«Відлистайте» на утилізацію, або по чому дарунки осені

Чому не можна спалювати сміття?
У Державній екологічній інспекції в Київській області переконані, що найперша шкода від сухого листя й трави прихована в його спалюванні. При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. У тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопрен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.

Світовий досвід свідчить, як запевнили нас експерти компанії, яка спеціалізується на поводженні з побутовими відходами «РАФ-ПЛЮС», що безпечних сміттєспалювальних технологій не існує. І це стосується не лише листя. Насамперед, такий спосіб поводження з відходами завдає шкоди навколишньому середовищу і є економічно витратним.

В Україні процес спалювання сміття ускладнюється ще і тим, що відходи, перед відправкою на завод, заздалегідь не сортуються. Це значно підвищує ступінь небезпеки для здоров'я населення, адже при спалюванні несортованих побутових відходів в повітря потрапляють канцерогенні поліароматичні з'єднання (бензапирен), важкі метали (ртуть, кадмій, свинець), броміни і ще декілька тисяч небезпечних речовин, токсичні властивості яких недостатньо вивчені. Але серед всіх речовин, що виділяються при спалюванні, найбільшу небезпеку представляють діоксини. Діоксини - це сильні канцерогени, які небезпечні в будь-яких концентраціях. Крім онкологічних захворювань, вони також можуть викликати придушення імунітету, безпліддя, природжені патології. В результаті сміттєспалювання навіть в радіусі 24 км простежується діоксинове забруднення. Маленькими дозами, рік за роком, діоксини накопичуються в організмі, поступово підриваючи імунну систему людини.

Разом з тим, більшість екологічних організацій переконані, що насправді опале восени листя – не сміття, а корисна для ґрунту речовина, тому прибирати його зовсім необов'язково. Розкладаючись в ґрунті, частини листяного покрову структурують ґрунт і покращують його її якість.

Виникає природне запитання: навіщо ж тоді щороку прибирати листові шари? Виявляється, за зелені насадження міста щороку отримують цілий комплекс забруднювачів з повітря, які проникають в листя із ґрунтів та вод. Насамперед, причиною цьому стає автомобільний транспорт. За рахунок частого неправильного функціонування систем збору поверхневих вод, що зустрічається, забруднювачі з магістралей поступають в ділянки відкритого ґрунту – тобто на ґрунти із зеленими насадженнями. Тому навесні листя, що пролежало зиму на газонах може викликати опік шкіри.

Єдиної відповіді на це питання немає, і не може бути. До прибирання листя треба підходити селективно, тобто вирішувати питання для кожного об'єкту зелених насаджень окремо, враховуючи всі його особливості.

Досвід Кременчука: листя як паливо
У сезон осіннього листопаду зразка 2009 року в українському Кременчуці відзначилися досить раціональним підходом до листяних відходів. Опалому листю знайшли більш корисне використання, ніж його традиційна утилізація на звалищі. Сухе кременчуцьке листя могло стати альтернативою газу.

Керівництво міста мало наміри встановити спеціальне обладнання, яке б пресувало листя та використовувало отримані гранули для обігріву приміщень. У місті посилалися на досвід Європи, де з гілок дерев, вигорілої трави і сухого листя вже давно роблять невеличкі брикети. Їх засипають у бункер і далі подають до опалювальних котлів, які працюють на кшталт газогенераторних. Отримують газ, який за своїми властивостями наближений до природного, але втричі дешевший.

Однак, як вдалося дізнатися «Україні Комунальній» експеримент так і залишився на рівні експерименту. В прес-службі міської ради Кременчука нам повідомили, що на сьогодні така практика завершена і листя й надалі продовжують звозити на сміттєзвалище для подальшої утилізації. Причинами такого вибору називають екологічну недоцільність, а також відсутність технічних та технологічних передумов.

Цього року заборонили спалювання на території міста твердих побутових відходів, опалого листя, стерні, залишків сухої рослинності і в Луцьку. Це пов'язано з різким збільшенням в осінній період порушень природоохоронного та санітарного законодавства та з метою запобігання погіршенню якості атмосферного повітря.

Тому, у зв'язку з небагатим українським вибором варіантів поводження з твердими побутовими відходами можна зробити висновок, що найкращим варіантом для листя стане його утилізація.

Листя утилізують, але за гроші
Найближчим часом в Україні обіцяють зовсім новий підхід до проблеми утилізації сміття, яка на сьогодні, на думку більшості експертів, набула критичного характеру. В рамках нового проекту Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України «Чисте місто» буде проведений тендер серед спеціалізованих компаній в 5, а потім і 10 містах України на право займатися утилізацією сміття в межах певного населеного пункту за чітко визначеними тарифами. Це свідчить про те, що до платівок українців, скоріше за все, приплюсують ще одну суму.

За словами голови Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України Владислава Каськіва свої пропозиції до участі в тендері надали вже п'ять підприємств.

«Ми очікуємо, що внаслідок реалізації Національного проекту в 10-ти містах України з'являться надсучасні комплекси з переробки сміття та побутових відходів», - оголосив він представникам ЗМІ.

Як нам стало відомо, конкурсна комісія вже розкрила заявки від учасників пілотного проекту для 6 міст України – Києва, Харкова, Тернополя, Чернівців, Хмельницького та Сум. Компанії, що взяли участь у тендері: «Укргенпроект», «Тебодін Україна», «Комфорт-сервіс, (залучає на субпідряд компанію з ОАЕ «Бірхем енд Нольте»), «Інститут УкркомунНДІпроект» (залучає на субпідряд компанію «ІPP» («Інжиньогесельсхафт Поселс та Партнер») та «Атлас ВордБілдінгСистемс» (залучає на субпідряд німецьку компанію «Нольте Інжинірінг»).

Наступним кроком стане розкриття даних про переможців по кожному з названих міст. Окрім того у процесі буде залучено ще чотири українських міста.

Однак вже зараз в агентстві не заперечують факт рейдерства та так званого тендерного тероризму. Тому, як запевняє Владислав Каськів, насамперед « у законодавстві треба передбачити заходи, які будуть не допускати можливість цих можливих тендерних терористів. Тобто ми боремося за те, щоб механізми держави були прозорі і були максимально ефективні, відкриті і були доступні для всіх учасників, однак ця ж ситуація може призвести до зловживання».

В.Каськів має на увазі той факт, що деякі компанії, зважаючи на привабливість сміттєвого ринку, роблять усе можливе, щоб заволодіти усіма можливостями, щоб тероризувати самих учасників, переможців або організаторів і вимагати від них якісь преференції чи хабарі.

Вже навесні в Агенстві підбиватимуть підсумки роботи перших переможців тендеру. Окупний термін для підприємств оцінюють в 10-15 років. За цей час компанії встигнуть повернути свої гроші, а українці визначити – чи є майбутнє у сміття.

Юлія Грамотна, спеціально для ІА «Україна Комунальна»