- Законодавець не обмежує розмір суми заборгованості, яка б дозволила виконавцю витребувати її в судовому порядку. У той же час, якщо сума незначна і її розмір непорівнянний з вартістю майна, яким володіє боржник, то сенсу і можливості звернути стягнення на це майно у кредитора-виконавця не буде. У міру того, як сума заборгованості накопичується і досягає рівня оціночної вартості майна, яким володіє боржник, у виконавця комунальних послуг виникає спокуса компенсувати наявну перед ним заборгованість.
Компенсувати накопчену заборгованість можливо шляхом звернення стягнення на відповідне майно боржника. Якщо виконавець (організація, що надала послуги) звернулася до суду з позовними вимогами про відшкодування заборгованості за рахунок майна боржника, боржнику рекомендується звернутися з зустрічним позовом, яким визнати факт неналежного надання відповідних послуг, що дозволяє, з одного боку, затягнути процес судового розгляду, а з іншого боку, зменшити розмір стягуваної заборгованості.
Каменем спотикання є оціночна вартість майна, на яку звертається стягнення. Саме у зв'язку із заниженою оцінкою майна, як правило, і виникають зловживання. Наприклад, якби мова йшла про нерухомість, то за основу її оцінки може братися балансова вартість, і якщо об'єкт був споруджений у минулому столітті, то його вартість може скласти кілька десятків тисяч гривень, що успішно пройде за компенсацію накопиченої заборгованості перед виконавцями послуг. Але при цьому така порочна практика може призвести до подальшого оскарження дій недобросовісного виконавця.
Нажаль, до моменту оскарження дій виконавця, він встигає перепродати нерухомість, отриману в рахунок компенсації сформованої заборгованості.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
