ГоловнаІнтерв’юІнтерв’ю"Графіки відключень можуть діяти всю зиму"

"Графіки відключень можуть діяти всю зиму"

Поки Україна продовжує втрачати генерацію майже кожні 10 днів, а графіки відключень можуть діяти всю зиму. Разом з цим посилюється і захист енергооб’єктів.
Енергосистема України готова до зими, якщо не враховувати перспективу посилення обстрілів росіянами енергооб’єктів. Але ж вірогідність активізації атак на енергетику залишається доволі високою, про це та інші важливі аспекти розповів голова правління НЕК "Укренерго" Віталія Зайченка для РБК-Україна.
 
– Опалювальний сезон уже розпочався. Чи можна оцінити рівень підготовки до нього порівняно з минулим роком?
 
– До цієї осені у нас був досить тривалий відносно "тихий" період, коли серйозних ударів по енергосистемі не було. За цей час “Укренерго” як оператор системи передачі електроенергії виконало і перевиконало всі плани щодо здійснення ремонтів та заміни обладнання. Генеруючі компанії, можна сказати, здійснили подвиг – відновили своїх потужностей більше, ніж обіцяли під час формування прогнозу роботи на цей рік. Але восени почались нові масовані атаки.
 
Під час підготовки до цього опалювального сезону – ми спирались на досвід минулого. Зокрема, щодо створення достатніх запасів матеріалів та обладнання для оперативного ремонту та відновлення інфраструктури після атак. У цьому напрямку ми активно співпрацюємо з нашими іноземними партнерами та донорськими організаціями. Ця співпраця дозволила, як і торік, накопичити запаси устаткування та матеріалів, що у кілька разів перевищують нормативні показники.
 
Станом на вересень – ми вже були готові до передачі збільшених “зимових” обсягів електроенергії. І загалом стан енергосистеми був таким, що можна було б прогнозувати взагалі безпроблемне проходження опалювального сезону – і з погляду генерації, і щодо можливостей передачі електроенергії.
 
Але, як і в попередні роки, визначальним залишається фактор російських обстрілів, час та інтенсивність яких передбачити неможливо. Тому зараз маємо ту ситуацію, яка є. З вимушеним застосуванням заходів обмеження споживання.
 
Якби Росія не поновила масовані атаки, при безумовному забезпеченні електроенергією українських споживачів – ми могли б взимку навіть експортувати електроенергію.
 
– Про всяк випадок уточню: зараз у нас експорту вже зовсім немає, в будь-яку пору доби?
 
– Немає. І навряд чи він відновиться найближчим часом.
 
– А можна оцінити загальний рівень пошкодження об'єктів енергетики на сьогодні?
 
– Таку оцінку дати не можна, тому що ця інформація чутлива, і вона закрита. Рівень пошкодження загалом, мабуть, кожен зараз відчуває на собі опосередковано, через графіки відключень. Ми починали з обмежень для промисловості, а зараз маємо вже три, або в окремі години – чотири черги вимушених графіків погодинних відключень для населення.
 
– Якби до нинішньої ситуації з енергетикою додалися ще морози, що було б тоді?
 
– Були б тривалішими відключення. І ми готові до різних сценаріїв. Ми проводили тренування в різних ситуаціях, випробували різні механізми балансування енергосистеми. І шляхом аварійної допомоги, коли є можливість провести її територією України (із заходу на схід – ред.), і шляхом збільшення імпорту. Якщо це не працює – ми починаємо регулювати постачання для споживачів. Йдеться про аварійні знеструмлення, графіки погодинних відключень.
 
– Можна визначити, який рівень захисту є на різних об'єктах? Де більше складна ситуація, де менше, в яких регіонах? Серед тих, де набагато складніше, називають Полтавську, Харківську, Одеську області, Київ.
 
– Давайте розбиратися з тим, що таке різний рівень захисту. Якщо говорити про фізичний захист, то є погоджені Генштабом проекти реалізації такого захисту. Вони розраховані на різні види загроз.
 
Загалом у нас працює комплексний захист: десь від уламків, десь від прямого влучання дронів. Залежно від пріоритетності.
 
Комплексний захист – це також і резерв обладнання, кіберзахист. Росіяни, зі свого боку, постійно змінюють тактику. Це як на фронті, де якась зброя була ефективною рік, потім стала менш потрібною через зміну тактики. Ми стикаємося з тим самим.
 
Якщо говорити про початок війни, то всі реалізовували перший рівень захисту – це габіони на об'єктах енергетики.
 
– Цей захист себе виправдав?
 
– Цей захист дійсно працював на початку війни, коли агресор бив ракетами по наших підстанціях, по об’єктах ОСР (операторів систем розподілу – ред.), по електростанціях. Ракети були дуже неточні, тож цей захист уберігав критичне обладнання від уламків, які не влучали прямо по об'єкту. Це на початку був захист і від “Шахедів”, якими били по енергооб’єкту збоку.
 
Зараз дрони-камікадзе б’ють згори. Російська розвідка працює. Вони бачать, що у нас є перший рівень захисту, і перелаштували атаки на вертикальні удари за балістичною траєкторією. І тут вже актуальним стає другий рівень захисту – бетонні конструкції, які повністю закривають автотрансформатори.
 
– Другий рівень захисту встановлено на всіх об'єктах “Укренерго”?
 
– Ні, технологічно це неможливо зробити одночасно. На більшості підстанцій переважно встановлено по два трансформатори. Для встановлення захисту їх потрібно вимикати. Відключення одночасно значної кількості обладнання, довкола якого треба збудувати захист, означало б вимушені тривалі знеструмлення споживачів на великих територіях.
 
Тому процес будівництва укриттів розбили на дві черги. До першої потрапили підстанції, які є ключовими в аспекті збереження цілісності функціонування енергосистеми.
 
Першу чергу облаштування захисту ми вже закінчили. Тобто трансформатори вже в укриттях. І зараз працюємо над другою чергою. Але нашою задачею було, щоб в цю зиму у нас автотрансформаторів в укриттях було достатньо для передачі необхідної електроенергії для ОСР магістральною мережею. І це завдання ми виконали.
 
– Тобто можна сказати, що зараз трансформатори, які забезпечують постачання необхідних обсягів електроенергії, вже в укриттях?
 
– Так, вони під другим рівнем захисту. Решта – під першим. Вони в деяких місцях працюють, по них іноді влучають. Але ми зараз стараємось все-таки їх відключати, щоб зберегти. Тому що розуміємо, що саме ці об’єкти є ціллю номер один для ворога.
 
Наразі половина трансформаторного обладнання НЕК “Укренерго” захищена захистом другого рівня – тобто масивними залізобетонними конструкціями, що захищають від прямого влучання дронів та уламків ракет. Решта визначених урядом ключових високовольтних підстанцій отримає захисні споруди другого рівня у першому півріччі 2026 року.
 
Збудовані захисні споруди вже довели свою ефективність, зберігши дороговартісне дефіцитне обладнання після влучання ударних дронів, на деяких об’єктах – після кількох прильотів поспіль.
 
– А можна назвати ще якісь заходи, які можуть мінімізувати відключення електроенергії?
 
– Ми зараз почали реалізувати так званий рівень “2+”. Це коли ми не тільки захищаємо бетонним укриттям трансформаторне обладнання, а й опускаємо під землю релейний зал та щит керування підстанцією.
 
Ми робимо підземні бункери – і ховаємо туди це обладнання. Тому що, крім ударів по автотрансформаторах дронами і ракетами також атакуються будівлі на підстанціях. Все ж будувалося в радянські часи за типовими проектами, і росіяни добре знають, де розташована система керування. А без свого “мозку” (щит керування - ред.) підстанція не працює.
 
Щоб замовити обладнання релейного захисту і управління – треба не менше часу, ніж на виготовлення автотрансформатора. Тому ми вирішили ховати це обладнання також під землю, і воно там вже точно буде захищене.
 
Тобто, якщо говорити про комплексний підхід, то у нас діє перший, другий рівень захисту, рівень “2+”. Ще є активний захист. Його забезпечують наші Збройні сили.
 
Скажімо так: 100% гарантії захисту від влучання та пошкоджень ніхто не дасть. Але цей комплекс, про який я сказав, підвищує наші шанси зберегти енергосистему в працездатному стані.
 
– Чому настільки складна ситуація в Києві і скільки генерації не вистачає для столиці?
 
– У Києві ситуація зараз така ж, як і у всіх інших регіонах України. Щоправда, легша, ніж у прикордонних та прифронтових областях, але загалом – схожа. Був навіть період, коли саме в Києві було найважче. Це коли відбувся удар по київських об’єктах генерації (початок жовтня 2025 р.- ред.). І саме тоді днів 5 було найважче. Зараз Київ – у такій же ситуації, як інші регіони, в яких застосовуються відключення.
 
– У деяких регіонах до останнього часу взагалі не було відключень. Наприклад, торік у Вінниці.
 
– Зараз у Вінниці є відключення, і досить тривалі. Немає в кількох інших областях.
 
– А чому так?
 
– Це залежить від того, куди було влучання по наших мережах. Якщо знищена чи пошкоджена якась підстанція, розташована ближче до Сходу, це означає, що західніше ситуація краща. У нас основні джерела генерації зараз – це атомні станції, які розташовані на Заході України.
 
Зумовлена російськими обстрілами проблема дефіциту потужності в енергосистемі створює необхідність заживлення постраждалих від російських атак регіонів від об’єктів генерації, розташованих в інших областях. Але, енергосистема України не проектувалась з урахуванням такого сценарію. Відтак, можливості для передачі енергії від електростанцій до споживачів за багато сотень кілометрів досить обмежені.
 
Щоб частково розвантажити магістральні мережі, доводиться запроваджувати обмеження на шляху від об’єктів генерації до енергодефіцитних регіонів. При цьому, у частині областей, через які така передача не здійснюється, потреби в обмеженнях немає. У них можливий навіть профіцит потужності, яку технічно неможливо передати до регіонів, де генерація та мережі передачі й розподілу електроенергії пошкоджені.
 
– Що дає більший ефект для економії споживання – відключення промисловості чи населення? Чи є якісь граничні обсяги? І чи коректно ставити запитання саме так?
 
– Це не дуже коректне питання, тому що є порядок застосування графіків відключення. Ми маємо передусім запровадити такі графіки для промисловості. Зараз ситуація дійсно важка.
 
Якщо два тижні тому графіки для промисловості були тільки з 06 до 22 години, зараз вони цілодобові. І тільки промислові підприємства, які мають власну генерацію або імпорт, продовжують працювати повноцінно. А інші – функціонують з обмеженим рівнем споживання.
 
Наступний крок – графіки погодинних відключень для юридичних осіб і побутових споживачів. Але населення зараз насправді споживає найбільше.

– Нещодавно я чув заяву від представників Уряду, що вже введено в експлуатацію 1,8 ГВт розподіленої генерації. Йдеться про повноцінний запуск нових енергооб’єктів?
 
– Так, я можу підтвердити таку цифру, але вона включає і генерацію з ВДЕ (відновлювані джерела енергії – сонячні та вітрові електростанції, – ред.).
 
– А без ВДЕ скільки?
 
– Без ВДЕ – десь 1,2 ГВт.
 
– Щодо газотурбінних установок – не виникне якихось проблем з їхнім використанням в умовах можливої нестачі газу?
 
– Більш досвідчені власники та оператори працюють з такими установками вже досить давно. Або на ринку допоміжних послуг або на інших сегментах ринку електроенергії. Наприклад, на Харківщині зараз запустили досить багато установок, які раніше стояли і не працювали. Все – через наслідки російських атак і втрату значної частини генерації.
 
Поки що газ є. “Нафтогаз” продовжує його закуповувати. Наші очікування щодо споживання газу для енергетики – нижчі, ніж минулого року. Тому що деякі теплові електростанції, які раніше спалювали газ, знову перейшли на вугілля.
 
Це станції, які працювали на антрациті, а потім перейшли на газ. Зараз вони зробили реконструкцію і можуть працювати на газовому вугіллі, яке видобувається у Павлоградському і Львівсько-Волинському басейнах.
 
– Вже декілька разів у ЗМІ озвучувався план росіян щодо розділення української енергосистеми по Дніпру. Наскільки реалістичним може бути такий або якийсь інший варіант, на Ваш погляд?
 
– Останній поділ об’єднаної енергосистеми України відбувся у 2023-му році – після чергової масованої російської атаки. Зараз окупанти намагаються знову зробити все для того, щоб розділити нашу систему, погасити її – це основна мета ворога. Ми намагаємося боротися з цим – і робимо це досить успішно.
 
Зрозуміло, що коли пошкоджена генерація – є обмеження, коли мережі – може бути поділ навпіл або якось інакше. Саме для того, щоб цього не було, наші ремонтні бригади працюють практично цілодобово і без вихідних. Ми навчилися досить швидко відновлювати лінії електропередачі та підстанції системи передачі.
 
– Але така загроза залишається?
 
– Звичайно. Війна триває.
 
