За наявною інформацією, Китай готовий був платити за російський газ не більше $250 тис. За 1 тис. куб. м., в той час, як Росія наполягає на ціні в $350 за 1 тис. куб. метрів. Подібна розбіжність в поглядах завадила Москві та Пекіну домовитися, що в результаті може допомогти знизити ціну на газ на європейському ринку.
Китай веде ефективну енергетичну політику, тому на них важко здійснювати тиск. Піднебесна є одним з найбільших інвесторів в світі у відновлювальну енергетику – в 2010 р. об’єм інвестицій в цю галузь економіки перевищив $54 млрд., і вони зайняли перше місце в світі по цьому показнику. Крім того, Китай побудував газогони з Туркменії та Мьянми, а також термінали по прийому скрапленого газу з Австралії і Близького Сходу, що значно знижує потребу в російському газі.
В цих умовах перемовини Росії та Китаю можуть тривати ще декілька років, а значить у європейських споживачів, і України в тому числі, є шанс домогтися перегляду формули ціни на газ.
На цьому фоні прогноз голови правління РАО «Газпром» Олексія Міллера про зростання цін на газ до кінця 2011 р. до $500 за 1 тис. куб. м. виглядає як спроба зіграти на випередження, за принципом «давайте залишимо все, як є, інакше ми ще більше підвищимо ціни.
В умовах, що склалися на енергетичному ринку Україна повинна брати на озброєння приклад Китаю і поступово відмовитися від російського газу на користь інших джерел.
Ми вже стали на шлях диверсифікації постачань енергоресурсів. Але дуже важливо довести цю справу до завершення, а саме – побудувати термінал по прийому скрапленого газу, перевести комунальну енергетику на альтернативні види палива, використати наш потенціал в сланцевому газі. В іншому випадку, нам будуть продовжувати «викручувати руки» на перемовинах, як це відбувається зараз.
Заступник керівника робочої групи національного проекту «Енергія природи», голова Української асоціації виробників альтернативного твердого палива Іван Надєїн.