Борги за комунальні послуги, які українці наростили за період карантину списувати не планують. На сьогоднішній день «карантинні» борги склали 45 млрд гривень. Про це розповіла голова підкомітету з питань розвитку конкуренції та рівних умов для бізнесу комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Людмила Буймистер, пише UBR.
Вона зазначила, що ситуація на ринку комунальних послуг посилилася через пандемію і рішення уряди не накладати штрафи за прострочення на побутових споживачів і заборони відключати їм послуги.
- Цього року в принципі ситуація нестандартна через COVID і того рішення, яке було прийнято урядом, щоб дозволити людям не платити за комунальні послуги. Точніше, це була опція не накладати штрафні санкції на побутових споживачів за несплату і заборонити їх відключення. Але це призвело до того, що багато споживачів подумали, що це означає, що за комунальні послуги можна не платити, - прокоментувала Людмила Буймистер.
Вона також зазначила, що сума заборгованості вже дуже велика, а комунальники нічого не можуть вдіяти з боржниками: ні відключити їх, ні нарахувати штрафи. При цьому економічні можливості погіршилися не тільки у споживачів, але і у самих підприємств.
- Ця проблема буде наростати. Тут необхідні якісь системні рішення, але всі вони хворобливі. Адже навіть після закінчення карантину - ці борги «приросли» - і що з ними робити? Їх потрібно повертати. Населенню ж не буде списуватися ця заборгованість, - вважає нардеп.
Вона вказує, що згідно з соціологічним опитуванням Центру Разумкова, українці не бажають списання боргів, бачачи в цьому порушення соціальної справедливості.
- Одні оплачували, а інші - ні. Значить, або все повинні оплачувати, або ніхто. Або ми повинні дарувати енергоносії народу України і говорити, що вони повинні бути безкоштовними. Всі повинні відповідально розраховуватися за комунальні послуги. А як зробити так, щоб люди борги почали віддавати - люди, у яких грошей і так немає? - підкреслила глава підкомітету.
На думку Людмили Буймистер, рішення цієї проблеми знаходиться за межами тільки енергетики і вимагає комплексного підходу.
- Тільки через стимулювання економіки, створення робочих місць і шляхом системного підходу до виходу з кризи, який вже не в площині сфери енергетики, а більше в площині нашої спільної економічної стратегії держави, і розуміння, як ми шляхом правильної монетарної, економічної, фіскальної політики все -таки виведемо країну з кризи, - підсумувала глава підкомітету.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