– Ця загроза залежить від рівня обстрілів, тактики ворога. Але ми краще готові до такої ситуації, ніж у 2023 році?
 
– Порівняно з торішнім осінньо-зимовим періодом, зміна тактики ворожих обстрілів помітна. Якщо минулого року під час масованих ракетно-дронових ударів росіяни намагались уразити “все і скрізь”, то зараз вони зосереджуються на окремих регіонах та окремих енергооб’єктах, прагнучи пробити їхній захист та пройти засоби ППО шляхом масовості застосування засобів ураження.
 
Цей підхід ускладнює оперативне відновлення енергопостачання, зокрема, в регіонах, на які були спрямовані ці масовані атаки. Але енергетики роблять усе можливе, працюючи фактично у цілодобовому режимі.
 
Цілями масованих ракетно-дронових атак ворога у жовтні й листопаді стали об’єкти генерації, передачі та розподілу. А також – газодобувна і газотранспортна інфраструктура. Можемо констатувати, що росіяни продовжують політику енергетичного тероризму, всупереч усім міжнародним конвенціям. Ворог цілеспрямовано атакує цивільну критичну інфраструктуру, намагаючись позбавити українців і світла, і тепла.
 
Завдяки нашим міжнародним партнерам за останній рік ми отримали спецтехніку, яка дозволяє прискорити ремонтні роботи. Якщо раніше потрібно було, наприклад, із Західного регіону на Схід перевозити одну машину для ремонту мережі, то зараз таке обладнання є у всіх регіонах.
 
– Щодо імпорту електроенергії. Зараз у нас максимальна потужність – 2,1 ГВт. Поки що цей обсяг не використовується повністю. Що треба зробити, щоб він використовувався? Раніше казали про утворення якогось єдиного державного імпортера, який буде купувати електроенергію і вже продавати бізнесу. Чи такий варіант ще розглядається?
 
– У нас все-таки ринкова економіка. У всякому разі – що стосується імпорту й експорту. Після попередніх атак у нас спостерігались технологічні затримки з імпортом електроенергії. Тому що організація відповідних аукціонів відбувається по одних країнах за умовою “день мінус один” (тобто – з постачанням за добу), по інших – “день мінус два” (з постачанням – через 2 дні).
 
І якщо у нас сьогодні кудись “прилетіло”, то цього ж дня лише “Укренерго” може взяти аварійну допомогу з Європи - за умов, що партнери можуть її надати. А через два дні після масованого обстрілу у нас вже була ситуація, що обсяг імпорту доходив до 2,1 ГВт. І це було як мінімум протягом 4-х годин на добу.
 
– Тобто цей обсяг відбирається повністю в критичні періоди?
 
– Коли в системі є жорсткий дефіцит і є можливість внутрішніх мереж передати електроенергію до споживачів – ця можливість використовується повністю.
 
На жаль, зараз, коли є пошкодження наших внутрішніх мереж і ми не можемо використати такий обсяг, ми фізично обмежуємо його показником нижче, ніж 2,1 ГВт. Якщо ми запустимо всі 2,1 ГВт імпорту, то доведеться зупиняти якусь нашу АЕС, а це, скажімо так, не зовсім правильно.

– Але на зиму планується збільшення ліміту до 2,3 ГВт?
 
– Так, вже погоджене максимальне значення потужності імпорту електроенергії до України та Молдови з ЄС у грудні на рівні 2,3 ГВт. Але можливість використання цього обсягу залежить від того, чи будуть у нас розв’язані проблеми з мережею всередині енергосистеми. Тобто – цей обсяг імпорту буде актуальним у період пікових потреб, і за умови відсутності проблем з передачею електроенергії між регіонами.

– Від прем'єра Словаччини звучали погрози перекрити імпорт електроенергії, його угорський колега теж заявляв подібне. Теоретично це можливо?
 
– Нічого ніхто не перекриває. У нас зі словаками все дуже добре працює.
 
До кінця жовтня була в ремонті лінія між Україною і Словаччиною, тому комерційного обміну електроенергією між нами не було. Наразі – він є. Більш того, зараз ми працюємо над тим, щоб суттєво збільшити загальну потужність інтерконекторів на українсько-словацькому кордоні. Тому що Словаччина – один із найкращих ринків в Європі для купівлі електроенергії. У них, як і у нас, багато атомної генерації.
 
