«Харківводоканал» виключив з типового договору Постанови КМУ №630 від 2005 року п.10 абзацу 16 «повірка приладів обліку виконавцем послуг». Чи правомірно це?
З приводу повірки лічильників Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, 16.11.2012 року надала роз’яснення щодо періодичної повірки засобів обліку. Відповідно до частини другої статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (далі – Закон) підприємства, організації та фізичні особи зобов’язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку. Частиною третьою статті 28 Закону встановлено, що порядок подання фізичними особами, що не є суб’єктами підприємницької діяльності, – власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб воду) на періодичну повірку цих засобів та оплата за роботу, пов’язану з повіркою, установлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюється за рахунок підприємства і організацій, які надають послуги з водопостачання.
При цьому статтею 46 зазначеного Закону передбачено, що підприємства, організації та фізичні особи оплачують метрологічні роботи, пов’язані із здійсненням на госпрозрахункових засадах усіх видів державного метрологічного контролю, визначених статтею 21, а також послуги, передбачені частиною четвертою статті 15 цього Закону, у порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. Статтею 21 Закону встановлено, що до державного метрологічного контролю належить, зокрема повірка засобів вимірювальної техніки. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» витрати з періодичної повірки обслуговування і ремонту засобів обліку води, які є власністю фізичної особи-споживача, не включаються до складу тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Крім того, п. 2.3.7 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17.05.2005 №.76 визначено, що точкою розподілу зовнішніх і внутрішніх комунікацій (якщо інше не визначено договором) є:
- для каналізації – найближчий до будівлі оглядовий колодязь;
- для водопроводу – вентиль або трійник біля будівлі. Ураховуючи викладене, діяльність з надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення закінчується на межі балансової належності мереж виробника та споживача. Діяльність у багатоквартирному будинку – неліцензований вид діяльності, тому витрати на її здійснення не можуть бути включені до тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення.
Оскільки тариф на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення є єдиним джерелом покриття витрат підприємства, то в нього відсутні джерела відшкодування витрат на виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування і ремонту засобів обліку води, які є власністю фізичної особи - споживача. У той же час, підприємство-ліцензіат може працювати в багатоквартирному будинку якщо укладено відповідний договір (у т.ч. на виконання робіт з обслуговування внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення, демонтаж, повірку, ремонт, монтаж після повірки квартирних лічильників питної або гарячої води, зняття показань з квартирних лічильників, ведення особових рахунків по квартирах, збір платежів безпосередньо від абонентів через банківські установи тощо), у ньому має бути зазначено вартість, джерело відшкодування відповідних витрат, порядок контролю за виконанням робіт та здійсненням розрахунків.