Зміст законопроекту полягає в доповненні частини першої статті 57 Сімейного кодексу України новими пунктами, які встановлюють, що об'єктами особистої приватної власності дружини, чоловіка є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок безоплатної приватизації державного житлового фонду в межах санітарних норм, відповідно до закону та земельна ділянка, набута одним із подружжя під час шлюбу внаслідок безоплатної приватизації із земель державної або комунальної власності відповідно до закону та виключенні частини п'ятої статті 61 Сімейного кодексу України.

Як нагадується у пояснювальній записці до законопроекту, приватизація земель державної та комунальної власності є правом громадян України (ст. 116 Земельного кодексу України) у межах норм та видів використання, встановлених Земельним кодексом України. Громадяни інших держав та особи без громадянства не мають такого права. Вони можуть тільки набувати землі у власність шляхом укладання цивільно-правових договорів і виключно окремо визначених категорій земель. Тож, на думку автора законопроекту, враховуючи, що право приватизації є Конституційним правом лише громадян України, яке не поширюється на громадян інших держав та осіб без громадянства, з метою посилення захисту інтересів громадян України на особисте приватне майно та недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян України, задекларованих державою, закріплення на законодавчому рівні нотаріальної та судової практики, доцільно встановити, що житло та земельна ділянка, набуті одним із подружжя за час шлюбу на підставі безоплатної приватизації - є об'єктом особистої приватної власності дружини (чоловіка).