"Система якихось аварійних обмежень електропостачання буде краща вибалансована, враховуючи досвід минулого року"

 

 

Ми дуже обмежені, на жаль, в тому, щоб називати конкретні цифри. Знову ж таки для того, щоб ворогу не давати додаткової інформації для планування атак. Але можу сказати, що ті заходи, які ми планували зробити в магістральних мережах "Укренерго", ми практично вже завершили. І зараз завершується ремонтна кампанія на об'єктах генерації.

 

Ми, безумовно, в енергосистемі в цілому будемо мати дещо менший запас міцності ніж той, який був на початок масованої ракетної кампанії в минулому році. З тієї причини, що відновити всі об'єкти на 100% за сім чи вісім місяців, які пройшли після завершення минулого опалювального сезону, неможливо.

 

Але підготовка відбувається дуже інтенсивно, і якби не ризик повторення масованих атак, я б сказав, що ми розуміємо, яким чином покривати споживання під час зимових навантажень на енергосистему. Ясно, що, якщо ворог все-таки буде обстрілювати енергооб'єкти знову, ми не знаємо в яких масштабах, це може дещо переформатувати ситуацію.

 

 

Це ризик того, що щось буде додатково пошкоджено, щось додатково буде виходити з ладу. Можуть бути якісь не тривалі або більш тривалі перерви в енергопостачанні, пов'язані саме з масованими обстрілами. Ми не знаємо, чи вони будуть, яким буде їхній формат, але це ризик, який просто треба усвідомлювати.

 

 

Насправді дуже багато підготовчих робіт зроблено для того, щоб швидко реагувати на якісь надзвичайні події накшталт обстрілів чи пошкоджень великих енергетичних об'єктів. Наслідком цього і є швидке відновлення енергопостачання. Це саме так треба сприймати.

 

Ясно, що коли ракета чи дрон влучає в енергооб'єкт, іноді зовсім без всяких наслідків обійтися не вдається. Можуть бути якісь короткочасні відключення споживачів. Питання в тому, як швидко ми можемо їх усунути. Сьогодні на практиці ми побачили, що конкретно в цьому випадку досить швидко зреагували. І не тільки спеціалісти "Укренерго", а також і наші колеги з обленерго, які досить оперативно заживили споживачів.

 

 

Ми не очікуємо різкого зростання споживання порівняно з минулим роком. Дуже великих стрибків споживання ми не прогнозуємо на цю зиму.

 

 

І ракети, і дрони нанесли багато шкоди. Важко сказати, що один інструмент для атак є не важливим, а інший - якийсь критичний. Все залежить від тактики їх застосування, тому що ворог в минулому році пробував різні тактики, яким чином і куди бити.

 

Що буде цієї зими - побачимо. Чи вони взагалі будуть вдаватися до масованих атак саме по енергетичній інфраструктурі, чи не будуть, ми цього теж не знаємо. Але, безумовно, у нас є розуміння, куди можуть бити, де є об'єкти з більшою вірогідністю атаки, де з меншою. Ми цю інформацію тримаємо закритою, не поширюємо. Але готуємося до різних сценаріїв, що вони можуть зробити, які об'єкти атакувати, і що будемо робити ми як оператор енергосистеми разом з нашими колегами-енергетиками для того, щоб нейтралізувати наслідки цих атак.

 

 

Звичайно, кожен об'єкт має обладнання, з якого передається телеметрія в режимі реального часу. Телеметрія - це дані про стан обладнання, це якісь технічні параметри, наприклад, напруга, температура і так далі. Тому моніторинг стану обладнання здійснюється в режим реального часу постійно і вже досить довго, тобто багато десятиліть. Еволюціонують способи зняття цієї інформації, еволюціонує дискретність цієї інформації, вона зменшується, тобто інформація все більше наближається до реального часу. Але ця інформація постійно збирається, аналізується. На основі цієї інформації, в тому числі, приймається рішення, яке обладнання треба відремонтувати, в якому воно стані і так далі.

