ГоловнаПублікаціїТарифи ЖКГТарифоутворення: коли запрацюють нові нормативи?

ІНФОГРАФІКА:

Весняне зростання пенсій та комуналки. Що швидше?


Доля комуналки в пенсії


Порівняння комунальних тарифів: Україна і США


Наскільки зросте ціна на електроенергію для населення з 1 березня 2017р


Головні досягнення уряду-2016


Як зростання «мінімалки» до 3200 грн вплине на пересічних українців


Норми споживання природного газу


Скільки заплатимо за житло після 1-го липня 2016р.


 

Як виростуть тарифи на ЖКП після подорожчання газу


Тарифи та соцстандарти діючі з 1 травня 2016р


Хто відповідає за якість електропостачання?




Управління багатоквартирним будинком


 
Які лампочки економніші


 
Нові рахунки за газ



Видобуток сланцевого газу

 
Баланс газу в українських ПСГ



Вартість опалювального сезону 2015-2016


 

Loading...

Тарифоутворення: коли запрацюють нові нормативи?

«Великі реформи» в енергетичній галузі влада розпочала наприкінці літа 2014 року, коли було розформовано тодішні два регулятори, а замість них сформовано новий орган - НКРЕКП. Що ж зробила, чи не зробила новостворена Комісія за час свого існування?
Новина про чергову можливість збільшення тарифів на опалення в Києві пройшла майже непоміченою. Адже це ще не затвердження нових цін на тепло. Але вже найближчим часом плани можуть стати реальністю й Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) позитивно розгляне питання збільшення тарифу ПАТ «Київенерго» на теплову енергію для населення. А це призведе до збільшення тарифу на 8,5% - до 712,836 гривні за Гкал (з ПДВ).
 
«Великі реформи» в енергетичній галузі влада розпочала наприкінці літа 2014 року, коли було розформовано тодішні два регулятори, а замість них сформовано новий орган -Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Що ж зробила, чи не зробила новостворена Комісія за час свого існування?

Структура тарифів

Головне досягнення новоствореного органу - це підняття тарифів на всі енергоносії й відповідно на похідні послуги в секторі житлово-комунального господарства. У результаті підняття тарифів розгорілись дискусії, й результатом стало лише оприлюднення структури тарифів на послуги, які показували у відсотковому значенні статті витрат. 
 
 
Проте для людей, які знають та розуміють як формуються тарифи, цієї інформації було замало, адже перевірити складові тарифоутворення було неможливо через брак інших даних. 
 
Під тиском громадськості Комісія таки почала здійснювати певні «маневри», аби знизити градус напруги довколо тарифів. 

Несподіване зізнання

Та найцікавіше наступне. В одній із заяв НКРЕКП, яка розміщена на сайті відомства, йдеться про те, що на сьогодні «єдиним документом для планування потреб у тепловій енергії на опалення, вентиляцію та гаряче водопостачання житлових та громадських споруд є Керівний технічний матеріал КТМ 204 Україна 244-94 «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд в Україні», затверджений ще в 1993 році… Тому Нацкомісія звернулася до Кабміну з пропозицією розглянути питання щодо актуалізації діючих норм. Окрім того, «для зменшення соціальної напруги та уникнення значного фінансового навантаження на населення у зв’язку з необхідністю оплати комунальних послуг за економічно обґрунтованими тарифами НКРЕКП попросила уряд розробити методику перерахунку плати за послугу з централізованого опалення для споживачів, у яких відсутні прилади обліку теплової енергії у випадку відхилення фактичних кліматологічних показників від нормативних». 
 
До речі, нещодавно уряд таки прийняв відповідне рішення. Головна ідея постанови №1037 від  30 жовтня 2015 року полягає в тому, що споживачам тепер зможуть робити щомісячні перерахунки за опалення, якщо на подвір'ї було тепліше, ніж закладено в тарифах. Або донарахувати, якщо ж було холодно.

Збиткові тарифи

Таким чином чиновники зізнались, що нам 23 роки нараховувалися тарифи за енергоносії за завищеними нормативами на користь приватних та комунальних компаній. Тобто компанії отримували надприбутки й при цьому не вкладали в модернізацію нічого, адже формально тарифи були збитковими. 
 
