«Копакабана» по-київськи
Наразі в активі української столиці близько 430 водних об'єктів. З них - 129 озер, 102 ставки, 43 невеликі штучні водойми, 32 джерела, 9 річок, 27 каналів, 28 струмків, 2 протоки, 24 затоки. Однак, якщо йдеться про цивілізований відпочинок городян, то вибір у останніх не такий уже й різноманітний. Станом на сьогодні, підписані лише 3 санітарні паспорти для комунальних (читаємо - безкоштовних) пляжів: «Дитячого», «Тельбіну» та «Чорторию», яким Дніпровська та Деснянська СЕС дали добро.
Наразі СЕС у м. Києві перевіряє й інші плацдарми для відпочинку. «Санітари» займаються перевіркою якості води, обробки пляжної території від усіляких комах та гризунів, а також приведенням місць літнього відпочинку у відповідність до медичних та гігієнічних норм. Наприклад, якщо київський турист не знайде кабінки для переодягання, туалету чи фонтану з питною водою, то санітарний паспорт пляжної зони не вартий яєчної шкаралупи. І ці зручності повинні бути на пляжі, незалежно від його форми власності – комунальної чи приватної. Загалом, в очікуванні дозвільних документів від санстанції перебувають ще 8 пляжів та зон відпочинку: «Вербний» (оз. Вербне), «Пуща-Водиця» (джерело на р. Горінка), «Молодіжний» (о. Долобецьке), «Золотий» (о. Венеціанський), «Райдуга» (оз. Райдуга), «Передмісна слобідка» (в Гідропарку), «Венеція» (о. «Долобецький»). До речі, четвертим на черзі отримання санітарного паспорту передбачається пляж «Райдуга».
У комунальному підприємстві «Плесо» дають «голову на відсіч», що дотримаються усіх вищевказаних норм. За словами першого заступника генерального директора КП «Плесо» Георгія Мепарішвілі, СЕС вже взяли пробу води, перевірили всі об'єкти і, начебто, дали попередню позитивну відповідь. Однак усі пляжі отримати паспорти одразу на можуть. Це займе від 15 до 20 днів.
«Ласкаво просимо» на пляж, або купатися заборонено
Однак у київських МНСників своє бачення пляжної панорами міста. Голова Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки Головного управління МНС України в м. Києві Олександр Комашко вважає, що з 30 пляжів тільки один, приватний, на Жуковому острові, відповідає нормам безпеки. За вимогами міністерства, для безпеки відпочивальників пляж повинен бути забезпечений 1 рятувальним човном, двома рятувальниками, а зона для купання повинна бути огороджена буями. За словами О.Комашка, на жодній з територій для відпочинку такої «розкоші» не знайшли. Керівництву «Плеса» пригрозили санкціями і дали 2 тижні на роботу над помилками. У столичному управлінні МНС пояснюють, що переважна більшість тих, хто рятуватиме життя відпочиваючих – це студенти. Вони не мають ні відповідної освіти, ні практичних навиків та, найголовніше, - досвіду і належної фізичної підготовки. Грубо кажучи, рятувальник може вас злякатися або елементарно не подужати дотягнути. У результаті аварійно-рятувальна служба КП «Плесо» відповідну атестацію в Комісії МНС України «завалила».
«На жаль, сьогодні ми не бачимо на пляжах стендів з переліком правил поводження на воді. Що ж стосується обстеження дна пляжів, то лише 20% провели відповідне обстеження дна. Лише минулого року у нас загинуло 96 осіб. І не останньою причиною цього є те, що на пляжах недостатньо відповідного обладнання та персоналу», - говорить в.о. начальника центру зв'язків зі ЗМІ та роботи з громадськістю Олександр Хорунжий.
Підтвердженням слів «МНСника» може стати заява депутата Київради Олексія Давиденка. Він стверджує, що затонулий дебаркадер ресторану-готелю «Адмірал», який керівництво «Плеса» обіцяли демонтувати і вивезти, досі знаходиться у Дніпрі. Його, насправді, не підняли, а лише зрізали верхню частину, яка знаходиться над водою, хоча в КМДА звітували про демонтаж дебаркадера («Адмірал» затонув іще у лютому 2010 року в акваторії Дніпра біля Наводницького парку). Сюди слід додати скло від пляшок, які постійно кидають у воду самі ж туристи і відпочивальники, гілля дерев тощо. Отже, стан дна не сприяє бажанню скупнутися.