 

А що стосується відновлювальних ремонтів, то коли обладнання вмикається в роботу, воно попадає в той же самий периметр моніторингу, що і зазвичай. Тобто, якщо ми відремонтували вимикач чи автотрансформатор, чи релейний захист на якомусь об'єкті, то відповідно, вмикаючи це обладнання в роботу, ми отримуємо дані про його стан.

 

 

Мені дуже важко зрозуміти, що мається на увазі, тому що Міненерго і Держенергонагляд проводять перевірки наших об'єктів на щоденній основі. Конкретно сьогодні, в день, коли ми з вами говоримо, Міненерго і Держенергонагляд відвідали декілька наших об'єктів в центральній частині країни. Вони подивились на ступінь відновлення. І, до речі, мова йде не тільки про наші об'єкти. Треба ж пам'ятати, що енергосистема не складається з одного "Укренерго".

 

Так, і теплогенерація мається на увазі.

 

А також із електростанцій. Я не буду говорити про своїх колег-енергетиків, які оперують електростанціями. Але точно всі можливості аналізу стану об'єктів, що генерації, що передачі, що розподілу, мені здається, є. Тому дуже важко зрозуміти, що ваш співрозмовник взагалі мав на увазі, і в чому полягає неможливість інструментальної діагностики. Може, просто людина не зовсім коректно думку свою сформулювала.

 

 

Якщо говорити про фінансові, я часто називав цю цифру, "Укренерго" з початку атак на енергетичну інфраструктуру залучило більше 1 млрд доларів фінансової підтримки. Як у вигляді грантів, тобто безплатної підтримки, яку не треба повертати, так і кредитну підтримку. Це кредити від міжнародних банків: ЄБРР чи Європейського інвестиційного банку, чи німецького банку KfW, чи Світового банку.

 

І цей фінансовий ресурс, який ми змогли акумулювати, ми направили частково на закупівлю обладнання і відновлювальні роботи в нашій енергосистемі. Частина цих грошей пішла на те, щоб погасити борг перед іншими учасниками ринку, зокрема перед електростанціями для того, щоб вони могли підготуватися в минулому сезоні до зими, ну і також зараз.

 

Причиною цього боргу, який ми таким чином зменшили, на жаль, є те, що нам також не платять з ринку. І я також цю цифру називав - 60 млрд гривень на сьогодні заборгували учасники ринку "Укренерго". Тобто на ринку існує велика боргова проблема, яка, безумовно, не сприяє ідеальній підготовці до опалювального сезону. В "Укренерго" можливість залучати фінансовий ресурс є, і це добре. Але така можливість, м'яко кажучи, є не у всіх енергетичних компаній.

 

 

Я маю на увазі більшість енергокомпаній, які не мають змоги залучати в таких обсягах фінансову підтримку.

 

 

Це питання не зовсім до мене, яким чином колеги можуть це зробити. Ми здатні залучати цю підтримку в тому числі завдяки тому, що у нас є величезний досвід роботи з міжнародними фінансовими організаціями. А також завдяки, напевно, нашій репутації.

 

 

Основні складності були пов'язані з тим, що, по-перше, масштаб руйнувань абсолютно безпрецедентний. Тобто практично половину генеруючих і транспортуючих потужностей ворог або пошкодив, або зруйнував. Тому енергосистема - це величезний інтегрований комплекс різних об'єктів, обладнання і так далі. Енергосистема будується десятиліттями, і якщо в тебе пошкоджено або зруйновано мало не половину об'єктів, відновити їх за декілька місяців надзвичайно складно.

 

Тобто найбільш дефіцитний ресурс був - час. І деякі види обладнання потребують досить тривалого періоду виготовлення. Наприклад, автотрансформатори. Це дуже технологічно складне у виготовленні обладнання, і є не так багато країн в світі, які вміють виготовляти автотрансформатори, які нам потрібні.