Попри те, що НКРЕКП вже займається тарифоутворенням у цій галузі близько 5 років, вона досі коригує старі структури тарифів на тепло, які не відповідають реальним виробничим програмам компаній. При цьому називаючи їх «економічно обґрунтованими тарифами». А насправді маємо збиткові тарифи та відсутність достатньої кількості грошей навіть на звичайні ремонти, не кажучи вже про модернізацію та реконструкцію. Чому досі ніхто не бачить цих проблем? Чому держава не реформує НКРЕКП, не змінить посадові обов’язки або не збільшить штат працівників для якісного виконання своїх обов’язків покладених державою на них, адже це найголовніший орган у державі на енергетичному секторі та відповідає за розподілення коштів майже в пів бюджету країни.

Приклад бездіяльності та наслідки

Восени 2015 року українці почали отримувати перші три-чотири значні цифри за комунальні послуги та енергоносії. І тут ситуація в кожному окремому випадку розвивалась по-різному: хтось був задоволений, хтось злий, комусь взагалі були потрібні серцеві краплі.
 
 
Розглянемо приклад квартири в Києві: 35 кв. м опалювальної площі, звичайна «панелька» 1970-80 років забудови на Оболоні. Власник квартири був здивований, коли замість звичайних 564,90 грн, які йому нарахували у листопаді, у грудні він отримав платіжку із нарахованими 92,74 грн. Детально розібравшись та перевіривши, виявилось, що все банально просто, в будинку було встановлено лічильник тепла. Говорячи мовою квадратних метрів - за нормою протягом всього опалювального періоду, виходячи з вартості 16,14 грн/м2 з ПДВ за відсутності теплолічильника, а з лічильником тепла маємо 2,65 грн/м2 з ПДВ. 
 
До речі, лічильник встановлюється на такий будинок за день, і коштує 50-80 тис. грн. В Києві за минулий рік встановлено близько 3 тис. лічильників. 
 
Тепер розберемось, чому так сталось? Нормативи, згідно з якими обраховується плата для будинків без теплолічильника, не переглядались за радянських часів. Проте за роки незалежності в будинках здійснено певне мінімальне утеплення (металопластикові вікна, засклені балкони, встановлено автоматизовані двері, тощо).У підсумку виходить, що будинок, який збудований 40 років тому, в реаліях сьогодення вже значно менше споживає енергії. Але це лише за фактом. У нормативній документації він застряг у радянських часах.

Що робити?

Тому, аби вирівняти невідповідність нормативних показників та фактичного споживання енергії, потрібно насамперед здійснити дослідження норм споживання енергії. 
 
І, по-перше, на основі цих досліджень потрібно оновити нормативну технічну документацію, актуалізувати її до реалій сьогодення. По-друге, потрібно встановити лічильники на тепло та воду в будинку та квартирах. Тобто скрізь, де це фізично, технологічно можливо та економічно доцільно.
 
Звичайно, ми повинні шукати відповідь на кілька питань, без відповіді на які, жодних позитивних зрушень у сфері ЖКГ не буде. На що пішли (йдуть зараз) кошти, які ми десятиліттями сплачували за тепло? Чому досі для нарахування субсидій використовуються нормативи «радянських часів»? І чому, нарешті, сьогодні виробники теплової енергії та продавці й досі усіма можливими й неможливими способами заважають встановленню теплових лічильників? 
 
Дмитро Довженко, Інститут суспільно-економічних досліджень
 
Коментарі (1)
Коля
30 Січня 2016 p. 19:36

Не тарифи і ціни зростають, а знецінюються українські гроші -- лише зовні це виглядає як підвищення цін і тарифів. Перерахуйте квартплату у доларах або євро по реальному сьогоднішньому курсу і ви побачите, що ніякого зростання тарифів немає: приблизно таку суму ви платили за комуналку рік, два , три , і т.д. тому. ----Наша національна "валюта" -- гривня законодавчо не прив"язана ні до жодного драгметалу, ні до якого-небудь іншого ресурсу держави. Це значить, що можновладці можуть знецінювати гривню практично безкінечно.Тенденцію постійного знецінення українських національних грошей було закладено ще на початку 1992 року. В 1992 році купонокарбованець прирівняли до радянського рубля і з 1992 року по 1996 рік купонокарбованець знецінився у сотні тисяч разів. У 1996 році купонокарбованець обміняли на гривню по курсу сто тисяч купонокарбованців за одну гривню, і з 1996-го року до 2014-го року гривня знецінилась приблизно у 20 разів. А починаючи з 2014 року швидкість знецінення гривні значно зросла і зараз вже майже така ж , як і купонокарбованця у 1992-1996 роках. -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------Знецінення грошей -- це не що інше, як тихий грабунок людей владою, оскільки українських грошей влада може надрукувати скільки завгодно.

Loading...

загрузка...
 
Loading...