На що розраховувати українцям цієї зими?

Новини по темі

15 Квітня 2024 p. 13:55
В Кабміні планують переробити всб систему теплопостачання  

05 Квітня 2024 p. 13:55
У Києві в минулому сезоні поменшало аварій на теплових мережах  

03 Квітня 2024 p. 11:15
На кінець березня запаси вугілля на складах енергетичних підприємств 1,2 млн тонн  

У Києві 22 жовтня в рамках соціально-інформаційного проекту «Від енергоефективності - до енергонезалежності» пройшов круглий стіл «Опалювальний сезон 2014-15: в умовах «газової війни»?». Інформаційним партнером, якого було ІА «Україна Комунальна».

Власне, підґрунтям для проведення заходу стало те, що наша держава підійшла до опалювального сезону з невтішними даними: збройне протистояння з сепаратистами на Сході країни; зруйнована інфраструктура регіону; скорочення видобутку вугілля більш ніж в 2 рази; нерозв'язні газові суперечки з Росією, внаслідок чого для проходження стабільного опалювального сезону країні не вистачає близько 5 млрд куб. м газу; урядові ініціативи з енергозбереження, що не викликають довіри у населення та експертів тощо.

Згідно заявам уряду – технічно країна готова до опалювального сезону ще з 1 жовтня. Практично, відчуємо, як тільки «бабине літо» витратить запас сонячного тепла. Населення, як повідомляла «Україна Комунальна» раніше, вже готується до того, що зима видасться нелегкою, і держава навряд чи зможе тут зарадити. Тож, на що розраховувати українцям, і чи витримає цю зиму житлово-комунальне господарство? – своїми думками поділилися представники органів влади, комунальних підприємств та експерти.

«Перше й найгостріше на сьогодні – наскільки ми готові до опалювального сезону – це дуже турбує  населення. Один із факторів ризику – це наявність газу. Ми знаємо, що на міжнародному рівні нам гарантовано продаж 4 млн кубів газу за ціною, яка нас влаштовує. Другий фактор ризику – вугільне питання: 40-45% електричної енергії виробляється тепловими станціями, які сконцентровані сьогодні в одних руках – приватної компанії. Стан систем теплозабезбечення – також фактор ризику. Що з будинками: чи насправді вони готові до опалювального сезону? І наприкінці залишаються наші споживачі. Вони хочуть отримувати тепло і хочуть бути впевненими в тому, що зможуть розрахуватись за нього. Але особисто мене дуже стурбувала інформація, що ціни знов будуть підвищені ще на 20%. Як люди це сприймуть? Якщо це необхідно, треба негайно проводити роботу із населенням. Адже приведу тільки одну цифру: на термомодернізацію двох- або трьохкімнатної квартири потребується десь 2-3 тис. євро. Зможуть люди самі покрити ці витраті, чи це стане зривом реформ?» - окреслив проблематику заходу модератор круглого столу Олексій Кучеренко, голова Всеукраїнської громадської організації «Спілка власників житла України», міністр ЖКГ (2007-2010 р.р.) перед початком роботи.

Заступник директора Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики Мінрегіону Віктор Токаренко повідомив, що станом на 1 жовтня всі регіони звітували про готовність до опалювального сезону. Він повинен розпочатись за дозволу Мінрегіону і Мінпаливвугілля. Міністерства дозволили це при умовах дотримування відповідних температурних режимів.

«На сьогодні на Сумщині, в Київській та Вінницькій областях ситуація більш-менш успішна, але все буде більш зрозуміло через три-чотири дні. В жовтні ми вибірково проінспектували 17 регіонів: усі системи перевірялись, зовнішнє будинки також підготовлені. В районних центрах є свої нюанси: садки та школи тримаються на централізованому опаленні, зараз вони переведені на індивідуальне опалення. Тому в мене особливої стурбованості не було: вони самі зрозуміють, коли треба опалювати, і готуються інтенсивно до зими» - підкреслив представник Мінрегіону.

У свою чергу голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха підкреслив, що останнім часом було прийнято багато корисних документів, що до заміщення природного газу в житлово-комунальному господарстві.

«Раніше газ не було сенсу економити, він був дешевий. Зараз інша ситуація, ми розшукуємо інші види палива по більш низьким тарифам. Якщо ми купуємо газ по такій високій ціні, то нам треба шукати шляхи до його економії. Наприклад, дивитися досвід інших країн. Польща при такому ж населенні споживає 16 млрд кубів, а ми – аж 50 млрд кубів! І ця цифра по Польщі повинна стати нашім орієнтиром на найближчі роки» - зауважив він.

При цьому пан Гелетуха додав, що наразі готується цікава постанова Кабміну: будь-кому, хто замістить газ в бюджетній сфері чи житлово-комунального господарства, буде видаватись разова премія в кінці опалювального сезону.

«Півтори тисячі за тисячу заощаджених кубів. Якщо ви скоротили 300 тис. кубів – отримаєте 450 тисяч премії. Це допоможе інвесторам вкладати гроші в такі проекти, та є багато інших плюсів» - наголосив він.

