"Приймаючи Мораторій, держава підтвердила, що проведе відшкодування з різниці в тарифах. Але на сьогодні ще не було відшкодовано ані гривні"

Новости по теме

23 апреля 2024 г. 14:50
В Черновцах заменят 1,3 км теплосетей за деньги Европейского банка  

02 апреля 2024 г. 17:30
В Киеве почти завершен отопительный сезон  

02 апреля 2024 г. 09:30
У Харкові є райони, де майже не залишилося вцілілих багатоповерхових будинків - Терехов  

На момент виходу інтерв’ю місто Вінниця лише торік переживала масові обстріли та руйнування. Плекаємо надію, що так залишиться і надалі. Але, навіть на більш-менш спокійній території, провести опалювальний сезон коли в країні війна, виявилось завданням із зірочкою.

Про новий досвід проведення опалювального сезону коли пришиблений сусід цілеспрямовано намагається зруйнувати критичну інфраструктуру, про виклики, про емоції, про підготовку до майбутнього, не менш складного опалювального сезону, ІА «Україна Комунальна» говорила з генеральним директором КПВМР “Вінницяміськтеплоенерго”,  Максимом  Біликом.

 Минулий опалювальний сезон

- Можна сказати, що на щастя, підприємство не зазнало руйнувань обладнання та мереж минулої зими, як деякі підприємства критичної інфраструктури на прифронтових територіях та у тилу. Як кажуть, вдячні Богу та ЗСУ!

Для всіх тепловиків минулий опалювальний сезон був першим у стані війни. Досвіду, як впоратись з можливими критичними ситуаціями не було ні в кого. Перший тиждень - це був тиждень відчуття турбулентності. Питань було набагато більше, ніж відповідей. Але згрупувались та завдяки колективу підприємства, який працював в режимі non stop, впорались. Містяни майже не відчули перебоїв з теплопостачанням та постачанням гарячої води.

Головна проблема з якою зіштовхнулись і якої не існувало в довоєнний період?

- Тривала відсутність електропостачання на об’єктах підприємства.

Вінницька область одна з тих областей, яка відчула найсильніше цю проблему. Впродовж доби ми мали 4 години відключення електроенергії - 2 години була електроенергія, і так протягом кількох місяців. А графіки змінювались кожної доби і ми не мали змоги ні вплинути, ні прогнозувати відключення.

Якщо дивитись у ті графіки, то підприємство від електроживлення не мали відключати взагалі, але реальність була іншою. Відключались котельні, відключались ІТП у будинках і деякі мікрорайони та споживачі залишались без тепла. Для вирішення ситуації, яка склалась на той момент, підприємство вимушено виконало переобладнання індивідуальних теплових пунктів в цих мікрорайонах - змінили подачу тепла напряму від котельні на будинки споживачів. Таким чином, у холоди, мешканці були забезпечені сталою послугою з теплопостачання.

- Також ми подбали про забезпечення теплопостачального комплексу альтернативними джерелами живлення.  

Координаційним штабом з підготовки та проходженню опалювального сезону в стані війни, під головуванням мера Вінниці Сергієм Моргуновим, було прийнято рішення забезпечити котельні підприємства генераторами, на випадок виникнення надзвичайних ситуацій. Мені здається, що Вінниця серед інших міст країни з такою кількістю населення, чи не найкраще підготувалась до можливого сценарію блекауту. Тому, на початок опалювального сезону ми мали закуплені генератори. Також вагомою підтримкою була технічна допомога від USAID Проєкт енергетичної безпеки, генераторами, трубами, засувками, сіллю та екскаваторами для виконання аварійно- ремонтних робіт

Але виявилось, що купити обладнання це ще не розв'язання проблеми. Потрібно було провести велику роботу по його оперативному підключенню.

Для великих генераторів, які в нас використовувались на 500 та 1000 кВт, ще потрібно було виконати цілий комплекс робіт щодо їхнього підключення.

Що стосується великих генераторів на котельнях, то оперативний персонал мав змогу їх обслуговувати. А що стосується будинків, в понад 400 з яких влаштовані ІТП, і нам одночасно потрібно було запустити значну кількість генераторів, то ми зрозуміли що у нас навіть не вистачає персоналу і транспорту, щоб в стислий термін їх увімкнути та вимкнути, коли електропостачання відновлювали.

