«Зміна глави «Укрнафти» не є автоматичним вирішенням її проблем» - Юрій Вітренко

 

Я не можу погодитися, що Марку Роллінзу уготована роль його попередника. При цьому у мене немає підстав не погодитися з рішенням конкурсної комісії при «Нафтогазі», яка визнала його одним з двох кращих кандидатів, і тому рекомендувала його для розгляду на номінаційному комітеті при КМУ; також у мене немає підстав не погодитися з рішенням номінаційного комітету при КМУ, де його обрали.

 

Якщо ж говоримо про те, як зробити так, щоб Марк був більш ефективним, ніж його попередник, то бажано ще й обрати близько 11 незалежних і професійних членів Наглядової ради компанії, і, що обов'язково необхідно зробити, нових членів правління – теж професійних і некорумпованих.

 

 

Той факт, що вибрали іноземця, не означає, що у нас не залишилося професіоналів, незалежних від олігархів. З іншого боку, відверто кажучи, їх дуже непросто знаходити...

 

 

Якщо говорити про компромісність обрання голови правління ПАТ «Укрнафта», новий глава обраний і прийнятий акціонерами. Але всі ми розуміємо, що зміна глави компанії не є автоматичним рішенням її проблем, зокрема у взаєминах акціонерів.

 

 

Можливо, ви чули про те, що Коломойський погодився подати кандидатуру нового керівника від себе, щоб не порушувати акціонерну угоду, про яку він домовився з Кабміном Тимошенко, але тільки в тому випадку, якщо цей кандидат буде володіти значним досвідом керівництва нафтогазових компаній і при цьому буде незалежний від українських фінансово-промислових груп.

 

З іншого боку, ми й не збиралися вибирати кандидата, який би не відповідав цим критеріям. Якщо Ви саме це називаєте компромісом, то я не стану заперечувати, що такий компроміс був досягнутий і міноритарні акціонери потім формально подали від свого імені кандидатуру, яку до цього затвердив Кабмін.

 

 

Ні, не гарантія, але в цьому випадку, перш за все, мова про довіру. Такі документи він підписував і колись, працюючи в іншій компанії. Гарантією може стати тільки зміна ставлення акціонерів «Укрнафти» (акціонерів) до корпоративного права та управління: незалежна Рада директорів (Наглядова рада), правління компанії.

 

Новий менеджер компанії «Укрнафта» у чітко визначені терміни повинен надати правління «Нафтогазу» економічний і ресурсний аналіз ситуації і варіанти роботи компанії, зрозуміло, з прибутком.

 

 

Ми прекрасно розуміємо, що таке вертикально інтегрована компанія. Нагадаю, що коли ми з Андрієм Коболєвим прийшли в НАК майже 13 років тому, однією з перших наших розробок була ВІНК. У нас давно було відчуття, що Ігор Валерійович взяв на озброєння частину тодішніх наших розробок... Але часи змінилися.

 

Офіційно поки що держава свого бачення і відношення до нафтової ВІНК не висловила. У нас є своє бачення, не впевнений, що в підсумку обидва вони співпадуть.

 

Ситуація з «Укрнафтою» дуже слизька. Треба враховувати ситуацію з «Укртатнафтою», яка не контролюється на сьогодні державою. З іншого боку, не можна не враховувати ринкові зміни. Тому ми повинні діяти так, щоб ніхто з акціонерів (міноритарних, зокрема) не зміг звинуватити нас у тому, що ми діємо в інтересах одного акціонера. Ми бачимо два варіанти розвитку ситуації. Перший. Створювана нафтова ВІНК повинна бути інвестиційно привабливою. З іншого боку, у всіх компаніях, про яких йде мова, є міноритарний акціонер Коломойський. Щоб уникнути зіткнення інтересів, необхідна компанія з новим менеджментом. І це не повинно обмежитися обранням головою правління Марка Роллінза. Повинно бути обрано нове правління «Укрнафти» на принципах, про які я вже говорив, яка повинна представити чіткий аналіз ситуації та план дій. Ми повинні чітко розуміти, який обсяг видобутку можемо розраховувати. Це головне. Тільки після цього ми можемо приймати рішення про те, що робити далі.

 

У корпоративному управлінні для акціонерів або мають бути непорушні правила гри, або державі в цій ситуації вигідніше продати держактиви в нафтобізнесу.

 

Або повинні бути знайдені і визначені державою інші алгоритми розпорядження та управління держмайном в переробці нафти «Укртатнафтою» (Кременчуцьким НПЗ), видобутку «Укрнафтою» і транспортуванні «Укртранснафтою».

 

Якщо ми зможемо перетворити «Укрнафту» в нормальну прибуткову корпорацію, на діяльність якої прямо не впливає ні один з акціонерів, у корпорацію, якою буде керувати незалежний менеджмент і дбатиме лише про прибутковість компанії, а далі прибуток буде тільки розподілятися між акціонерами відповідно до їхніх часток у статутному фонді, - якщо вдасться це зробити, тоді ця компанія зможе нормально працювати.

 

 

Тоді повинні бути інші способи вирішення конфлікту, як, наприклад, продаж акцій одним з акціонерів. Зробити так, щоб акціонери майже з рівними частками не конфліктували у своєму бажанні впливати на операційну діяльність компанії практично неможливо. Щоб це не відбувалося, у всьому світі в корпораціях розділений рівень акціонерів і менеджменту. Якщо це вдасться, корпорація буде працювати нормально. Якщо ні, напевно, державі краще приватизувати свої нафтоактиви.