 

 

Я перепрошую, але мені складно судити, звідки інформація про те, що основна частина ще не приїхала.

 

Ви знаєте, мені здається, одна з проблем, які є, полягає в тому, що часто люди, які насправді не володіють ніякою інформацією, можливо, не є експертами, цю інформацію тим не менш поширюють від себе як свою думку.

 

Я передам експертам.

 

Це стосується абсолютно не всіх. Але часто доводиться чути такі якісь дивні наративи, що немає трансформаторів, нічого не приїхало, "зрада".

 

Вони почали їхати давно, і ми навіть про це іноді публічно комунікували. Вони почали їхати Х-місяців тому, вони продовжували їхати протягом літа, продовжують їхати протягом осені. І взагалі у нас зараз законтрактована достатньо велика кількість обладнання, зокрема і автотрансформаторів, щоб забезпечити постійне поповнення нашого парку. Ми робимо замовлення навіть частково для тимчасово окупованих територій під деокупацію. І також плануємо створити певний запас.

 

 

Ми не відчули, що Росія була якимось чином спроможна серйозно заважати. Можливо, цей вплив був, але мені про це невідомо. Ми законтрактували обладнання у дуже багатьох виробників з дуже багатьох країн світу, там, де вони масово виробляються, і там, де є відповідні потужності. І вся проблема, як я вже сказав, була в тому, що просто термін їх виготовлення і доставки значний.

 

Також проблема була в тому, що взагалі в світі зараз величезний дефіцит електротехнічного обладнання. Енергосистеми всіх країн перебудовуються у зв'язку з "зеленим переходом", який є глобальним явищем. Є величезний дефіцит обладнання. Нам вдалося не ставати в кінці черги до виробників, а пріоритезувати наші замовлення. І для нас обладнання часто виготовляли в пріоритетному порядку. Тобто ми були в черзі першими.

 

 

Над прискоренням ми працювали щоденно. Ми створили цілий офіс, який займається логістикою обладнання, з контрактуванням, моніторингом доставки цього обладнання. Це не тільки про автотрансформатори мова. Так що, прискорювали ми практично в режимі реального часу наших партнерів-виробників, наших партнері, які надавали фінансування, щоб вони контрактувалися швидше.

 

Це прискорення ніяк не впливає на якість, тому що прийомка обладнання відбувається в звичайному режимі, і ніхто не допустить і не візьме на себе відповідальність прийняти неякісний продукт. Він надто дорогий, надто складний у виготовленні і надто великі наслідки можуть бути, якщо він відмовить під час експлуатації.

 

 

В "Укренерго" працює більше півтори тисячі людей, які займаються відновленням лінії електропередач і обладнання на підстанціях, тобто ремонтні бригади. Ми за неповний рік, який пройшов з початку цих масованих обстрілів, замінили в декілька разів більше обладнання, ніж в попередні роки. Ми навчилися робити ці роботи надзвичайно швидко і, чесно кажучи, я сам не очікував, що ми зможемо терміни заміни вкоротити в 2-3 рази порівняно зі звичайним режимом. Але ми цього досягли.

 

У нас зараз є величезний досвід виконання аварійно-відновлювальних робіт, в тому числі і заміни складного обладнання, яке обладнанням навіть складно назвати. Це скоріше за все споруда, якщо ми говоримо про автотрансформатор, яка має фундамент, величезну кількість допоміжних пристроїв, які забезпечують його роботу і так далі. Систему пожежогасіння і інше. Тому у нас як у оператора напевно найбільший зараз досвід на нашому континенті по заміні такого обладнання.

 

 

Ми одразу ввели спеціальні протоколи безпеки. Насправді ще після початку вторгнення було змінено систему безпеки і протоколи реагування для персоналу. Ви пам'ятаєте, що на початку вторгнення у нас були під частковою окупацією Київська, Сумська, Чернігівська і Харківська області. Безумовно, ми всі свої внутрішні процедури оновили.

