Нещодавно Верховна Рада України проголосувала за скасування пільг від оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) операції із ввезення на митну територію України окремих груп товарів для об’єктів відновлюваної енергетики. Пільги стосувалися обладнання для вітрових і сонячних електростанцій та електричних трансформаторів різної потужності. За попередньою оцінкою обсяг очікуваного звільненого від сплати ПДВ мав би складати 5-10 млрд грн, але по факту результат перевищив очікування.
У 2018 році відповідними змінами до Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (№ 2628-VIII від 23.11.2018) було подовжено термін звільнення від оподаткування ПДВ імпорту товарів до 2022 року і розширено перелік товарів згідно УКТЗЕД: 8502 31 00 00, 8541 40 90 00, 8504 23 00 00, 8504 40 88 00. Саме тоді до вказаного переліку обладнання потрапили вітряки та сонячні панелі, а також електричні трансформатори різної потужності.
Звільнення від сплати ПДВ на імпортне обладнання виключно для ВЕС і СЕС створювало нерівні умови як для розвитку інших видів відновлюваної енергетики, так і у використанні вітчизняного обладнання. Найбільше пільг по сплаті ПДВ було отримано від ввезення на митну територію України обладнання для СЕС і ВЕС.
На основі відкритих даних ДМС України були проаналізовані дані імпорту, згаданих раніше товарних позицій за 2019 рік (рис 1-4). Загальна сума імпорту енергетичного обладнання, згідно згаданих вище кодів УКТЗЕД за 2019 рік, склала 48,744 млрд грн, з яких понад 65 % (32 млрд грн.) припадає на обладнання для СЕС і 17,4% (8,5 млрд грн.) – обладания для ВЕС, трансформаторне обладнання – 10%.
Надходження платежів від імпорту включаючи ПДВ, мито та акциз складали 189,1 млн грн, з яких ПДВ – 171,6 млн. Враховуючи митну вартість обладнання і стандартну ставку ПДВ у розмірі 20%, розрахункове надходження від сплати ПДВ мало б складати 9,748 млрд грн, а сума звільненого від сплати обладнання складала 9,577 млрд грн.
Найбільше пільг по сплаті ПДВ було отримано від ввезення на митну територію України обладнання для СЕС – 6,344 млрд грн і ВЕС –1,7 млрд грн. Імпортери обладнання для ВЕС, СЕС і електромобілів змогли скористатися «пільгою» майже на усі 100%. Успішно ввозилися і розмитнювалися електричні трансформатори потужністю понад 10 000 кВ·А до скасовування пільг у середині 2019 року на відміну від трансформаторів потужністю понад 7,5 кВА, що не мали попит.
.jpg)
Які ж можуть бути «рівні умови» для розвитку ВДЕ, якщо пільги надавалися лише для імпортного обладнання ВЕС і СЕС, в той час як будь-які пільги для вітчизняного обладнання, а також імпортного обладнання для інших об’єктів відновлюваної енергетики не були передбачені. В той час, коли вітчизняні компанії інвестували у власне внутрішнє виробництво обладнання, розвиваючи економіку власної держави, імпортери пільгового обладнання успішно підтримували економку інших держав.
Замість повного скасування «митних пільг», доцільно було б розглянути і запровадити рівні умови використання імпортного і вітчизняного обладнання шляхом встановлення симетричних пільг по звільненню від сплати ПДВ аналогічних категорій товарів при виробництві їх на митній території України.
Скасування митних пільг по сплаті ПДВ від імпорту товарів для об’єктів ВДЕ встановлює «справедливість і ліквідує нерівність умов», але чи стимулює подальший розвиток сектору ВДЕ та суміжних сфер діяльності?
То ж якою мала б бути державна позиція і чому не були враховані інтереси вітчизняних виробників трансформаторів, сонячних панелей чи елементів вітрових турбін? Відповідь може здатися банальною і простою, але наслідки для економіки і розвитку ВДЕ в Україні могли були дещо іншими.
Євген Олійник, експерт ГС «Біоенергетична асоціація України», спеціально для ІА "Україна Комунальна"
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
