- Перейменування вулиць – це внутрішня справа міста і його жителів. Навіть, якщо Президент України або Кабмін рекомендує назвати вулицю тим чи іншим ім'ям, ми не завжди це робимо. Так, наприклад, комісія з питань найменувань та пам'ятних знаків виконавчого органу Київради не підтримала пропозиції Президента України Віктора Януковича про найменування вулиці іменем Георгія Берегового, оскільки його діяльність не пов'язана з Києвом. Не було підтримано і доручення Прем'єр-міністра України Миколи Азарова про перейменування вул. Добринінської у вулицю Леоніда Телятникова.
Безумовно, що перейменування вулиць потребує певного фінансування. Але для мене як киянина не має значення, скільки буде витрачено грошей для того, щоб вулиця Червоноармійська стала знову Великою Васильківською. Можливо для тих, для кого Київ – бізнес, це має значення, для мене – ні. Я хочу, щоб Київ був історичним містом, щоб усім вулицям були повернені їхні історичні назви.
Багато хто говорить, що при перейменуванні вулиць «відмиваються» гроші, і я з цим згоден – це цілком можливо. Мені здається, що нехай краще крадуть на позитивних і правильних перейменуваннях вулиць, проведенні хороших культурних заходів, будівництві нових театрів і музеїв, ніж, як це часто у нас і відбувається, на реалізації несподіваних і незрозумілих проектів нікому не потрібних транспортних споруд... Коли спочатку будують міст, потім його перебудовують і тільки потім добудовують. Так було і зі швидкісним трамваєм, коли його спочатку будували, потім добудовували, після чого почали раптом перебудовувати.
На жаль, сьогодні не існує чіткого і єдиного переліку київських вулиць. Не можна купити книгу, в якій буде зібрано повну інформацію. За радянських часів була книга, яка називалася «Вулиці Києва», а зараз такої книги просто немає. Більш того, немає і електронної версії з інформацією по вулицях Києва. Давно назріла необхідність зробити сайт, нехай навіть платний, де кожен бажаючий, скажімо умовно за дві гривні, зможе завантажити необхідну інформацію по вулицях столиці.
Насправді я чудово розумію тих, хто працює над випуском міських карт – безумовно, їм хочеться ставити нові назви і замість вулиці Червоноармійської написати вулицю Велика Васильківська... Але, на жаль, на сьогоднішній день зробити це неможливо.
Мій офіс знаходиться на бульварі Марії Примаченко. Раніше цей бульвар носив ім'я Івана Лихачова, але і зараз на картах міста цей бульвар позначають іменем червоного директора. Я змушений всім пояснювати, де знаходиться бульвар Марії Примаченко. Міська влада у терміновому порядку повинна прийняти всі перейменування київських вулиць, а не відкладати вирішення цього питання від сесії до сесії.
На сьогоднішній день більшість перейменувань носить характер повернення вулицям їх історичних назв – і тут немає ніякого конфлікту. Це не той випадок, коли, наприклад вулицю Малиновського на Оболоні хотіли назвати іменем відомого українського скульптора Олександра Архипенка. Виявляється, дуже багато людей вважають себе великими шанувальниками маршала Малиновського, який у Києві навіть не жив. І ці люди не сприймають такого перейменування...
Зовсім інше ставлення людей до повернення історичних назв київським вулицям. Деякі з них уже давно повернуті у свідомості киян. Щоправда, і тут не все так просто. На жаль, цей процес йде дуже повільно, і багато проектів рішень так і не стали рішеннями.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
