Візит Віктора Януковича до Росії пройшов під знаком оголошення заміни Медведєва на Путіна. Президент України був присутній при тому, як Дмитро Медведєв «офіційно» передав українські газові справи Володимиру Путіну.

Заяви Медведєва, Януковича та Бойка після переговорів про «істотний прогрес» у газових питаннях не містили, на жаль, істотного і конкретного результату. З посиленням «фактора Путіна» у газових переговорах України і Росії, можна очікувати наступного:

1. Прем'єр-міністр України Микола Азаров тепер повинен покинути переговорну обойму, оскільки його колега Володимир Путін де-факто піднявся на політичний щабель вище. І тепер він захоче вести переговори виключно з Януковичем.
До слова, і раніше Микола Азаров викликав у Путіна більше нервових здригувань. Тому якщо Янукович захоче «подражнити» поки що ще російського прем'єра, то для цього він може і далі використовувати фігуру Азарова.

2. З подвоєною швидкістю почне пошук свого нового місця в газових переговорах, а також в українській політиці група RosUkrEnergo, яку представляють Дмитро Фірташ, керівник адміністрації президента Сергій Льовочкін, голова СБУ Валерій Хорошковський, міністр енергетики Юрій Бойко і міністр закордонних справ Костянтин Грищенко.
Спроба групи RosUkrEnergo проштовхнути в україно-російські відносини нового газового посередника завершилася невдачею. Фактично рішенням тільки цього питання Фірташ і Бойко займалися рівно рік. Відповідно, не справдилися й обіцянки міністра енергетики до кінця літа досягти нових газових домовленостей з Росією.

Питання залучення нового посередника група RosUkrEnergo узгодила з Януковичем, але в Росії з цього питання не було згоди між Дмитром Медведєвим і Володимиром Путіним.

Максимум, чого вдалося домогтися Медведєву з російської сторони і Фірташу-Бойку з української – це домовитися про постачання в 2012 р. для хімічних підприємств Ostchem Holding AG близько 6 млрд куб. м більш дешевого туркменського газу. І це не дивує, оскільки недавно з'явилися підтвердження того, що російські банки виділили Дмитру Фірташу фінанси для скупки хімічних підприємств України.

3. «Друге дихання» російського проекту по об'єднанню «Нафтогазу України» і «Газпрому».
Володимир Путін є ідейним натхненником і лобістом злиття російської та української нафтогазових компаній. Невигідність для України такого об'єднання лежить у площині непорівнянності матеріальних активів української та російської компаній. У контексті реорганізації «Нафтогазу» і виділення в окрему компанію оператора ГТС «Укртрансгаз», то суб'єктом об'єднання з «Газпромом» може стати саме «Укртрансгаз» з підземними сховищами газу.

4. У новій фазі газових переговорів більш актуальним стане питання спільного управління газотранспортною системою у форматі «ЄС-Україна-Росія».
При цьому вже практично не залишиться місця для озвученого раніше Дмитром Медведєвим однозначного повторення «білоруського» сценарію, коли 50% газотранспортної системи Україні буде продано «Газпрому».

5. Жорсткість лінії Росії щодо загроз скоротити транзит газу через територію України.
Путін є прихильником кардинальних дій в газових питаннях по відношенню до України. Якщо компромісу не буде досягнуто до початку наступного року, то Україні варто побоюватися показового (але економічно збиткового) з боку Росії зменшення транзиту газу в 2012 р.

6. Питання приєднання України до Митного союзу Росія буде пропонувати вирішувати не в пакеті з газовим питанням (управління ГТС, об'єднання «Нафтогазу» і «Газпрому»), а окремо.

Корольчук Юрій, експерт Інституту енергетичних досліджень.