У середу 30 жовтня дозвіл Данії на будівництво газопроводу "Північний потік-2" в датських водах викликало радість і полегшення в Москві і Берліні. І, звичайно ж, протилежну реакцію в США, Польщі, Україні та в Прибалтиці. Але попереду - можливі критичні затримки при завершенні будівництва та введення газопроводу в експлуатацію. Тут все ще можуть виникнути серйозні політичні труднощі, повідомляє economics-prorok.com.
Дозвіл видано відповідно до пункту 4 Закону про континентальний шельф, який грунтується на Міжнародній конвенції ООН з морського права. Потім з моменту опублікування дозволу покладається чотиритижневий термін подачі апеляції і заперечень. Скарги подаються в письмовому вигляді і адресуються до Ради з розгляду скарг з енергетики до середи 27 листопада 2019 року.
Це означає, що наданий дозвіл не може вступити в силу до закінчення терміну подачі апеляцій (і поки не будуть оброблені отримані скарги). Крім того, скарги можуть супроводжуватися запитом про призупинення дії дозволу, оскільки рішення Ради з розгляду скарг з енергетики підлягають повному судового розгляду аж до Верховного суду. І в цьому випадку справа може затягнутися на довгі роки.
Насправді, одна істотна скарга вже знаходиться на розгляді. Подана вона компанією Nord Stream 2 AG ще на початку цього року. Nord Stream 2 AG - це "комерційна" компанія зі штаб-квартирою в Цузі, Швейцарія. Керує нею Матіас Варніг, проте належить російському Газпрому. Компанія скаржиться, що Данія - навмисно затягуючи обробку заявки на прокладку газопроводу в датських водах навколо Борнхольм - створила непотрібні і критичні затримки при завершенні проекту. Це є порушенням міжнародних конвенцій в галузі морського права, і тому скарга висуває претензії на суму до 5 млрд данських крон (750 мільйонів доларів).
За попередньою інформацією, позов не буде відкликано в зв'язку з виданими вчора дозволом. Таким чином, необхідно розглянути питання, чи може судове розгляд ускладнити справу і викликати ще більшу затримку при запуску "Північного потоку-2" - він запланований на початок 2020 року. Зрозуміло, зміст скарги "Північний потік-2" зможе використовувати як засіб тиску на Датське енергетичне агентство, щоб воно сприяло швидкому і безперешкодному розгляду.
Варто також відзначити, що право на апеляцію дуже широко і стосується "будь-якого, хто безпосередньо або особисто зацікавлений у вирішенні". Сюди відносяться місцеві та національні організації, чия основна мета - захист природи і навколишнього середовища. Але "Північний потік-2" також підпадає під дію Міжнародної конвенції Еспо, так як проект може мати транскордонні наслідки. На цьому тлі в консультації по "Північному потоку-2" в Данії залучені всі країни Балтійського моря, маючи до того ж доступ до апеляції. Це Естонія, Фінляндія, Латвія, Литва, Польща, Росія, Швеція і Німеччина.
Крім Росії, всі ці країни входять в ЄС і НАТО (виключаючи Швецію), тому рішення енергетичного агентства по "Північному потоку-2" загрожує наслідками далеко за межами Данії та регіону Балтійського моря. Особливо активно проекту протистояли Польща, Прибалтика і США. Дійсно, в минулому році США пригрозили "Північному потоку-2" санкціями. На цей рахунок вже внесений законопроект, який може надійти голосування вже в листопаді. Крім іншого, він торкнеться судноплавні компанії, суду і осіб, причетних до будівництва газопроводу на дні Балтійського моря.
Слід врахувати і можливі геополітичні труднощі: США на чолі з Дональдом Трампом все ще можуть прийняти ряд ефективних санкцій проти "Північного потоку-2", та й політичний розвиток Росії з путінської агресією по всьому світу аж ніяк не полегшує подальшої долі газопроводу.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
