Чи допоможе ЄС досягти компромісу щодо газу між РФ і Україною і чи зможуть США зупинити "Північний потік - розповів в інтерв'ю «DW» професор Інсбрукського університету Герхард Манготт.Трьохсторонні переговори між ЄС, Україною і Росією про новий контракт на транзит газу з РФ через Україну пройшли в Брюсселі на початку тижня, але конкретних результатів не принесли. Нинішній контракт між "Газпромом" і "Нафтогазом" закінчується в кінці 2019 року. чи зуміють сторони домовитися і яку роль в цьому відіграє проект газопроводу "Північний потік - 2", в бесід з DW міркує професор університету в австрійському Інсбруку Герхард Манготт (Gerhard Mangott).
Наскільки ймовірно укладання нової довгострокової угоди щодо газового транзиту між РФ і Україною в світлі будівництва "Північного потоку - 2"?
Герхард Манготт: Мені здається, очікування сторін з питання нового договору сильно розходяться. Це стосується і його тривалості - Марош Шефчович (заступник голови Єврокомісії. - Ред.) Наполягає, як мінімум, на 10-річну угоду - і, перш за все, обсягів російського газу, призначеного до транспортування через українську мережу газопроводів. Євросоюз хотів би, щоб Росія прокачувала через Україну мінімум 60 мільярдів кубометрів газу в рік. Москва ні в якому разі не погодиться на це, оскільки коли "Північний потік-2" добудують, "Газпрому" без сумнівів більше не потрібні будуть такі обсяги в українській газотранспортній системі.
Третьою причиною великих відмінностей в очікуваннях сторін є те, що Київ і Брюссель хочуть укласти цей договір відповідно до правил ЄС, в той час як Росія хотіла б розробляти новий контракт на основі двосторонніх домовленостей з Україною.
- Наскільки великі можливості є у ЄС в посередництві між Росією і Україною?
- Очевидно, Росія тягне час. Наступний раунд переговорів призначений лише на травень. Тобто ми все більше наближаємося до 31 грудня 2019 року - дати закінчення поточного договору. Москва виразно хоче дочекатися березневих виборів президента в Україні і подивитися, як тоді виглядатиме зовнішньополітична позиція Києва. Росія й надалі продовжить затягувати переговори, щоб збільшити тиск на ЄС і Україну, щоб вони пішли на компроміси.
Я виходжу з того, що Москва не прийме обсяг транзиту через Україну більш ніж в 15-20 мільярдів кубометрів на рік, що не дотягує навіть до третини того, чого домагається Єврокомісія. Думаю, поки ЄС і Україна не пом'якшать свою позицію, нового договору не буде.
- Наскільки ймовірно завершення будівництва "Північного потоку - 2" після того, як Вашингтон знову пригрозив санкціями задіяним в цьому проекті компаніям?
- Уже за чинним законом Конгресу США про санкції від серпня 2017 американський президент міг би ввести обмежувальні заходи відносно всіх європейських компаній, які співпрацюють з російськими юридичними особами, тобто з "Газпромом", в будівництві, модернізації або техобслуговуванні газопроводів - це зачіпає і "Північний потік-2". Це відноситься до п'яти європейських підприємствам - німецьким концернам BASF Wintershall і Uniper, французької компанії Engie, нідерландської Shell і австрійської OMV.
Для "Газпрому" це означало б необхідність взяти на себе всі фінансування проекту, що призвело б до додаткових витрат у розмірі близько 5 млрд євро. Але більшою проблемою для російської сторони в разі санкцій США були б штрафні заходи відносно компаній, які безпосередньо займаються прокладкою труби - італійської Saipem і швейцарської Allseas Group. Якщо проти них введуть санкції, це безсумнівно відкине назад будівництво газопроводу, тому що у Росії немає технічних можливостей самостійно прокласти цю трубу по дну моря.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
