхового нежитлового будинку з сусідньої вулиці. Віддаль від наших вікон до цієї стіни близько 6 м. Вчора до нас завітав новий власник цього нежитлового будинку і сказав,що планує перевести його до житлового фонду та хоче пробити вікно прямо навпроти нашого вікна. Ми не даємо згоди. Він пробував запропонувати компенсацію. Ми відмовилися. Справа в тому, що ми мешкаємо на 1-му поверсі. Кімната, вікно якої виходить на подвір'я - прохідна, вузька (як вагон трамваю) і завжди темна. Тому, щоб у кімнату попадали хоч якесь, ми ніколи не зашторюємо вікно. Якщо прямо перед нами буде вікно - ми будемо жити у постійній темряві. До того ж тільки недавно, коли сусіди поставили решітки, перестали красти білизну, яка сушиться на балконі. Прошу сказати, чи існують норми, які б забороняли пробивати вікна у капітальній (несучій) стіні існуючої забудови без згоди сусідів.
Поставити питання (з 1 березня 2016 р не підтримується)
Ім’я: Ел. адреса:
Введіть символи: