Минають чергові сім днів липня, які як порадували, так і засмутили прийняттям або відхиленням важливих законодавчих актів. Так, з 1 липня в Україні на повну запрацювала нова система електронного адміністрування податку на додану вартість. Колізії навколо законопроекту про ПДВ точилися довгий час. І хоча в масштабах країни нові ПДВ-рахунки можуь стати позитивним явищем, в окремих випадках - до позитиву далеко. 

 

Зокрема, у енергетичному секторі нові ПДВ-рахунки створювали незручності. «Ключовим елементом реєстрації податкових накладних у системі є використання т. з. формули. Відповідно до неї підприємство реєструє податкові накладні лише у разі, якщо на суму податкових накладних, що необхідно зареєструвати у нього є зареєстровані в бік підприємства податкові накладні постачальників, або на різницю необхідно сплатити живі кошти на спеціальний рахунок ПДВ, який відкритий для цих потреб», - заявила фінансовий директор ПАТ «Київенерго» Тетяна Грязнова.

 

Крім цього, за її словами, негативним моментом було також те, що підприємства-постачальників зобов’язували  виписували податкові накладні що десять днів, а ДП «Еенергоринок» - раз місяць, що зумовлювало великі касові розриви. Тож, необхідна синхронізація.

 

«Таким чином «Енергоринок» не збираючи 100% коштів кожного місяця з усіх оптових покупців електроенергії, не має змоги розрахуватись з підприємствами генерації електроенергії. Зі свого боку, підприємства-генерації  електроенергії не матимуть достатньо коштів, щоб підготуватися до наступного опалювального сезону», - заявила вона.

 

Так, недосконала система ПДВ-рахунків ставила під загрозу зриву опалювальний сезон та й нормальну роботу енергетичних підприємств в цілому, а саме вимивання обігових коштів.

 

Читайте також: Уряд «продає» енергетичний сектор американським інвесторам

 

«Вимивання коштів учасників енергоринку в результаті не синхронізованої системи обліку ПДВ ставить під загрозу нормальну роботу української енергетики», - заявила радник Міністра енергетики та вугільної промисловості Олена Дяченко.

 

Щодо вимивання обігових коштів енергокомпаній, то сума могла б становити більше 1,5 млнрд грн. Про це повідомив член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Володимир Євдокимов.

 

«На сьогодні лише за червень було вимито додаткових коштів із обороту, в першу чергу, генеруючих компаній, на суму 200 мільйонів гривень. Якщо ми не внесемо зміни в цей Податковий кодекс, то додатково протягом липня буде вимито ще майже 1,5 мільярди гривень. Таким чином, загальна сума вимитих коштів становитиме 1,7 мільярдів гривень. Нині потрібно готуватися до проходження зимового опалювального сезону, а коштів у підприємств не вистачає. Нацкомісія та Міненерговугілля піднімають питання про те, що необхідно додатково відшукати 2 мільярди гривень на закупівлю вугілля, тоді як з галузі вимиваються оборотні кошти», - сказав Володимир Євдокимов. 

 

Щоб вберегти кошти підприємств та все ж налагодити підготовку до зими 17 липня у Верховній Раді парламентарі все ж проголосували за законопроект № 2173а  «Про внесення змін у Податковий кодекс з удосконалення адміністрування податку на додану вартість», який дозволяє енергокомпаніям складати звітність раз в місяць. Це синхронізує і звітність і а енергосистема в цілому уникне проблем, пов’язаних з неплатежами та касовими розривами. 

 

Читайте також: Україні фінансово допоможуть із закупівлею газу

 

Крім цього, документ пропонує визначити, що на кошти, які знаходяться на електронних рахунках платників, не поширюється дія Закону України «Про виконавче провадження», та зобов’язати зняти арешт з коштів, на які такий арешт був накладений.

 

Однак, вирішивши одну проблему, розв’язання іншої відклали. Зокрема, це стосується дорожньої галузі, а точніше реформування управління нею.

 

Так, в п’ятниці нардепи знову відправили на повторне друге читання законопроект №0954 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування  системи державного управління автомобільними дорогами загального користування».

 

Зауважимо, що метою документа є приведення норм законодавства, що стосуються приведення системи державного управління автомобільними дорогами загального користування, у відповідність до сучасних ринкових конкурентних умов, і розмежування повноважень центральних і місцевих органів виконавчої влади та їх відповідальності за транспортно-експлуатаційний стан автомобільних доріг державного та місцевого значення, оптимізація державного регулювання та управління у сфері дорожнього господарства