- Не можу втриматися, щоб не відреагувати на «свіжу новацію», запропоновану керівником Харківської ОДА Михайлом Марковичем Добкіним, якого давно знаю як великого оригінала, який завжди відрізняється індивідуальними підходами до справи реформування житлово-комунального господарства.
(Мається на увазі ініціатива губернатора Харківської області, яка забороняє керівникам підприємств, де є борги за житлово-комунальні послуги, виїжджати за межі України.)
У цьому зв'язку хотілося б закликати: перш , ніж застосовувати дуже жорсткі санкції до боржників, держава і муніципальна влада, зокрема, повинні самі відзвітувати перед населенням: а чи все вони зробили для того, щоб мати моральне право щось вимагати.
Почну з головного: злощасна справедливість тарифів ЖКГ. Хочу нагадати Михайлу Марковичу, що три місяці тому відбулася низка звільнень, що торкнулися як вищого керівництва галузі ЖКГ, так і деяких муніципалітетів. Причиною відставки стали саме несправедливі тарифи. І наразі хотілося б отримати відповідь: так які ж тарифи справедливі? Думаю, що і жителі Харкова хотіли б отримати відповіді на це питання. Є й інше, вельми болюче, як для всього населення України, так і для мешканців харківської області, питання: як же формується ціна на основні компоненти тарифу? У першу чергу, звичайно, нас цікавить ціна газу. Думаю, що і керівництво Харківської області, на території якої видобувається значний обсяг українського газу, могло б теж задавати питання нашому шановному монополісту НАК «Нафтогаз»: а яка ціна українського газу на свердловині, де він видобувається? І за якою ціною він йде на наші підприємства - в першу чергу, на «Теплокомуненерго», де в подальшому формується ціна на гігокалорію?
Ще одне важливе і не менш болюче питання для населення Південного Сходу України, - глибока боргова яма, в якій вони перманентно знаходяться вже багато років. Харківська, Донецька і Луганська області міцно тримають тріумвірат неплатників за газ, і тому в зв'язку з цим логічно було б вимагати відповідних санкцій до керівництва цих областей, оскільки вони не можуть забезпечити ці розрахунки. Починати будь-яку шокову терапію треба з себе.
Як фахівець, що займався проблемою тарифоутворення, хотів би почути від Михайла Марковича чесну відповідь: а чи всі гроші, які збираються з населення Харківської області, з підприємств «Теплокомуненерго» йдуть в розрахунки за газ або в реальне вирішення проблем тепловиків? Не хочу наступати на болючі мозолі, але історія із закупівлями лавочок дає можливість припустити, що щось подібне може повторитися і при закупівлі іншого обладнання, у тому числі і для «Теплокомуненерго».
Як Голова Спілки власників житла, хотів би звернути увагу пана Добкіна і на проблему співфінансування з капремонту та енергозбереження для наших харківських ОСББ. Дивує той факт, що люди, пройшовши довгий шлях, створивши проект капітального ремонту свого будинку, отримавши згоду переважної більшості мешканців на 20% грошову участь у співфінансуванні (разом з муніципалітетом), раптом отримують від місцевих управлінь ЖКГ ремонтні кошториси, які завищені практично вдвічі . І мимоволі задаєш питання: якщо ті додаткові 50% уже кимось поділені, то який дурень увійде в це публічно-приватне партнерство?
Так, ці питання не були вирішені і при нашому уряді, але звертаю увагу, що за останні півтора-два роки вони ще більше загострилися. Виходу з глухого кута, на жаль, досі не видно. Тому я, як будь-який нормальний громадянин, підтримуючи нашого Президента в закликах і реальній боротьбі з корупцією, хочу звернутися, в першу чергу, до керівників місцевих органів влади з рекомендацією сконцентруватися на передньому фронті цієї найболючішої проблеми.
Боротьба з корупцією і повна прозорість при розподілі бюджетних коштів, під час проведення тендерів на закупівлю обладнання для комунальних підприємств змогла б реально повернути населенню віру у владу, а самій владі дала б моральне право щось вимагати від населення.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
