ГоловнаКолонкиАльтернативна енергетикаВ українських річках «плаває» понад 500 шкідливих речовин

В українських річках «плаває» понад 500 шкідливих речовин

За результатами аналізів у травні-червні 2011 р., вода в Дніпрі біля Києва була забруднена сполуками амонійного азоту, нітритного азоту, цинку, фенолами, сполуками марганцю, хрому, міді та заліза. У порівнянні з червнем 2010 р. у водах Дніпра в районі Києва дещо зменшився вміст сполук хрому та фенол

За результатами аналізів у травні-червні 2011 р., вода в Дніпрі біля Києва була забруднена сполуками амонійного азоту, нітритного азоту, цинку, фенолами, сполуками марганцю, хрому, міді та заліза. У порівнянні з червнем 2010 р. у водах Дніпра в районі Києва дещо зменшився вміст сполук хрому та фенолів, але підвищився вміст сполук заліза.

В Канівському водосховищі протягом травня-червня переважали водорості-індикатори помірно забруднених вод. Зоопланктон характеризувався високою чисельністю, біомасою та видовим багатством. В пробах переважали організми-індикатори чистих вод. Рівень кількісного розвитку фітопланктону Канівського водосховища не вказував на початок «цвітіння» води.

За сукупністю гідробіологічних показників екологічний стан контрольованих водних об'єктів в Київській області визначався як задовільний (клас вод ІІ-ІІІ, категорія 3-5 - від чистих до помірно забруднених вод).

Головним джерелом забруднення Дніпра в районі Києва є річка Либідь. Промислові, комунальні, залізничні стоки складають п'яту частину її наповнення, що перетворило Либідь на відкритий стічний колектор.

Якість води у Дніпрі в межах до Черкас можна вважати умовно задовільною. Проте в нижній течії Дніпра якість води істотно погіршується в зв'язку з викидами частково очищених стоків промислових підприємств та змивом мінеральних добрив, які застосовуються в сільському господарстві. У Дніпропетровську та Запоріжжі очисні споруди дозволяють забезпечити нормативну очистку лише 20-25% обсягу стічних вод.

Основні види токсичного забруднення водойм унаслідок господарської діяльності включають понад 500 шкідливих речовин. Багато з них потрапляють до річок та морської акваторії у різних сполуках. Вміст багатьох із них на щастя поки що не становить граничнодопустимих концентрацій.

Там, де є морські течії та добре працюють очисні каналізаційні споруди, стан води набагато кращий, і навпаки. Наприклад, у Криму моська вода зазвичай чиста в проміжку між Місхором та Форосом. Проте цього не можна сказати про Севастополь, Ялту чи Алушту.

В містах, таких як Одеса, стан пляжів напряму залежить від технічного стану каналізаційних споруд, дощової каналізації та прибирання приморської території.

Окрім цього, вагомим чинником, що визначає стан довкілля, є екологічна культура населення. Чисто не тільки там, де прибирають, але й там, де не смітять. Наші співгромадяни, нажаль, не дуже дбають про стан довкілля, і навіть про власну гігієну.

Очевидно, місцева влада має піклуватися про розташування на пляжах сміттєзбірників та регулярний вивіз відходів. Але й громадяни мають не допускати хижацького відношення до довкілля, не розкидати сміття, рештки їжі і пластикові пляшки будь-де. Не палити багаття в сухому лісі. Інакше нам і справді скоро не вдасться знайти місця, де ще можна купатися й відпочивати. Для того, аби запобігти неконтрольованому забрудненню довкілля, так само, як і викиду неочищених промислових відходів, треба застосовувати штрафи, адміністративні та кримінальні покарання.

 

Прогнімак Олександр, еколог

 
Коментарі (0)