Світло та тіні українських міст

Світла країна Чи варто говорити про те, що з освітленням на міських вулицях країни ситуація виглядає, м'яко кажучи, не бездоганною? Втім, напевно , не варто висловлюватися так категорично. Необхідно, провести чітку межу між містами, в яких з освітленням вулиць в темний час доби більш-менш все норма

Світла країна

Чи варто говорити про те, що з освітленням на міських вулицях країни ситуація виглядає, м'яко кажучи, не бездоганною? Втім, напевно , не варто висловлюватися так категорично. Необхідно, провести чітку межу між містами, в яких з освітленням вулиць в темний час доби більш-менш все нормально і тими містами, де доводиться констатувати - темрява «хоч око виколи». На жаль, останніх в Україні переважна більшість. Поспілкувавшись з деякими жителями з різних міст країни, наш кореспондент прийшов до висновку, що в цілому очевидним стає наступне. За рівнем і якістю освітленості українські міста можна розділити на три категорії: де в темний час світло є постійно, де воно наявне частково і не є безумовною константою і, нарешті, населені пункти, де вуличне освітлення відсутнє повністю або ж є фрагментарним.

Категорія № 1

До першої категорії належить столиця і, на жаль, не всі обласні центри. Мешканці Луганська, наприклад, цілком задоволені рівнем освітленості своїх вулиць у вечірній час доби і вночі. Можливо, місцева влада там серйозним чином підійшла до реалізації проекту реконструкції електромереж вуличного освітлення. Варто зазначити, що навіть у першій категорії не все так добре, як може здаватися на перший погляд. Так, за словами мешканців Харкова та Донецька, в цих містах не зовсім  добре з вуличним освітленням. В містах повністю освітлені центральні вулиці та магістралі, у той час як периферійні ділянки і спальні райони сяють неналежним чином. До того ж якість існуючого там освітлення теж залишає бажати кращого.

«У центральних районах та на проспектах світло і ввечері, і вночі. Наприклад, вул.Артема освітлена добре. А от у спальних районах і на маленьких вуличках світла або взагалі немає, або світить воно дуже тьмяно», - говорить житель Донецька Володимир.

Хоча, що там говорити про регіони, якщо навіть в Києві є претензії того ж характеру. Так, керівник компанії «Системи освітлення» Максим Козлов зазначає: «Рівень освітленості центральних вулиць столиці сьогодні досить високий, освітлення відповідає нормам, а ось що стосується прилеглих та невеликих вулиць, то системи освітлення там вимагають реконструкції або ремонту».

«Якщо порівнювати Київ з іншими українськими містами, безумовно, столиця освітлена найкраще. У минулому існувала спеціальна програма «Подвір'я», в рамках якої проводилося освітлення житлових зон Києва. Це було років з 10 тому. Результати ми можемо спостерігати і сьогодні, в той час то було краще освітлення на подвір'ях, що  дозволило підвищити рівень безпеки та комфорту мешканців столиці. У порівнянні ж з багатьма західноєвропейськими містами, Києву є куди розвиватися. Що стосується абсолютних цифр, то, в цілому рівень освітленості у житлових зонах повинен становити не менше 5 люкс відповідно до українських Державних будівельних норм», - говорить Вадим Поляковський, менеджер з маркетингу, професійні світлові рішення України і Кавказу, Philips в Україні.

За коментарями щодо ситуації з освітленістю столиці ми звернулися до КП «Кіївміськсвітло». На офіційний запит з цієї теми ІА «Україна Комунальна» отримала наступну інформацію: «Станом на 19.10.2011 року комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення Києва «Кіївміськсвітло» забезпечує експлуатацію мереж зовнішнього освітлення 1 852 вулиць і провулків, 1 133 внутрішніх прибудинкових територій та міжквартальних проїздів, 45 парків, 49 скверів, архітектурно-декоративне підсвічування 20 пам'ятників, 4 мостів і найбільш важливих об'єктів благоустрою. Протяжність мереж зовнішнього освітлення у столиці становить 4 964,68 км». У прес-службі КП «Кіївміськсвітло» також запевнили, що кожен рік, починаючи з весни, підприємство проводить підготовку до осінньо-зимового періоду, планується аварійний запас на зимовий період, проводиться огляд і профілактика електромереж зовнішнього освітлення, а також підготовка автотранспорту. У цьому році заплановано фарбування металевих опор-18 017 шт., шаф управління - 1 096 шт., заміна ламп - 28 829 шт.

