ГоловнаКоментаріЕфективність очисних споруд майже на нульовому рівні

Ефективність очисних споруд майже на нульовому рівні

Коли існувало Міністерство меліорації водного господарства, на водні проблеми і меліорацію виділялося всього-на-всього 8 мільярдів гривень у переводі на теперішні кошти. Сьогодні - ще менше. У нас концентрація забруднень навколишнього середовища на 1 квадратний кілометр у 6,5 разів більше, ніж у

Коли існувало Міністерство меліорації водного господарства, на водні проблеми і меліорацію виділялося всього-на-всього 8 мільярдів гривень у переводі на теперішні кошти. Сьогодні - ще менше.

У нас концентрація забруднень навколишнього середовища на 1 квадратний кілометр у 6,5 разів більше, ніж у США, і 2-3 рази, в порівнянні з країнами Європейського Союзу. Якість навколишнього середовища в тісному зв’язку з якістю поверхневих і навіть підземних вод. А для України це має особливо важливе значення, адже 75% питного водопостачання у нас здійснюється за рахунок поверхневих вод.

В останнє десятиліття з’явилася тенденція зниження ефективності очисних споруд. До цього призводить зношення устаткування, його низький технологічний рівень, значна енергозалежність, поява нових забруднювачів, на які відсутні реагенти.

Найбруднішими річками є Горинь, Сула, Тетерів, Ворскла, Рось, Самара, Інгулець. Окремо хотів би зупинитися на Росі, адже міста Поросся скидають стічні води без будь-якої очистки. Лікарні, особливо туберкульозні, повинні мати свої очисні споруди і вбивати всі віруси на місці, а вони скидаються в загальну комунальну мережу. В катастрофічному стані Сіверський Донець, Казенний Торець, Лугань, Бахмут, Біленька, також річки Приазов’я Кальміус, Молочна, те ж саме стосується Дністра і т.д. Де б ми не показали пальцем на карті, маємо великі неприємності.

Значної шкоди водним ресурсам завдають залпові викиди. Я колись проводив дослідження в Баришівці, де вже за тих часів завод шкіряних виробів вночі скидав у воду викиди. Річка від Баришівки до Переяслава-Хмельницького кілька днів була практично мертвою.

Основні показники водоспоживання і водовідведення. Забір води в 1990 році був 30 мільярдів метрів кубічних, в 2000-му році – 13, в 2005 – 10, в минулому році – 9,8. Скинуто зворотних вод в 1990 році – 20, в 2000 – 11, в 2005 - 7,8. Забруднені стоки: 1990 – 3,2, 2000 – 3,3, 2005 -3,4, 2010- 1,7. З них без очищення 0,5, 0,8, 0,9 відповідно. Але я не розумію, як можна давати статистику, якщо немає екологічних паспортів підприємств? Основним забруднювачем є комунальне господарство і нові забруднюючі засоби, особливо побутова хімія. Об’єми скинутого, начебто, і падають, але зростає концентрація забруднюючих речовин.

Рівень очистки нормативно очищених вод розрахований на 1-й і 2-й клас якості води. А якщо ми скидаємо 5-й клас, то ця крива катастрофічно іде вгору. Тут скидаємо воду, а через декілька кілометрів забираємо її для питних потреб. Склянку води легше очистки, ніж куб чи тисячу кубів.

Найнебезпечніші забруднювачі - нафтопродукти, солі важких металів, феноли і біогенні речовини. Структура забруднювання: промисловість – 65%, сільське господарство – 16-20%, комунальне – 18-20%. В 2010 році у водні об’єкти надійшло 460 тон нафтопродуктів, 840 тисяч тон сульфідів, 760 тисяч тон хлоридів, 58 тисяч тон нітратів.

За водне господарство відповідає 14 міністерств і відомств, частково Мінекоресурсів, Держводагентство, Міністерство охорони здоров’я і ін., а про якість води запитати нема в кого. Воду, яку ми п’ємо в Києві, уже хтось три рази пив, а в Очакові – п’ять разів, так що треба пристойно скидати воду. Необхідно впровадити басейний принцип управління, щоб басейнове агентство заробляло кошти, платило податки державі і працювало на відновлення природно-екологічної рівноваги в басейні річки.

Директор Інституту водогосподарських екологічних проблем Анатолій Яцик

 

 
Коментарі (0)