Годинник зворотного відліку часу біля будівлі КМДА, в самому центрі столиці, майже невпинно відраховує дні до початку чемпіонату по футболу Євро-2012. А вболівальники тим часом обговорюють відкриття НСК «Олімпійський».
1. Вартість головної арени Євро-2012 склала 4,6 мільярдів гривень
Точніше, враження які залишилися від цієї фінансової феєрії. Адже фінансові затрати на стадіон вражають. Вартість головної арени Євро-2012 склала 4,6 мільярдів гривень, тоді як у Донецьку за півтора мільярди побудовано «Донбас-Арену» і виконано всі роботи в прилеглих зонах; в Дніпропетровську на «Дніпро-Арену» витрачено біля 800 мільйонів гривень... Враження про стадіони, як і вказані суми різняться у рази...
2. На третій день після відкриття НСК кореспонденту ІА «Україна Комунальна» не вдалося потрапити на територію стадіону
Відкриття у «кращих» традиціях
Підготовка до відкриття НСК «Олімпійський» була проведена у «кращих» традиціях Радянського Союзу – помпезність, популізм, широкий розмах, голосні розмови, тривалі піар-акції, величезні кошти і чималий пафос. На рівні чиновників усе це, мабуть, виглядало, як нормально організоване свято з повністю підготовленим до відкриття стадіоном.
Однак, як і будь-яке свято, відкриття стадіону підкріплене звичайними буднями. А які ж можуть бути будні без проблем? Особливо коли справа стосується елементарних речей, на які важко було не звернути увагу (заплющити очі і обійти – собі ж дорожче). Прийшовши на відкриття стадіону, надії і сподівання довелося перенести у розряд мрій і побажань. Що ж, окрім виступу зірок української естради і голосу Шакіри, включала в себе вартість квитка, залишилося загадкою.
2. Під час відкриття стадіону надії і сподівання довелося перенести у розряд мрій і побажань
Відсутність належної організації заходу відчувалася усюди. Враження склалося, що на попередню підготовку персоналу не вистачило часу, грошей і бажання: волонтерів бездоганно вишколили щодо розташування секторів та місць, але вони явно не володіли таким необхідним знанням англійської мови і елементарними навичками обслуговування гостей стадіону.
Вболівання за правилами та без них
Правил поведінки вболівальників на НСК «Олімпійський» формально дотримуються. Проводиться візуальний обшук, забираються спиртні та інші напої. Однак якщо піти на хитрість і покласти напій, наприклад у пакет, а потім у внутрішній карман сумочки – то будь-ласка, проносьте. Перевірки ж лише формальні. Цікаво й те, що в правилах написано «...забороняється приносити на стадіон будь-які алкогольні напої...», але (!) їх не забороняється розпивати – пиво продавали прямо на території стадіону. Можливо, це було виключно на день відкриття, але віриться в це мало.
Хочеться згадати і про м'які подушки для крісел, що були залишені без нагляду на бетонній (і не всюди завершеній) підлозі. Бажання людей у нестримному натовпі вибрати якнайзручнішу і щонайдальшу подушку призвело до того, що багато подушок стали схожими на потоптані килимки, на які сідати вже не хотілося. Подекуди здавалося, що ти не на території НСК, а на звичайнісінькому базарі. Подушки, як і кепки з написом «НСК «Олімпійський», розійшлися «по руках і торбах» - вони як трофеї виносилися зі стадіону десятками, що аж надто не схоже на високу культуру європейської поведінки. Хтозна, можливо ми через деякий час побачимо їх у продажу на Хрещатику...
Про якість і недоробки
Окрім загального сірого враження від необроблених бетонних поверхонь, «додало» настрою і брудне скло спортивного комплексу. Звісно, після недільних дощів бруду уже не повинно бути, але ж дощ іде не щодня. Та й відкриття – то не пересічна подія.
Не вразили своїм виглядом та зручністю і стільці. Їх зовнішній вигляд давно обговорюється пресою, а досить посередня якість матеріалів у поєднанні з менталітетом українців наштовхують на думку, що безпосередньо перед відкриттям чемпіонату їх доведеться змінювати. А відповідно доведеться оголошувати додатковий тендер, а нові тендери – це нові гроші.
3. Стільці не вражають своїм виглядом та зручністю
«Облаштованість» туалетів, свідчить про відсутність завершеного комплексу комунікацій. Немає навіть кріплень для туалетного паперу – він лежить прямо на бетонній підлозі; та й кабінки закриті, явно не просто так. Відсутність інфраструктури і тут на першому місці.
Звідки звук?
Сам концерт був настільки масштабний, що пересічним глядачам він став майже непомітним. Усі світлові і звукові підсилювачі були явно направленими на ложу Президента – концерт був явно для V.I.P. трибун. Сидячи прямо навпроти них можна було почути лише загальний рівень шуму, навіть знання репертуару виконавців (і Гайтани, і Ані Лорак, і Таїсії Повалій) не завжди допомагало зрозуміти, а яка ж композиція виконується? Навіть виступ Голови держави злився з загальним рівнем шуму. Хтозна, можливо через це він вирішив покинути стадіон, не дочекавшись виступу Шакіри?
Відкритий «для галочки»
Відкриття стадіону означає, що об'єкт введено в експлуатацію, а отже його можна відвідувати. Яким же було здивування кореспондента ІА «Україна Комунальна», коли 11 жовтня, на третій день після відкриття, йому не вдалося потрапити на територію НСК. Охорона аргументувала це тим, що проходять будівельні роботи і з огляду на правила техніки безпеки – прохід сторонніх осіб на територію заборонено. Хоча коли відкривали стадіон, ТБ явно знехтували, що доводить пожежа в день відкриття. Як же поглянути на стадіон уже після відкриття, коли немає багатотисячного натовпу і є прагнення оцінити все свіжим поглядом? Благо, діри в парканах завжди можна знайти.
Скляне покриття дощ таки помив. Та й недоліки туалетів можливо усунули – за закритими дверима не видно. Однак загальна картина відкритих комунікаційних ліній, котушки ще не встановлених кабелів, будівельне риштування, захисні плівки, техніка на території комплексу аж ніяк не нагадують завершене будівництво.
4. Котушки ще не встановлених кабелів, будівельне риштування, захисні плівки, техніка на території комплексу аж ніяк не нагадують завершене будівництво
Показове відкриття стадіону залишило багато відкритих питань і наштовхнуло на чимало обговорень. Якщо це змагання з «Донбасс-Ареною», то де ж результат? Окрім різниці у фінансових затратах, ніяких переваг поки що не спостерігається. Та й варто звернути увагу на те, що фінансування приватного інвестора і фінансування з державної казни – це різні речі. Не лише хочеться знати куди пішли гроші, але й побачити доцільність використання коштів.
Реконструкція і модернізація Києва, як і інших міст України, до Євро-2012 звичайно корисна – і чемпіонат проведемо, і собі залишиться, хоча практика інших країн показує, що багатотисячні стадіони після масштабних ігор переважно пустують. Але ж кошти, вкладені у якісні дороги, оновлені комунікації, нові каналізаційні колектори, покращені транспортні розв'язки та підвищений сервіс у готельних комплексах, сприяють покращенню життя населення. От тільки де вони, ці кошти? Можливо, буде видно коли стадіон нарешті завершать?
Редакція ІА «Україна Комунальна».
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