Координатор житлово-комунальних програм Громадська мережа ОПОРА Тетяна Бойко продовжила тему енергоощадження.

«Наша організація працює в напрямку зменшення енергоспоживання. І це можливо: наприклад, у житловому фонді можна зберегти 40-60% ресурсів. Зараз ведуться переговори про виділення 26 млн грн на термомодернізацію будинків. Обговорюється, що конкретно на себе візьме держава і в якій частині: лічильники із системою погодного регулювання чи утеплення стін будинків. Ми прогнозуємо, що згодом житловий фонд почне модернізуватись – з економією до 50%. І є гарний досвід будинків Луцьку, Краматорську та ін. міст. Робота йде, хоча і не все так легко виходить» - зазначила вона.

При цьому заступник генерального директора з наукової роботи компанії «Данфос-ТОВ», член технічних комітетів по нормуванню при Мінрегіоні Віктор Пирков зауважив, що країні газу вистачить.

«Чому? В нас закладені величезні переплати: ми можемо зекономити багато де, але ми не хочемо це робити! Ми безумовно можемо щось придумати, але насамперед ми повинні виконувати ті зобов’язання, які надали Європі» - пояснив він.

Старший інвестиційний радник та керівник представництва Північна екологічна фінансова корпорація (НЕФКО) Юлія Шевчук розповіла про досвід своєї організації і європейських ініціативах.

«Ми вибираємо міста, які працюють найбільш ефективно. Наприклад – місто Житомир, де робляться і системні кроки, і практична реалізація щодо енергоефективності. Зараз у місті діє програма по вибору енергооб`єктів, створюються стимули для населення і підприємств щодо енергоефективності. Німецька агенція налагоджує систему енергоменджементу. Також введена програма «Демо Україна» по створенню енергоефективних кварталів – по модернізації котлів. Ми працюємо із європейським фондом, уставний капітал якого 90 млн євро. Ці гроші підуть на модернізацію будівель України, в Житомирі таких - 19. Зараз НЕФКО працює по 10 проектам в Україні. Вони в поганому стані, але їх можна модернізувати і зберігати тепла майже до 50 %» - зазначила пані Шевчук.

Керівник проекту «Енергоефективність у житловому секторі», Міжнародна фінансова корпорація (IFC), Гжегож Гайда підкреслив, що житловий сектор є самим проблемним на сьогодні. 20 останніх років споживання енергії тільки росте. На один квадратний метр в Україні в 3-4 рази більше йде енергії, ніж на такий же метр у Європі.

«Але якщо ми все зробимо, як треба, то Україна може і не закупати газ в інших державах. Раніше були обіцянки, що держава все відремонтує. Але все це слова, це не може буде реальністю! Тому якусь частку люди повинні взяти на себе – ремонтувати його, думати про технічні умови. Досвід західних країн каже про те, що це можна переймати, це працює. Люди, ви самі є та держава! Вам ніхто нічого не винен, зрозумійте це! І пам’ятайте, що низькі тарифи – це міф» - наголосив він.

Директор Національного технічного університету України, Інститут енергозбереження та енергоменеджменту, Сергій Денисюк акцентував, що наразі треба думати не про те, що робити в цьому році, а до чого готуватись в наступному – 2015. І не витрачати гроші на енергоефективність, а займатись і щось робити для енергоефективності.

«Необхідно не тільки законодавчі бази поміняти, але й енергетичну стратегію. Той газ, який є в нас, ми повинні ефективно використовувати. І одним утепленням ми мало чого досягнемо, нам потрібна система контролю, керування і втілення нових стандартів. Електроенергія сьогодні – головне питання, але перед тим, як щось втілювати, треба все ретельно підрахувати» - сказав він.

Тетяна Литвин, КП «Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва» зауважила, що політика енергоефективності має будуватись на чотирьох основних інструментах: комплексному підході до проектів, обліку і моніторингу, фінансових ресурсах та культурі енергозбереження.

«Ми вважаємо, що спочатку треба зробити комплексну термосанацію, а потім говорити про генерацію і модернізацію. З будинками ситуація критична: потенціал є, але клас енергоефективності будинків – E та F. Ми проаналізували і дошли до висновку, що біопаливо и електрокотли не завжди більш вигідні, ніж газ. Тарифи можуть зрости, котли потребують заміни – и ми знову отримаємо таку ж саму ситуацію: дороге опалювання, нестача коштів. Не в зміні палива справа – а в скороченні його споживання» - заявила вона.

Загалом, основні висновки круглого столу «Опалювальний сезон 2014-15: в умовах «газової війни»?» можна окреслити трьома лаконічними тезами:
1.    Необхідне реформування енергетичного ринку згідно нового Закону.
2.    Створення антикризових штабів в Уряді та на місцях.
3.    Обговорені питання взяти за основу для нового закону про енергетику та паливо.