На жаль, в організації, яка контролює міське освітлення столиці, наш кореспондент не отримав інформації про загальний стан та якість освітлення, хоча про це питання наголошувалосяне раз. Практика знову показала, що домогтися подібного роду інформації від комунальних структур практично неможливо. Бюрократичний механізм тут передбачає суху мову цифр і виключає будь-яку аналітику. Принаймні, для відкритих джерел інформації.

Активну участь у контролі якості вуличного освітлення приймає Головне управління контролю за благоустроєм Києва. Тут нам розповіли, що дане управління вживає заходів щодо забезпечення дотримання балансоутримувачами територій норм щодо належного рівня освітлення. Зокрема від порушників вимагають у триденний термін ліквідувати порушення, а при невиконанні цих вимог складається протокол за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, (штраф для фізичних осіб - від 340 до 1 360 грн, для юридичних і посадових осіб - від 850 до 1 700 грн). Крім того, інспектори вносять приписи і складають протоколи за неналежний стан опор освітлення, у тому числі їх зовнішній вигляд.

Категорія № 2

Друга категорія міст за рівнем освітленості включає в себе обласні центри, що не увійшли до першої групи, а також невеликі міста і середні населені пункти обласного та районного значення, але особливої прив'язки до значення міста робити все ж не варто. Ця категорія населених пунктів виглядає найбільш чисельною. Напередодні ІА «Україна Комунальна» писало про проблеми в Луцьку  та Кіровограді , а в процесі підготовки матеріалу кореспондент поспілкувався з жителями декількох невеликих міст на сході і в центрі країни. З'ясувалося, що прикладами таких населених пунктів можуть стати також Кіровськ, Красний Лиман, Краматорськ, Дружківка, Ізюм, Умань... Перелік цей можна продовжувати дуже довго. У всіх цих містах вечірнє освітлення є тільки на головних вулицях, а, звернувши з головної дороги, можна просто заблукати в темряві. Про нічні режими освітлення в таких містах, як правило, жителі навіть не знають, а в спальних районах майже 100% мешканців тільки чули про вечірній. «Необхідно віддати належне тому, що за останній час рівень освітленості Краматорська значно покращився. При цьому варто відзначити, що сталося це виключно на проїжджій частині центральних вулиць. Тротуари як були темними, так темними і залишилися. Якість покриття на деяких тротуарах міста в сукупності з їх повною неосвітленністю, робить вечірню прогулянку неприємною та небезпечною авантюрою», - нарікає житель Краматорська Артем.

Категорія № 3

Третя, найтемніша категорія населених пунктів України складається здебільшого з зовсім маленьких міст, смт. і сіл. Тут, на відміну від населених пунктів другої категорії, про вуличне освітлення люди не знають навіть у центральних частинах населених пунктів. Звиклі вночі спати, деякі з жителів навіть обурюються ініціативою сусідів повісити на найближчий стовп лампу, посилаючись на те, що світло від неї б'є у вікна і заважає жити. На жаль, в таких населених пунктах настільки все запущено, що питання про те, чому в містечку чи селищі немає централізованого вуличного освітлення, здатне викликати щире здивування і обурення голови територіальної громади.

Підсумок

Як зазначає Вадим Поляковський: «Наявність неосвітлених або слабоосвітленних зон в наших містах впливає на безпеку жителів міста - як з точки зору здійснення злочинів (грабежі і крадіжки люблять темряву), так і з точки зору безпеки на дорогах. Наприклад,  дослідження в Європі показали, що, змінивши освітлення вулиць, кількість ДТП можна знизити на 28%». Додайте сюди розбиті тротуари, відсутність каналізаційних люків, давно віднесених до пунктів прийому металу заповзятливими громадянами, а в зимовий час ще й слизькі дороги, і отримаєте не вечірню прогулянку, а справжній екстрим. Чи є вихід з цієї ситуації? Звичайно - залишайтеся вдома!

Валерій Бакус, спеціально для ІА «Україна Комунальна».

 
Коментарі (0)