Як відбувається держповірка водомірів та за чий рахунок? Мені у міському водоканалі повідомляють, що їхня робота полягає у знятті пломби та опломбуванні. А зняти лічильник, віддати, забрати та встановити я повинна самостійно. Чи правомірно вони вчиняють? При тому, що виклик їхнього майстра коштує 30 грн і держповірка водоміра теж 30 грн.
Відповідно до частини другої статті 28 Закону «Про метрологію та метрологічну діяльність» (далі – Закон) підприємства, організації та фізичні особи зобов’язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку. Частиною третьою статті 28 Закону встановлено, що порядок подання фізичними особами, що не є суб’єктами підприємницької діяльності, – власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб воду) на періодичну повірку цих засобів та оплата за роботу, пов’язану з повіркою, установлюється Кабінетом Міністрів. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюється за рахунок підприємства і організацій, які надають послуги з водопостачання. При цьому статтею 46 зазначеного Закону передбачено, що підприємства, організації та фізичні особи оплачують метрологічні роботи, пов’язані із здійсненням на госпрозрахункових засадах усіх видів державного метрологічного контролю, визначених статтею 21, а також послуги, передбачені частиною четвертою статті 15 цього Закону, у порядку, установленому Кабінетом Міністрів. Статтею 21 Закону встановлено, що до державного метрологічного контролю належить, зокрема повірка засобів вимірювальної техніки. Згідно з постановою Кабінету Міністрів від 01.06.2011 №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» витрати з періодичної повірки обслуговування і ремонту засобів обліку води, які є власністю фізичної особи-споживача, не включаються до складу тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Крім того, п. 2.3.7 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17.05.2005 №76 визначено, що точкою розподілу зовнішніх і внутрішніх комунікацій (якщо інше не визначено договором) є:
- для каналізації – найближчий до будівлі оглядовий колодязь;
- для водопроводу – вентиль або трійник біля будівлі.
Враховуючи вищесказане, діяльність з надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення закінчується на межі балансової належності мереж виробника та споживача. Діяльність у багатоквартирному будинку – неліцензований вид діяльності, тому витрати на її здійснення не можуть бути включені до тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення. Оскільки тариф на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення є єдиним джерелом покриття витрат водоканалу, то в нього відсутні джерела відшкодування витрат на виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування і ремонту засобів обліку води, які є власністю фізичної особи – споживача.