- В умовах, коли ціна на газ для України з 264 дол. за 1 тис. куб. м в першому кварталі підвищилася до 398 дол. за 1 тис. куб. м. в четвертому кварталі, розраховувати, що населенню відпускатимуть «блакитне паливо» за фіксованими ставками не варто, оскільки ніяких економічних підстав для цього немає. І заява Віктора Януковича про можливу зміну тарифів, абсолютно прогнозовано. Питання тільки в тому, наскільки саме буде підвищено ціни.

З урахуванням парламентських виборів 2012 року, можна прогнозувати несуттєве подорожчання газу для населення, на рівні 20-30%. А ось що країна робитиме далі, залежить уже від результату переговорів з Росією. Якщо вдасться змінити умови контракту – то рік-два, до 2013-2014 рр., зберігатимуться ціни на газ. Не вдасться досягти нової домовленості – після парламентських виборів варто очікувати, що буде ініційовано новий перегляд ставок.

Варто нагадати, що в 2010 році з бюджету було виділено 34 млрд грн на компенсацію в різниці цін на газ.

Як це не парадоксально, але плавне підвищення ставок на імпортовані традиційні енергоносії вигідно, оскільки створює стимули для впровадження енергозберігаючих програм і вже в середньостроковій перспективі дозволяє істотно знизити їх споживання. Для прикладу: економії в 30% газу в комунальному секторі можна добитися протягом п'яти років, інвестувавши в його модернізацію 40-60 млрд грн. У сьогоднішніх умовах всього за два роки ми ці кошти перерахуємо Росії з бюджету як компенсацію в різниці цін на газ. Чи є в цьому сенс? Питання риторичне...