Угорський і словацький оператори систем передачі є членами ENTSO-E. І не можуть вживати якихось односторонніх заходів без погодження організації. А припинення імпорту – це порушення правил вільного комерційного обміну електроенергією. Ну і безумовно, такі дії урядів двох держав порушили б одразу кілька директив Третього енергопакета ЄС.
 
Торгівля з Україною фінансово вигідна і для Словаччини, і для Угорщини. Особливо з урахуванням того, що через російські атаки вартість електроенергії у нас зараз вища, ніж у сусідніх європейських державах.
 
– Коли можна очікувати затвердження НКРЕКП тарифу на передачу електроенергії? Це питання дуже турбує промисловість.
 
– Підвищення тарифу на передачу поки немає. Є проект постанови НКРЕКП з цього приводу, який винесено на обговорення, для висловлення зауважень та пропозицій. Фінальний варіант документа може суттєво відрізнятися від опублікованого проекту. Тому коментувати результати поки ще зарано.
 
Що точно можна сказати – на вартість електроенергії для населення зміна тарифів НЕК “Укренерго” не впливає, відтак – тарифи для побутових споживачів залишаться без змін.
 
Але це дуже чутлива тема для промислових споживачів. Передусім – для металургів, хіміків та інших енергоємних виробництв. Вони хочуть дешеву електроенергію, тому що для них вона є основною витратною частиною у виробництві. Кінцева ціна електроенергії дуже сильно на них впливає, проте наш тариф на передачу як складова цієї кінцевої ціни займає лише від 5% до 8% .
 
Також ніхто не хоче говорити, що в нашому тарифі 50% – це ПСО перед “зеленою” генерацією. Тобто – це гроші, які потрібні для виконання зобов’язань держави, а не операційних видатків “Укренерго”. Враховуючи, що обсяг такої генерації суттєво зростає, разом з курсом євро, відповідно, має зрости і тариф, щоб покрити гарантовані державою зобов'язання.
 
Тим часом, виробники “зеленої” електроенергії говорять, що тариф треба підвищити. Металурги – просять знизити. Ну, а істина – десь посередині.
 
Ми оприлюднили наше бачення тарифу і направили Регулятору (НКРЕКП). Регулятор не зі всіма цифрами погодився та надав свій попередній розрахунок – зі зростанням тарифу на 15%. Цей підрахунок був зроблений на основі нашої піврічної фінансової звітності. Зараз ми маємо вже 9-місячну звітність – і знову підемо до НКРЕКП з оновленими розрахунками.
 
Тобто, тариф на наступний рік зараз в процесі погодження. Його затвердження очікується у грудні.
 
– Які в нас плани щодо збільшення генерації на найближчі три-п’ять років? Наскільки реальні плани побудувати 9 атомних блоків і збільшити обсяг розподіленої генерації? Ми будемо робити акцент на чомусь одному, чи якось поєднувати різні види генерації?
 
– Це непросте питання. “Укренерго” щороку розробляє і погоджує з регулятором звіт з оцінки відповідності (достатності - ред.) генеруючих потужностей, мета якого – показати, як має розвиватися наш генеруючий мікс на період найближчих 10 років.
 
У звіті ми беремо за основу ситуацію на момент початку розробки документа. І ця ситуація у нас щороку змінюється. До війни основним чинником, який “тиснув” на енергетичний мікс, були зобов'язання щодо виведення з експлуатації теплової генерації, яка не відповідає екологічним нормам. Бо Україна взяла на себе зобов'язання з розвитку зеленої генерації.
 
Ми показували, що потрібно змінити традиційну теплову генерацію на більш сучасну, суттєво збільшити частку вітрової генерації і дещо збільшити частку сонячної. Зараз фактично українська енергосистема декарбонізована примусово через атаки росіян на цивільну інфраструктуру.
 
Враховуючи масове руйнування теплової генерації через обстріли, ми як оператор системи передачі – вітаємо будівництво нових генеруючих потужностей. Нова атомна генерація потрібна, адже діючим блокам на наших АЕС вже досить багато років і рано чи пізно їх доведеться виводити з експлуатації.
 
Але структуру післявоєнної енергосистеми України треба розглядати у комплексі: хто буде основним споживачем і якою буде регіональна структура споживання, як надалі буде втілюватись принцип децентралізації енергосистеми, які новітні технології будуть реалізовані, якою в майбутньому буде частка “зеленої” генерації, враховуючи світовий тренд на декарбонізацію. На всі ці питання треба знайти відповіді.
 