 

Але, коли почалися масовані обстріли, ми ще доповнили ці процедури. Тим не менш іноді обстріли відбуваються без оголошення повітряної тривоги, особливо в прифронтових областях просто іноді не встигають її оголосити. І у нас в результаті декілька людей загинули, які знаходилися на об'єктах під час своєї зміни. Оперативний персонал, наприклад.

 

І тут треба зазначити, що навіть ця адміністративна будівлю, де ми з вами сидимо, була об'єктом атак "шахедів" в минулому році. Тому ким би ти не працював в "Укренерго", чи електромонтером, чи бухгалтером, чи головою правління, чи закупівельником, чи диспетчером, ти все одно несеш певні персональні ризики. На жаль, це так. І на 100% їх усунути в умовах війни і в умовах, коли агресор обстрілює саме енергетичні об'єкти, неможливо.

 

 

Ви з дуже цікавими колегами спілкуєтеся. Я такої екзотичної версії, як диспетчери в лісі, ще не чув.

 

Це була цитата така, може вона художня.

 

Вона художня. Можливо, це не енергетик, а людина, яка просто має тільки загальне уявлення про те, як працює енергосистема. Якщо це енергетик, то він чи вона повинні знати, що диспетчери в ліс не йдуть. Диспетчери завжди залишаються в диспетчерському пункті і управляють енергосистемою. Роблять це із захищених локацій, про які ми не будемо на загал говорити (з міркувань безпеки - ред.). Так було всю минулу зиму, так буде і наступної зими.

 

 

Слугують, не слугуватимуть. Це стандартна абсолютно історія, яка існувала за багато років до початку війни. Тому я й кажу, що якщо людина енергетик, вона в принципі повинна мати уявлення про те, як працюють диспетчери.

 

Якщо ж говорити про персонал підстанції, то у нас є свої протоколи безпеки для електромонтерів, вони не є диспетчерами, вони є працівниками відповідних експлуатаційних служб. У них є свої протоколи безпеки, і ми зараз вживаємо додаткових заходів для посилення їхнього фізичного захисту під час повітряних тривог і під час можливих атак на наші об'єкти.

 

 

Вона ніколи і не була без контролю, жодної секунди, останні, напевно, років 50... Я хочу заспокоїти ваших читачів і глядачів: диспетчерам немає ніякого сенсу йти в ліс з диспетчерських пунктів. Більше того, ці пункти розташовані досить далеко від лісу. Тому не переживайте.

 

 

З досвіду минулого року ми бачим, що ворог часто концентрував зусилля на обстрілах енергоінфраструктури навколо великих міст. І намагався таким чином, вочевидь, збільшити обсяг шкоди, завданої саме цивільному населенню. Просто тому що в містах сконцентровано більша кількість споживачів електроенергії, критична інфраструктура, теплозабезпечення, водозабезпечення. Інші види критичної інфраструктури, які забезпечують життя нормального сучасного великого міста.

 

Але, власне, і наша увага при відновленні енергооб'єктів також була значним чином сфокусована навколо цих великих міських агломерацій для того, щоб забезпечити їх надійне живлення. Тому все буде залежати, як я вже казав, від тактики, яку може застосувати ворог. Чи вони будуть обстрілювати, чи атакувати, наскільки масованими будуть ці атаки? Зараз дуже складно сказати.

 

 

Знаєте, ці графіки зараз оновлюються, в тому числі й обленерго. Тому що графіки відключення конкретних споживачів складаються саме на місцях, а не нами, не в "Укренерго". Але вся система якихось аварійних обмежень електропостачання буде краща відбалансована, враховуючи досвід минулого року. Це номер раз.

 

Номер два - я особисто об'їхав 17 регіонів, включаючи Київський. Я можу стверджувати, що в порівнянні з осінню минулого року зараз набагато більше об'єктів критичної інфраструктури - лікарень, котелень, шкіл, дитсадків, насосних станцій - обладнані автономними джерелами живлення, ніж торік. Тому у нас в принципі стійкість цієї критичної інфраструктури на місцях зараз набагато вища.