Враховуючи трафік по місту, одночасно запустити й зупинити генератори було майже нереально. Для пришвидшення їх підключення/вимкнення залучали голів ОСББ. Досвід, який вже маємо, будемо використовувати і в наступному опалювальному сезоні.

Другою проблемою для підприємства стала мобілізація наших працівників. Близько 15 % вже мобілізовано - це водії екскаваторів, зварювальники, робітничі професії, які досить рідко зустрічаються, наприклад, оператор турбінно-генеруючого обладнання.

В нас були сподівання, що міграція спеціалістів зі сходу нашої країни допоможе нам поповнити штат працівників, але на сьогодні до нас влаштувались на роботу лише 8 людей. Тому якщо є спеціалісти які хочуть працювати на нашому підприємстві, ми вас чекаємо.

Мораторій на підвищення тарифів на теплопостачання та постачання гарячої води та невиплачена обіцяна державою різниця в тарифах

- Відповідно до чинного Мораторію на підвищення вартості теплопостачання для споживачів, тарифи на постачання теплової енергії та постачання гарячої води залишились на довоєнному рівні, а витратні матеріали та паливно-мастильні матеріали подорожчали в рази. Також ми розуміємо, що у наших споживачів – вінничан і внутрішньо переміщених осіб, важкий фінансовий стан. Але поряд з цим, для подальшого функціонування підприємства, досі залишається не визначеним джерело для погашення накопичених критичною інфраструктурою боргів перед постачальниками та для витрат, пов’язаних з підготовкою до опалювального сезону.

Приймаючи законодавче рішення про Мораторій, держава підтвердила, що проведе відшкодування з різниці в тарифах для підприємств, але на сьогодні ще не було відшкодовано ані гривні.

Для сталої роботи підприємства є витрати, які пов’язані з закупівлею паливно-енергетичних ресурсів - це газ, електроенергія, тверде паливо тощо. Також кошти необхідні на закупівлю необхідних матеріалів та обладнання для виконання аварійних ремонтних робіт, для проведення капітальних ремонтів котелень, ЦТП, ІТП та для реконструкцій теплових мереж і мереж гарячого водопостачання. Все це потребує коштів.

Яка заборгованість держави перед підприємством з відшкодування різниці в тарифах?

- Станом на 1 січня різниця в тарифах (економічно обґрунтованому і діючому) склала майже 360 млн гривень. За перший квартал 2023 року борг склав майже 100 млн гривень. Тобто на сьогодні ця сума сягає понад 400 млн гривень.

Це ті кошти, які підприємство витратило, щоб надавати критично важливу для міста послугу. А наше підприємство надає послугу не виключно теплопостачання протягом опалювального сезону, а й послугу з гарячого водопостачання протягом всього року. Тому для нас постає дуже актуальне запитання - за які кошти готуватись до наступного опалювального сезону?

Де ж тепловикам країни знайти необхідні кошти?

- На сьогодні, жодне підприємство поки ще не отримало обіцяного державою погашення різниці.

Де знайти необхідні фінансові ресурси – це складне питання.

Брак коштів на рахунку підприємства негативно впливає на роботу підприємства в цілому і заважає якісно підготуватись до наступного опалювального сезону. Наразі тільки завдяки місцевій владі ми маємо змогу готуватись. Це дуже важко!

Перед газопостачальною компанією «Нафтогаз Трейдинг» підприємство має заборгованість за природній газ. Також перед оператором ГРМ маємо заборгованість за розподіл природнього газу.

Якщо ж держава все таки виплатить різницю, то вона автоматично піде на те, щоб розрахуватись за накопичені борги та уникнути списання коштів з рахунку підприємства.

Це якщо сплатять, якщо ні?

- Підприємство і надалі буде продовжувати боргувати за природний газ, за розподіл газу, тобто всі кошти, які будуть надходити від споживачів будуть спрямовані на розрахунок за газ, а поточні витрати підприємства залишаться без фінансування.  

Для розвитку немає?

- Ні, виключно буде підтримка від місцевих бюджетів. У нас просто немає фінансування для подальшої нормальної роботи.

