28 Вересня 2024 p.
Питання та відповіді

Наразі не визначено розмір пені за прострочення платежів по квартплаті та ком.услугам. Чи має право ОССБ визначити розмір пені у своєму статуті?

У відповідності до п. 10 ч.3 ст. 20 Закону «Про  житлово – комунальні послуги” у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах. Аналогічні положення, щодо відповідальності споживача за несвоєчасне здійснення розрахунків за комунальні послуги встановлено і іншими нормативним актами. Відповідно до п.23 та п.30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених ПКМ України від 21 липня 2005 року №630 за несвоєчасну оплату послуг споживач сплачує пеню в установлених законом та договором розмірах. Споживач зобов’язаний у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі. Таким чином нарахування пені можливе лише у двох випадках – якщо це передбачено умовами договору, укладеного між Споживачем та ОСББ, формою, встановленою рішенням загальних зборів ОСББ та якщо така відповідальність встановлена законом. Якщо вашим договором з ОСББ не встановлено обов’язку сплачувати пеню за несвоєчасні розрахунки, або Ви не були присутні на загальних зборах, на яких затверджувався Статут Вашого ОСББ, то вимоги та погрози ОСББ є неправомірними.

Відправити
Друкувати
У відповідності до п.6 розділу 1 статті 20 «Закону України Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24 червня 2004 року (зі змінами і доповненнями): «...Споживач має право 6) на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України». Прошу Вас навести вичерпний перелік прикладів ТИМЧАСОВОЇ ВІДСУТНОСТІ та/або надати назву, номер та дату документа, що регулює такий перелік. Для прикладу: чи є ТИМЧАСОВОЮ ВІДСУТНІСТЮ, в розумінні вищенаведеної статті, перебування споживача у довготерміновому відрядженні, підтверджене документами у відповідності до правил ведення бухгалтерського обліку на підприємстві (Наказ, посвідчення на відрядження, відмітки в закордонному паспорті при відрядженні закордон)?
На наше подвір'я 3-хповерхового житлового будинку у центрі міста виходить глуха стіна 2-хповерхового нежитлового будинку з сусідньої вулиці. Віддаль від наших вікон до цієї стіни близько 6 м. Вчора до нас завітав новий власник цього нежитлового будинку і сказав,що планує перевести його до житлового фонду та хоче пробити вікно прямо навпроти нашого вікна. Ми не даємо згоди. Він пробував запропонувати компенсацію. Ми відмовилися. Справа в тому, що ми мешкаємо на 1-му поверсі. Кімната, вікно якої виходить на подвір'я - прохідна, вузька (як вагон трамваю) і завжди темна. Тому, щоб у кімнату попадали хоч якесь, ми ніколи не зашторюємо вікно. Якщо прямо перед нами буде вікно - ми будемо жити у постійній темряві. До того ж тільки недавно, коли сусіди поставили решітки, перестали красти білизну, яка сушиться на балконі. Прошу сказати, чи існують норми, які б забороняли пробивати вікна у капітальній (несучій) стіні існуючої забудови без згоди сусідів.
Поставити питання (з 1 березня 2016 р не підтримується)
Ім’я: Ел. адреса:
Введіть символи: