Енергоефективність по-київськи: і в теплі, і з грошима

Новини по темі

24 Квітня 2024 p. 10:58
Виробництво біометану може допомогти Україні створити розосереджену енергетичну інфраструктуру  

23 Квітня 2024 p. 17:22
Міненерго проти зміни механізму фінвнсування зеленої енергетики  

15 Квітня 2024 p. 11:57
Розробляється програма компенсації українцям тіла кредиту на встановлення сонячних панелей  

У травні Рада директорів Світового банку затвердила надання позики у розмірі 200 млн дол. США на проект енергозбереження в Україні. Дані кошти буде направлено на заходи, метою яких є енергозбереження в промислових компаніях, муніципалітетах і на підприємствах, які перебувають у муніципальній власності, та енергосервісних компаніях.

Передбачається 6 категорій інвестиційних субпроектів: модернізація неефективного і застарілого обладнання/виробничих об'єктів; встановлення високоефективного енергозберігаючого промислового обладнання і впровадження технологій із високим ступенем енергозбереження для нових виробничих потужностей; використання відпрацьованого газу, теплової енергії і надлишкового тиску в промислових технологіях; удосконалення промислових систем, пов'язане з комплексом заходів для підвищення ефективності використання енергії; зменшення втрат енергії на підприємствах муніципального сектора, які, в основному, спеціалізуються на централізованому теплопостачанні міських районів; зменшення втрат енергії в будинках.

Проект має допомогти Україні скоротити енергоємність на 20% до 2015 року і на 50% - до 2030 року. Він також сприятиме зменшенню залежності України від імпортованого газу, а отже, дозволить пом'якшити ризики, пов'язані з безпекою енергопостачання, і зменшити вартість енергопостачання.

В Україні вже впроваджений проект «Енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва», який дозволив муніципальним закладам Києва лише у 2010 році зекономити (завдяки ощадному використанню теплової енергії) 162 млн грн. Завдяки яким саме заходам вдалося досягти таких показників та як здійснюється подальший супровід даного проекту, ІА «Україна Комунальна» розповів Володимир Печерський, директор КП «Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва» (далі – КП «ГВП»).

Коли була розпочата реалізація проекту «Енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва» (далі – Проект) та що вона передбачає?
Реалізація проекту була розпочата у 2000 році. Його загальна вартість склала близько 27 млн дол. США, з яких 15 млн було надано у якості позики Міжнародним банком реконструкції та розвитку, 10 млн – профінансовано Київською міською державною адміністрацією і ще 2 млн – урядом Швеції. Проект був розроблений для підвищення рівня ефективності споживання теплової енергії в секторі адміністративних та громадських будівель м. Києва. Загалом у Проекті задіяно більше 1300 будівель, що утримуються за рахунок коштів міського бюджету – дитячі садки, школи, заклади охорони здоров'я та культури, адміністративні будівлі. У 2005 році було завершено монтаж та впровадження в експлуатацію енергозберігаючого обладнання в цих будівлях. А саме, були встановлені індивідуальні теплові пункти, оснащені автоматичним регулюванням подачі теплової енергії, прилади комерційного обліку теплової енергії, ущільнення вікон та дверей, радіаторні рефлектори, а також проведено часткову заміну старих вікон на сучасні металопластикові.

Яким чином працює впроваджена система енергозбереження?
Вона працює завдяки автоматичному регулюванню температури у приміщеннях закладів в залежності від температури повітря ззовні. З однієї сторони ми вжили заходів щодо утримання тепла у приміщенні – ущільнили вікна, щоб запобігти витоку тепла через рами, встановили рефлектори за радіаторами, щоб спрямувати тепловий потік від радіаторів в приміщення. З іншої сторони – завдяки встановленню сучасного енергоефективного обладнання, оснащеного системами автоматики, ми можемо регулювати надходження теплоносія до окремо взятої будівлі, а завдяки встановленим приладам – вести облік теплоспоживання.

Тобто працює принцип: «Менше спожив – менше заплатив?»
Саме так. Лічильники фіксують лише фактичні обсяги споживання теплової енергії, а система автоматики модульних індивідуальних пунктів дозволяє підтримувати задану (нормовану) температуру в приміщеннях за різних зовнішніх температурних умов. Це відбувається шляхом регулювання температури теплоносія в радіаторах, що було неможливо за старої «елеваторної» схеми теплопостачання. Тобто, споживач платить лише за те тепло, яке він реально споживає. Крім того, впровадження вищезазначених заходів дозволило не тільки підвищити ефективність використання теплової енергії, а й покращити мікроклімат всередині приміщень.

Чи вплинула реалізація Проекту на обсяги продукування теплової енергії ТЕЦ?
Так, але це стосується лише обсягів теплоти, що відпускаються бюджетній сфері міста. Лише протягом 2005-2010 років завдяки скороченню обсягів споживання теплової енергії закладами бюджетної сфери зменшено викиди вуглекислого газу (СО2) на 613 тис. т, що дорівнює такому обсягу викидів, який утворюється при спалюванні 238 млн куб. м природного газу.

