Україні потрібна ефективна енергетична стратегія

Співпраця України і Російської Федерації в газовій сфері є важливим фактором енергетичної безпеки всієї Європи. Виходячи з цього, Україні необхідно активніше вести переговори у ланцюгу «постачальник-транзитер-споживач», підсилити пошук балансу інтересів трьох сторін. Важливо підсилити якість переговорного процесу з Росією з тим, щоб знайти оптимальний варіант подальшої співпраці. Він має базуватися на балансі наших національних інтересів та інтересів нашого російського партнера.

На початку десятиліття, коли я працював прем'єр-міністром України, між Україною та Росією було підписано угоду про газотранспортний консорціум. Вона передбачала участь трьох сторін – Росії, України та Європи, а також комплекс заходів з модернізації, розвитку та ефективного використання української газотранспортної системи. Цей проект актуальний і сьогодні.

У двосторонніх українсько-російських відносинах треба провести інвентаризацію всіх підписаних газових угод, частина яких ратифікована та має статус закону. Саме цей пакет передбачав чіткий моніторинг взаємних зобов'язань сторін, надійність і своєчасність постачання необхідного обсягу газу в Європу, завантаженість української ГТС, доступ України до енергоресурсів в Середній Азії, політику тарифів на транзит, умови експлуатації газосховищ та ціновий фактор.

Не менш важливо приділяти увагу розробці внутрішньої енергетичної стратегії України, думати над поступовим зниженням споживання природного газу, програмами енергоефективності та енергозбереження, пошуком альтернативних джерел енергоресурсів тощо.

Не варто зводити газові перемовини лише до перегляду формули визначення ціни на російський природний газ. Така стратегія переговорного процесу не матиме бажаного результату. Необхідно вирішувати питання комплексної стратегії енергетичної безпеки, враховуючи усі її складові, підсилити свою переговорну позицію вдалою аргументацією та відстоювати національні інтереси у балансі з інтересами інших країн-партнерів.