За короткий час від членів цієї нової комісії ми почули цілий ряд гучних заяв. Практично у всіх з них нам обіцяють введення найближчим часом якоїсь нової «чарівної» методології, якихось нових єдиних тарифів у сфері ЖКГ, при цьому забуваючи, що справедливі не означає рівні, а рівні - не значить справедливі, оскільки в кожному тарифі є суб'єктивні і об'єктивні чинники, але оскільки проблема тарифного регулювання настільки запущена, складна і інерційна, що ніяких швидких революційних рішень у цій сфері бути не може.

Крім того, у цих заявах змішується в одну купу все - і тепло, і газ, і електроенергія, і, власне, комунальні послуги. Кожен раз, коли я чую подібні заяви, мене не покидає відчуття, що ці люди не зовсім розуміють, про що говорять. Вони поки що не відчувають різницю між безпосереднім ручним керуванням і вирішенням поточних рутинних проблем своїх регіональних компаній водо-і теплопостачання (будь-то Донецьк, Луганськ або Севастополь) і довгостроковою продуманою, професійною реалізацією регулювання цих монополій. Тому вважаю своїм обов'язком в черговий раз порекомендувати нашим новим «суддям» не поспішати виступати з такими заявами та обіцянками, менше лякати споживачів якимись тарифними революціями і, головне, не обіцяти миттєвого дива. Саме час зосередитися на щоденній, кропіткій, не публічній роботі по закладанню основ регулювання роботи монополістів, що діють у сфері ЖКГ.

За останній рік і так навколо тарифів ЖКГ наговорено і зроблено стільки дурниць, що якщо ще з півроку тому у населення була якась надія на тарифну справедливість, то сьогодні, - я впевнений! - Ніхто в країні не сумнівається, що на тарифах його, м'яко кажучи, влада «надуває».

Що слід було б зробити негайно? Сформувати професійну команду, орієнтуючись не на політичне забарвлення, а рівень фахівців. Налагодити процедуру дійсно колегіальної роботи колегіального органу і пам'ятати, що всі члени комісії, по суті, рівні і повноцінні, мають однакові повноваження і призначені Президентом. Необхідно чітко визначитися з принципами та методами тарифного регулювання, розробити та впровадити процедуру публічного, прозорого, відкритого для споживача формування всіх витрат монополіста і, в обов'язковому порядку, спробувати продемонструвати суспільству хоча б на деяких прикладах результативність діяльності регулятора.

Застосувати ці свої регуляторні таланти можна було б, насамперед, у місті Севастополі - з його втратами у водоканалі, боргами за газ і хронічно збитковими тарифами. Іншим таким об'єктом міг би стати і Донецьк - з його мільярдної заборгованістю за газ з боку «Теплокомуненерго». Варто було б розібратися і з тарифною політикою в Луганській області - особливо після приходу «інвестора» до компанії «Луганськвода». Особливої уваги заслуговує і тарифне регулювання у Києві - в першу чергу це стосується таких монополістів, як «Київенерго» і «Київводоканал».

Що стосується необхідності розробки нової єдиної методології, то в який раз звертаю увагу на те, що така методологія є, вона діяла останні 5 років, діє і зараз. І головна проблема - відсутність чіткої, законодавчо прописаної можливості контролювати її виконання і застосовувати санкції до порушників цієї методології. Саме це і призвело до існуючої тарифної кризи.

Що стосується споживачів, користуючись нагодою, хочу Вас всіх, на жаль, «заспокоїти»: ніякого зниження тарифів не буде, ніяких революційних тарифних змін теж не буде. Весь галас, роздутий в суспільстві протягом останніх місяців навколо ЖКГ, нагадує мені історію з унтер-офіцерською вдовою, яка сама себе висікла. Ті, кого зовсім недавно звільнили за розвал своєї ділянки ЖКГ та «неправильні» тарифи, отримали повторний шанс «реабілітуватися» і ввести тарифи «правильні» по всій країні. А чому всі думають, що вони будуть зниженими?! На жаль, цього не станеться. Думаю, що Нацрегулятору слід в досить стислий термін зважитися на важливі регуляторні рішення, не обмежуючись Києвом, а, виїжджаючи на місця в інші великі міста, розбиратися з тарифами і тим самим демонструвати, що робота комісії спрямована не на централізацію рішень, а на впровадження єдиної державної процедури.

Р.S. Не буду називати імен, але хочу закликати двох (з п'яти) новопризначених членів комісії як можна швидше, поділитися своєю життєвою мудрістю і професійним досвідом з тими, хто прийшов туди «на виправні роботи». Ви, - як поважні, авторитетні, що розбираються у всіх тонкощах дорученої Вам справи, - поясніть, будь ласка, своїм колегам, що таке регуляторна процедура і який це інерційний і тонкий механізм. А всьому складу новоствореного довгоочікуваного колегіального органу бажаю колегіально ж і подумати над тим, як вийти з пастки, в якій опинилася вся країна, яка очікує, що після «неправильних» старих тарифів з'являться нові «правильні» - знижені, і не дискредитувати роботу такого важливого органу непродуманими заявами.

З щирим привітом, глава Держкомітету з питань ЖКГ, автор низки законів про державне регулювання діяльності на ринку природних монополій, міністр з питань ЖКГ 2007-2009 рр.

Олексій Кучеренко, міністр з питань ЖКГ (2007-2010 рр.), спеціально для ІА «Україна Комунальна».