Не у захваті від столичного курорту й екологи. Вони переконані, що через халатне ведення господарства міськими службами, кількість придатних пляжів щороку зменшується.
«Всі пляжі є місцями відпочинку, але не всі місця відпочинку є пляжами. Якщо є паспорт – це пляж, - розповідає директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. – Місця відпочинку, наприклад, практично ніким не контролюються. Тому я переконаний, що останні повинні отримати статус пляжів. У нас же відбувається навпаки, пляжі перетворюються на місця відпочинку».
Фахівець виділяє кілька головних проблем пляжних територій столиці. Насамперед, нерегулярність завезення на них піску.
«Згідно з санітарними нормами, пісок має завозитися раз на 7-10 років. У Києві пляжі не бачили «свіжого» піску більше 15 років, - запевняє експерт. – Нових туалетів не встановлюють, а існуючі закривають. Наприклад, на Гідропарку було 4 туалети, а зараз – лише 2».
«Плесо» ж обіцяє, що додатково забезпечить людей двома десятками біотуалетів, на оренду яких уже укладені відповідні договори.
В.Борейко також занепокоєний тим, що вперше за останні 20 років столиця знову «підхопила» лептоспіроз. Перші випадки захворювання були помічені у відпочивальників на озері «Райдужне».
Окрему стурбованість любителів відпочити на берегах київських річок викликають не менші любителі поганяти на катерах, скутерах. І тут уже фахівці стверджують, що це дуже небезпечно, а, відповідно, незаконно.
У сукупності перелік місць, де на купання наклали табу, доріс уже до півсотні. Цього року сюди приєднали пляжі «Сонячний», «Веселка», а також бази відпочинку «Совська балка» та «Синьоозерна». Закривати їх, однак, ніхто не збирається, лише встановлять таблички із відповідними написами про заборону купання.
Які гроші – такі й пляжі
За словами Г.Мепарішвілі, для того, щоб отримати жаданий паспорт на пляжі, необхідно здійснити цілий комплекс робіт. А для цього потрібен персонал і значні кошти. На цьогорічне обслуговування місць відпочинку міська влада виділила «Плесу» менше мільйона гривень, тому роботи виконували за програмою-мінімум.
«Цього року нам виділили тільки на зарплати 28 млн. грн. На обслуговування пляжів - 1 млн. грн. Грошей місто виділяє максимально, скільки може. Ми також маємо можливість заробляти, укладаючи договори на благоустрій територій», - повідомив він.
У дирекції «Дитячого» пляжу підтвердили, що за такі гроші мало хто згодиться прибирати чужі недопалки і пляшки з-під пива.
«Прибиральники працюють у дві зміни: з 6-ї ранку до 14-ї години, а друга зміна триває з 14-ї до 22-ї год., практично, до сутінків. Однак заробітна плата мала, і людей буквально доводиться просити, щоб вийшли на літній період на роботу», - пояснює завідувач «Дитячого» пляжу з 26-річним стажем Людмила Главацька. За її словами, ставка прибиральника, який працює на одній зміні, - 1,5 тис. грн. На сьогодні «Дитячий» пляж обслуговують 4 прибиральники, хоча потрібно удвічі більше. Прибиральну техніку виділяють лише на вранішні години, а протягом дня, коли пляж наповнений відпочиваючими, прибирають вручну. Тож розраховувати на чисті пляжі не варто.
Зрозуміло одне: головний козир столичних комунальних пляжів – це безкоштовність (хоча навіть із цим багато киян можуть посперечатися). А, як відомо, безплатний сир – лише в мишоловці.
Грамотна Юлія спеціально для ІА «Україна Комунальна»
Не дивлячись на те, що літо продовжує нас зігрівати яскравим сонцем, вже настає час купувати взуття осінь зима. Треба заздалегідь потурбуватися, про те, щоб ніжки були у теплі і сухості, коли настане час дощів та снігопадів. Треба обирати комфортне якісне взуття, яке ніколи вас не підведе.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