Які вдалося виявити недоліки Проекту?
По-перше, в окремих випадках це – відсутність належного кваліфікованого обслуговування обладнання, встановленого в рамках Проекту, оскільки обсяги економії теплової енергії напряму залежать від справного стану модульних теплових пунктів та вузлів обліку теплової енергії. По-друге – недогрів теплоносія, що постачається від джерела теплопостачання до закладів, що, у свою чергу, призводить до неможливості підтримки заданої (нормованої) температури та комфорту в приміщеннях. Недогріви викликані, перш за все, фізичним зносом теплотрас (в т.ч., теплоізоляції), тож встановлення індивідуальних теплових пунктів необхідно було виконувати в комплексі з реконструкцією або заміною (перекладкою) теплових мереж. По-третє – це відсутність особистої зацікавленості персоналу, відповідального за стан обладнання, та керівництва закладу у зменшенні обсягів споживання енергоресурсів. Побудова системи мотивації – одна із ключових задач ефективного використання енергетичних ресурсів, що дозволить відповідальному персоналу позитивно впливати на їх раціональне використання.

Адміністративні та громадські будівлі м. Києва, задіяні в Проекті, займають загальну площу понад 5 млн кв. м і становлять 94% загальної кількості муніципальних закладів м. Києва. За офіційними оцінками, до впровадження Проекту вони споживали більш, ніж 1,16 млн Гкал щорічно. Якими є результати даного Проекту на сьогоднішній день?
У 2010 році теплоспоживання становило 0,85 млн Гкал, а економія теплової енергії закладами, задіяними у Проекті, складала 0,35 Гкал на рік, або 162 млн грн, що становить 29% у співвідношенні до базового рівня, тобто до початку Проекту. Одним з найкращих прикладів результату впровадження Проекту є середня загальноосвітня школа №132 у Голосіївському районі, яка у 2010 році спожила майже вдвічі менше теплової енергії по відношенню до базового рівня і зекономила на цьому 334 тис грн. Звичайно, по різним закладам результати є різними, і це залежить від цілого ряду факторів. Можна сказати, що для кожного закладу, у більшості випадків, економія становить у грошовому вимірі кілька десятків тисяч гривень на рік. Реалізація Проекту забезпечила отримання бюджетними установами загальної економії теплової енергії на суму понад 490 млн грн (з моменту початку реалізації Проекту). На даний час повернута позика Міжнародному банку реконструкції та розвитку, яка використовувалась на закупівлю необхідного обладнання, та це не означає, що проект завершений. Він потребує подальшого постійного супроводу зі сторони КП «ГВП», який передбачає, зокрема, організацію постійного моніторингу теплоспоживання будівель, задіяних в Проекті, проведення аналізу досягнутих результатів, надання рекомендації та пропозицій щодо усунення причин, які стримують досягнення запланованих результатів по енергозбереженню. Так, наприклад, на період зимових і весняних канікул 2010-2011 рр. у школах міста був організований особливий режим споживання теплової енергії. За рахунок цього міський бюджет додатково заощадив 1,8 млн грн.

Як використовуються заощаджені в результаті впровадження Проекту гроші? На що будуть витрачені зекономлені минулого року 162 млн грн? Які проекти по енергозбереженню КП «ГВП» виконуватиме далі?
Кошти надходять до бюджету міста. Надалі йде перерозподіл за різними статтями відповідно до рішень міської ради. Цього року з міського бюджету КП «ГВП» було виділено понад 15 млн грн на реконструкцію індивідуальних теплових пунктів в житлових будинках. Загалом в масштабах міста цьогоріч на проекти по енергозбереженню за попередніми оцінками буде виділено близько 200 млн грн. У будь-якому випадку перед тим, як впроваджувати будь-який проект по енергозбереженню в конкретній будівлі, необхідно провести її енергоаудит та розробити енергетичний паспорт. Знаючи рівень споживання будівлею енергоносіїв, можна запропонувати конкретні заходи по енергозбереженню, підрахувати обсяги інвестицій та період їх окупності, а також проаналізувати ефективність від їх впровадження. Взагалі кожному місту необхідна організація, яка буде займатися енергоменеджментом.

Коментар «України Комунальної»:
Дійсно, якби у місті існувала централізована система енергоменеджменту, реалізований КП «ГВП» проект вплинув би не тільки на зменшення використання енергоносіїв та бюджетних коштів на їх закупівлю, а й на подальше впровадження та розвиток проектів по енергозбереженню за рахунок направлення заощаджених коштів на їх реалізацію.

СБ підтримав Україну в реформуванні енергетичного сектора шляхом проведення діалогу зі стратегічних питань, надання технічної допомоги та фінансування проектів структурної перебудови з початку 90-х рр. минулого століття, у тому числі – двох проектів реабілітації гідроелектростанцій, проекту передачі електроенергії, проекту реабілітації та розширення централізованого теплопостачання м. Києва, проекту енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва, проекту структурної перебудови вугільної промисловості й експериментального проекту у вугільній галузі. Світовий банк також співробітничає з урядом, а також іншими міжнародними фінансовими установами для надання технічної допомоги в реструктуруванні газового сектора з метою сприяння інвестиціям у модернізацію газової промисловості.

Катерина Борисенко спеціально для ІА «Україна Комунальна».