Борги по комуналці приведуть до подальшого зростання тарифів

Новини по темі

19 Квітня 2024 p. 14:45
В Україні закінчується дія пільгових тарифів на газ для населення  

18 Квітня 2024 p. 16:51
Теплоенерго вже вимагають підвищення тарифів  

16 Квітня 2024 p. 16:54
З 1 травня спливає строк дії ПСО для постачальників електроенергії  

За минулий рік українці мало не вдвічі збільшили свої борги за комуналку. А в грудні 2018 року свої рахунки і зовсім не оплатили понад 40% українців. Експерти кажуть: в усьому винна - зрослі тарифи і затримки з нарахуванням субсидій.

Тим часом постачальники послуг вже активно взялися відключати боржників від комунікацій і придумують все нові методи. "Вести" з'ясовували, скільки українці повинні за комуналку і чим загрожує накопичення боргів.

Заборгованість українців з оплати послуг ЖКГ за підсумками 2018 року досяг 55,6 млрд грн. Про це свідчать дані Державної служби статистики. При цьому на кінець грудня 2017 роки українці були зобов'язані за комунальні послуги 32,3 млрд грн. Тобто за останній рік борги українців збільшилися на 23,3 млрд грн, або 72,1%. Всього за 2018 рік рівень оплати населенням за житлово-комунального господарства склав 80,6%.

Але ситуація різко погіршилася в останні місяці. Наприклад, в грудні 2018 роки українці сплатили лише 58% з нарахованих сум. "Це дуже низький рівень оплати, який не покриває витрати на енергоресурси, через що підвищуються борги за газ, а по ланцюжку зростає заборгованість за обладнання, матеріали та зарплати підрядних організацій, задіяних у цій галузі. Причин, чому так відбувається, кілька. серед них і сам тариф, і його прозорість, і організаційні питання збору грошей ", - розповів" Вістям "екс-міністр енергетики Іван Плачков.

Пов'язують різке зниження рівня оплати послуг ЖКГ з тарифами і інші експерти. "Людям підняли тарифи на газ з листопада, в грудні вони отримали перші платіжки. І, по всій видимості, це зіграло свою роль. До того ж зараз є якісь проблеми з нарахуванням субсидій", - сказав "Вістям" експерт з енергетики Дмитро Марунич.

Він також зазначив, що очікувати поліпшення ситуації в доступному для огляду майбутньому не варто, особливо, з огляду на, що з 1 січня в Україні зросли тарифи на гарячу воду і опалення в середньому на 16%, в залежності від регіону. "На тлі зростання тарифів завжди збільшуються неплатежі. Навряд чи це зростання компенсується порівнянним підвищенням доходів, плюс інфляція висока", - сказав "Вістям" Марунич.

У свою чергу, екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко вважає, що "криза неплатежів" може затягнутися. "Настає поріг чутливості, коли люди просто не можуть платити такі суми. Квитанції за опалення зросли на 30%. Плюс нова методика оплати за приміщення загального користування вступила в силу. Тому, коли люди бачать нові цифри в платіжках, вони махають рукою і кажуть: "Та йдіть ви на фіг з такими сумами!" до того ж тепло поки подорожчало не скрізь. Наприклад, в Києві люди отримають квитанції з збільшеними тарифами тільки в лютому. Тому в цьому місяці слід очікувати подальшого збільшення боргів ", - говорить" Вістям " Кучеренко.

Тим часом, як розповів заступник директора департаменту соціального захисту КМДА Максим Бутченко, ще однією причиною збільшеного рівня неплатежів можуть бути затримки з призначенням субсидій. "Вони призначаються, але з невеликою затримкою. Причина в тому, що з січня був впроваджений новий порядок. Однак уже сьогодні обмін інформацією йде повним ходом і субсидії призначаються. Затримка була півтора-два місяці", - пояснив "Вістям" Бутченко.

Втім, за його словами, такі затримки вже стали нормою. "Про це люди знають. У нас в травні вже не перший рік змінюється програмне забезпечення і сам порядок призначення субсидій", - сказав Бутченко.

Він також зазначив, що ще одна хвиля неплатежів може виникнути, коли буде відбуватися безпосередньо монетизація, в рамках якої субсидії почнуть приходити на банківські рахунки. "Тоді затримка може бути ще істотніше. Адже поки всім відкриють рахунки, поки люди розберуться, скільки платити, що до чого і т. Д. У таких випадках ми пропонуємо людям оплатити всю суму платіжки, а коли ми призначимо субсидію, вона впаде в переплату , яку можна буде витрачати в наступному місяці. Але люди, мабуть, платити не захотіли ", - говорить Бутченко.

Особливо сильно борги вдарять станом комунальної інфраструктури. "В старих районах великих міст ми спостерігаємо постійні прориви труб як гарячого теплопостачання, так і останнім часом холодного. А з огляду на зростання заборгованості, можна припустити, що буде тільки гірше. Незрозуміло, куди йдуть гроші населення. Адже левова частка від нарахованих сум за тепло і гарячу воду - це оплата за енергоносій. Але нічого не будується, не модернізується.