 

Торік навіть великим лікарням не вистачало генераторних потужностей.

 

Ви пам'ятаєте, скільки генераторів потім навезли в Україну під час минулої ракетної і дронової кампанії. Зараз набагато більше об'єктів критичної інфраструктури, на щастя, мають ці автономні джерела живлення.

 

Облаштування об'єктів критичної інфраструктури генераторами не тільки посилює стійкість інфраструктури, а ще й дає необхідну гнучкість, якщо раптом треба буде якісь графіки застосовувати. Наразі хочу підкреслити, що ми ніяких графіків відключень не плануємо. І навіть факт їх оновлення Міністерством енергетики не означає, що вони будуть застосовані, ми просто маємо бути готові.

 

 

Це фактична можливість. Технічно ми як енергосистема здатні імпортувати до 1,2 ГВт потужності. Ми як оператор енергосистеми цю технічну можливість забезпечили. Що має відбуватися далі? Далі імпортер, будь-хто, хто має відповідну ліцензію учасника ринку електричної енергії, може купити електроенергію в Словаччині, Польщі чи, наприклад, в іншій країні, і цю електроенергію імпортувати в Україну. Продати її споживачам тут.

 

Це не може зробити "Укренерго". Вона - оператор енергосистеми. Нам законом заборонено торгувати. Це логічно, тому що ми як оператор повинні бути завжди над схваткою, ми не беремо участь в комерційній діяльності на ринку. Ці імпортери можуть бути державні, можуть бути приватні або комунальні, не важливо. Це якісь компанії, якісь трейдери, якісь постачальники, можливо, якісь індустріальні підприємства, які собі можуть привезти електроенергію з-за кордону.

 

Вони повинні купити електроенергію за кордоном таким чином, щоб тут можна було її продати і не понести збитки. Тобто це питання їхньої економіки. Якщо в Україні великий дефіцит потужності, так як було, наприклад, останні пару тижнів серпня, коли була спека, і енергосистема потребувала додаткової електроенергії з-за кордону. В нормальній ситуації ціна мала б трохи піднятися в цей період. І тоді імпорт з європейських країн пішов би в Україну.

 

У нас через вади регулювання цього не відбувається, тому що ціна стримана певними лімітами, які встановив регулятор (НКРЕКП - ред.). І вийшло так, що під час дефіциту в серпні, коли ми як оператор енергосистеми підняли всі електростанції, які могли виробляти електроенергію, і нам все ще не вистачало потужності, ми практично не мали комерційного імпорту, який був потрібен енергосистемі. І ми змушені були просити в сусідніх країн аварійну допомогу. Але ця аварійна допомога зазвичай дорожча, ніж імпорт.

 

 

Я ще не бачив конкретного документа, яким це збираються зробити, що це за імпортне ПСО. У нас в країні дуже багато ПСО, і, на жаль, більшість з них в основному генерує борги. Правильна модель, яка закладена в законі "Про ринок електричної енергії", полягає в тому, що коли в Україні дефіцит, то український ринок повинен дати ціновий сигнал, що в системі дефіцит. І електроенергія з Європи може спокійно природним чином потрапити в Україну.

 

Це не обов'язково призведе до якогось стрімкого зростання ціни. Просто є періоди - це може бути день, може бути тиждень - коли дійсно щось таке відбулося в енергосистемі, що потрібен імпорт. В європейських країнах постійно здійснюють експортно-імпортні операції, протягом дня напрямок перетоку міняється: то імпортувати може країна, то експортувати. Нормальне явище.

 

Якщо ми говоримо про якесь імпортне ПСО, тобто про компенсацію імпортеру різниці між ціною українського ринку, яка штучно стримується, і ціною європейського ринку, то виникає декілька питань. Це опція, вона не така природна і ефективна як просто лібералізувати ринок, але якщо йти цим шляхом, то принаймні треба відповісти на декілька питань.