Я не уявляю проходження минулого та підготовку до наступного опалювального сезону без допомоги місцевої влади. Завдяки Вінницькій міській раді, яка профінансувала закупівлю генераторів, про які я вже згадував, та загалом завдяки її фінансовій підтримці, з викликами минулого опалювального сезону ми впорались.

Борги споживачів

- Війна наклала свої відбитки. Заборгованість споживачів збільшилась майже на 15 % та станом на сьогодні - близько 190 млн гривень. І ми розуміємо, що та заборгованість, яка утворилась під час дії воєнного стану, не підлягає стягненню через заборону прописану в чинному законодавстві під час дії воєнного стану.

Існує така думка, що під час війни не треба платити за спожиті послуги?

- Це хибна думка. Треба розуміти, що паливо-енергетичний ресурс коштує певних затрат і нічого безоплатного немає. І настане час, після нашої перемоги, коли обов’язково потрібно буде розраховуватись з боргами. Тому я б порекомендував споживачам знаходити можливість і поступово сплачувати за спожиті послуги. Очікувати, що держава «спише» борги за комірне, не варто. Тому ця ймовірність дорівнює нулю. Це було б не справедливо стосовно тих, хто сумлінно та в повному обсязі сплачував за спожите.

Наступний опалювальний сезон

- Спираючись на досвід проходження опалювального сезону у стані війни, підприємство має працювати в посиленому режимі й трішки інакше, ніж звикли. Окрім обсягу робіт, який ми виконуємо щорічно - гідравлічні випробування, реконструкція мереж та інша звична для нас робота ми зрозуміли, що в стані війни ми маємо ще й інші, неочікувані потреби.

По-перше, маємо постійно підтримувати необхідний запас паливно-мастильних матеріалів, тому що в цьому році були великі виклики і ускладнення з їх придбанням і наявністю.

По-друге, необхідно заздалегідь подумати і подбати про наявність альтернативних джерел електроенергії, водопостачання тощо. Тому що для сталої роботи котелень потрібні три складові - електроенергія, газ і водопостачання. І по цим складовим ми відпрацьовуємо алгоритм дій, проводимо протиаварійні навчання персоналу - вимикаємо електрику, імітуємо набір і підвезення води. Здається на словах все просто, але поки ми не відпрацювали це коло, то не знали, що можуть виникнути непередбачувані обставини і не все можна зробити так, як планували. В ході навчань виникає безліч питань, які в процесі вирішуємо.

Також потрібно потурбуватись про перебування персоналу в укритті, коли в робочий час лунає сигнал «Повітряна тривога», щоб деякі підрозділи мали можливість продовжувати працювати.

Тому в укритті влаштували альтернативну диспетчерську, де диспетчери працюють навіть під час тривоги.

Наразі разом з представниками Агентства ООН з питань міграції в Україні (IOM Ukraine) впровадили встановлення економайзерів (утилізаторів тепла) на двох котельнях підприємства, які надалі нададуть змогу економити паливно-енергетичні ресурси та знизити шкідливий вплив на довкілля.

Готуватись треба до найгіршого, а сподіватись на краще

- Минулого опалювального сезону і погода була на боці українців, температура зовнішнього повітря була трішки вища, і за рахунок цього тепловикам вдалось оптимізувати свої витрати - зменшити споживання газу.

Ми реалісти, тому готуємось до найгіршого сценарію: наступний опалювальний сезон знову пройде в стані війни. Але ми вже маємо досвіт тому сподіваємось на краще.

Але якщо держава все ж таки не відшкодує обіцяну різницю в тарифах, то є ризик, що навіть до найгіршого ми не зможемо підготуватись. Наразі це гостре та важливе питання для всіх підприємств! Навіть, можна сказати, що не питання, а нагальна потреба для якісної підготовки та сталого проходження наступного опалювального сезону.

Теплопостачання - це критично важлива послуга. І якщо її не буде змоги виробляти і транспортувати, в такому випадку потрібно розуміти і знати відповідь на питання - куди перемісти, а перемістити всю країну неможливо, та як в холоди зігріти велику кількість людей. 

Розмовляла  Євгенія Володіна, спеціально для  ІА "Україна Комунальна"