Критично важливими є дві речі. Перше: умови для розбудови потужності мають стимулювати інвестиції в різні види генерації – і вітер, і сонце, і маневровий газ, і батареї та когенерацію на біомасі. Система має бути збалансована і без перекосів.
 
Друге: треба пам’ятати, що ці умови повинні відповідати європейським практикам, адже ми рухаємося до об’єднання ринків. Чому саме “умови”? Бо без приватних інвестицій говорити про нову генерацію неможливо – нам потрібно залучати під неї гроші.
 
Ми розуміємо, як енергосистема має виглядати в найближчому майбутньому. І в нашому звіті показуємо, що потрібно побудувати напівпікову генерацію – це теплова генерація, тільки екологічно чиста. Треба побудувати базову генерацію, тому що ми втратили запорізьку АЕС. Треба розвивати напрямок energy storage (системи накопичення е/е - ред.) – 1,5 ГВт, краще разом із сонячною генерацією. І треба суттєво збільшити вітрову електрогенерацію.
 
– А 9 блоків АЕС?
 
– Атом потрібен. Але 9 блоків, мабуть, забагато, тому що тоді знижується коефіцієнт використання встановленої потужності, і ми про це кажемо нашим колегам-атомникам (колегам в Енерогоатомі - ред.). Тобто, атомний блок має працювати весь рік, за винятком періоду перезавантаження палива. Якщо буде 9 нових блоків, то коефіцієнт знижується до рівня 50%.
 
Коли атомники робили свої розрахунки, то враховували коефіцієнт 96-99%. Ми кажемо: “Хлопці, вам треба трошки підкорегувати свої плани, тому що з таким КВВП ваш проект економічно “не злетить”. Треба зменшити кількість блоків, які будуть працювати”.
 
– А який обсяг споживання і генерації втрачено за період великої війни?
 
– По споживанню з початку війни ми втратили десь близько 30%. А от генерації значно більше. І зараз ми заміщуємо втрати імпортом, розподіленою генерацією. Але, на жаль, цього обсягу недостатньо в умовах, коли ми продовжуємо втрачати енергоблоки після обстрілів майже кожні 10 днів.
 
– Станом на сьогодні, скільки розподіленої генерації потрібно було б додатково ввести?
 
– Було б непогано запустити ще десь 2 ГВт. Це я кажу “в моменті” – з урахуванням поточного рівня втрат генерації.
 
– І цей момент ще не критичний?
 
Ми ж не знаємо. Якщо по нас не будуть продовжувати бити, то якась генерація повернеться з того, що було пошкоджено.
 
– А які підстави вважати, що не будуть продовжувати бити?
 
– Цього не може спрогнозувати ніхто. Але готуватись треба завжди до гіршого сценарію.
 
– Ворог змінив тактику обстрілів. А хто у нас є ключовою ланкою для оцінки ризиків, прогнозування змін тактики обстрілів і можливих наслідків? Я питаю, щоб зрозуміти рівень аналізу та оцінки. Це РНБО, розвідка, якісь штаби? Як в принципі відбуваються ці процеси?
 
– Цим займається РНБО, а також Антикризовий енергетичний штаб. Нещодавно відбулося чергове його засідання - під головуванням прем’єр-міністра. Долучаються Збройні сили, всі енергетики. Ми, зі свого боку, робимо прогнози ймовірного розвитку подій, представляємо на РНБО і на засіданні штабів різних рівнів. Різні варіанти сценаріїв розглядаємо.
 
– Наскільки довго можуть діяти графіки? І якщо будуть зміни, то, мабуть, швидше в негативний бік?
 
– Ні, зміни можуть відбуватись і в позитивний бік. Всі ж працюють над відновленням енергообєктів. Є тільки питання часу.
 
– Прогнози, що графіки будуть діяти в різному обсязі, але всю зиму, на Ваш погляд реальні?
 
– Потенційно – це можливо. Війна не закінчена. Можу тільки запевнити, що ми як оператор системи передачі, разом з власниками об’єктів генерації – робимо все можливе для того, щоб відключення були мінімізовані або скасовані.
 
– Тобто Ваша порада одягати светри залишається актуальною?
 
– Скажемо так: європейці – багато десятиліть так роблять. І це при тому, що у них немає війни. Вони просто економлять енергоресурси. Отже, і нам потрібно це робити. Адже ми перебуваємо явно не в тій ситуації, коли у нас всього в надлишку.

 
Коментарі (0)