 

По-перше, прозорий механізм відбору імпортера. Це раз. Який має бути здатен укласти контракт в Європі.

 

У нас не так багато компаній, які можуть це зробити.

 

Я тому й кажу. Пройти комплаєнс і реально не просто стати імпортером для галочки, а фізично привезти ресурс в Україну. Це номер раз.

 

Номер два. Як визначатиметься компенсація цьому імпортеру? Про що я веду мову. Якщо ми, наприклад, будемо визначати компенсацію як різницю між ціною "ринку на добу наперед" в Європі і в Україні, тому що це біржові два індикатори, їх ніби легко порівняти. Проблема от в чому, чи цей імпортер може купити в Європі по ціні форвардного контракту чи по ціні двосторонніх договорів, яка нижча, а компенсацію отримати так, як ніби він купив на «ринку на добу наперед». Тобто може скластися ситуація, коли йому переплатять цю компенсацію, і це призведе до зайвих витрат. Тому потрібно дуже уважно підійти до механізму визначення компенсацій, щоб там не було корупціогенних ризиків або просто ризиків такої переплати.

 

Ну і третє питання, дуже важливе: хто буде компенсувати.

 

Мені невідомо, що може бути. Я не знаю, чи є в бюджеті зайві гроші на це, але я точно можу сказати, що на енергетичному ринку практично немає компаній або зовсім немає компаній, які мають вільний фінансовий ресурс на сьогоднішній день.

 

 

Прекрасний робочий варіант, у мене тоді одне просте питання. У серпні виникла необхідність в імпорті, де імпорт? Де був імпорт?

 

Не було такого рішення.

 

Мені про нього не відомо. У нас є факт - імпорту не було.

 

Не було.

 

Значить, механізм не працює.

 

Але він не задіяний ще.

 

Якщо ми говоримо, що механізм передбачає якесь швидке реагування і швидку адаптацію ціноутворення на українському ринку до умов в енергосистемі, наводжу вам приклад: два останні тижні серпня, де імпорт..? "Укренерго" страхувало генерацію, якої не вистачало, беручи аварійну допомогу з сусідніх країн два тижні. Крім вихідних днів, тому що в вихідні дні споживання знижується. Імпорту не було, чому?

 

 

Не знаю, треба це питання задати тим, хто формує регуляторну рамку. Тобто потрібен дієвий механізм, щоб енергосистема могла імпорт залучати тоді, коли потрібно.

 

Це може бути або шлях лібералізації ринку, або якийсь спеціальний механізм компенсацій. Але тоді треба відповісти на три згадані мною питання - хто, скільки і як цей хтось буде відібраний, і хто буде компенсувати, хто понесе ці витрати.

 

 

Ви знаєте, в цій перевірці ДАСУ було дуже багато епізодів, дуже багато речей, які, на мій погляд, є надуманими або іноді видуманими. Тому сказати конкретно, що наших колег з правоохоронних органів цікавить один конкретний епізод чи якийсь конкретний контракт, чи ще щось таке, я не можу. Вони в принципі запросили певну кількість документів, ми ці документи готуємо.Тобто формально обшук продовжується, але він відбувається у такому конструктивному форматі, коли нам сказали... вибрати якісь договори чи інші документи, які треба надати, ми їх збираємо і віддаємо.

 

Тобто це не класичний обшук з силовиками з метою якихось яскравих дій. Це скоріше такі процедури отримання документів. Чому саме це відбувається в форматі обшуку, а не в форматі ухвали про виїмку документів, яка є більш звичною формою для їх отримання, мені важко сказати.

 

 

Там їх дуже багато (епізодів - ред.). Тобто їх там десятка півтора, може. Мені складно сказати, що конкретно шукають, я навіть не хочу зараз в це вникати. Це питання правоохоронних органів, що саме їх цікавить, для чого, скажімо так, на чому вони хочуть зробити акцент, на чому не хочуть.