Підвищення тарифів на електроенергію: що вирішив суд

У логіці основним правилом доведення є те, що теза протягом доказу (або спростування) має залишатися незмінною. Правило це означає, що доводити завжди потрібно саме те положення, котре висувається як теза. Порушення цього правила приводить до помилки під назвою «доведення до публіки»  і полягає в тому, що замість обґрунтування тези промовці звертаються до почуттів людей, намагаючись викликати у них симпатію чи антипатію до того, про що йдеться, і таким чином примусити повірити у правильність їхньої тези. 

 

Цим прийомом досить часто користуються вітчизняні політики, особливо напередодні виборів. До прикладу, днями резонансу набула новина про те, що Окружний адміністративний суд міста Києва скасував постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №220 від 26 лютого 2015 року «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню». 

 

Як відомо, згідно з цим документом відбулося вже два етапи підвищення тарифів на електричну енергію для населення. Перший етап підвищення тарифів на світло припав на 1 квітня цього року. Тоді тарифи на електроенергію зросли від 5% до 50% залежно від категорії споживачів.  Другий етап стартував з 1 вересня - вартість електричної енергії для населення збільшилася у середньому до 62,8 коп. за кВт-год, що на 23% більше порівняно із тарифом, котрий діяв з 1 квітня. 

 

Загалом у комісії розраховували, що за 5 етапів підвищення тарифів на електроенергію до 1 березня 2017 року вартість світла для населення наблизиться до економічно-обґрунтованого рівня, і буде ліквідовано перехресне субсидування. Саме ж населення, яке звикло не довіряти будь-якій владі, сприйняло таке рішення НКРЕКП, м’яко кажучи, прохолодно, вважаючи нові тарифи завищеними та економічно необґрунтованими. Олії у вогонь підливали ще й деякі політичні сили, які побудували свою передвиборчу кампанію до місцевих органів самоврядування виключно на темі непрозорості тарифів на «комуналку» та їх необґрунтованості.

 

Читайте також: Держпідприємствам планують зменшити витрати на утримання житла

 

Тож новина про скасування судом постанови НКРЕКП про підвищення тарифів була сприйнята як спільна перемога всіх тих, хто вважав встановлені Нацкомісією тарифи несправедливими. Однак, чи дійсно визнав суд тарифи на електроенергію для населення необґрунтованими та завищеними?

 

Згідно мотивувальної частини постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 вересня 2015 року по справі №826/6876/15 за позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправною та скасування постанови від 26 лютого 2015 року №220, яка внесена до Єдиного реєстру судових рішень, суд, вирішуючи даний спір, виходив з наступного. 

 

У відповідності до положень статті 11 Закону України «Про природні монополії» (№1682-III від 20 квітня 2000 року, далі - Закон №1682) національні комісії регулювання природних монополій (далі - комісії) є державними колегіальними органами, які утворюються та ліквідуються Президентом України. Комісії підпорядковуються Президенту України, підзвітні Верховній Раді України. Комісії діють на підставі положень, що затверджуються Президентом України. 

 

Державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сферах, визначених у статті 5 цього Закону, здійснюється національними комісіями регулювання природних монополій, які утворюються і функціонують відповідно до цього Закону (ч.1. ст. 4 Закону №1682 ).

 

Законодавство України про природні монополії складається з цього Закону, Повітряного кодексу України, Кодексу торговельного мореплавства України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про залізничний транспорт», «Про електроенергетику», інших законів України, що встановлюють особливості здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій (стаття 3 Закону №1682).

 

Як вбачається з частини 2 статті 12 Закону «Про електроенергетику» №575/97-ВР від 16 жовтня 1997 року в редакції станом на 26 лютого 2015 року саме Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, відповідно до покладених на неї завдань встановлює ціни (тарифи) на електричну енергію, що відпускається населенню для побутових потреб, у тому числі диференційовані за обсягами спожитої електричної енергії та/або за групами споживачів.

 

Як встановлено судом із відомостей загальнодоступної електронної версії Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців  НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ЕНЕРГЕТИКИ (НКРЕ) (Ідентифікаційний код юридичної особи 38022261) є такою що віднесена до категорії органу державної влади, створена на підставі  указу Президента України №1059/2011 від 23 листопада 2011 року, з 3 вересня 2014 року знаходиться в стані припинення.

 

Окрім того, встановлено також, що  НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ (Ідентифікаційний код юридичної особи 39369133) віднесено до категорії органи державної влади, створена на підставі указу Президента України №694/2014 від 27 серпня 2014 року.

 

Згідно Указу Президента України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» №694/2014 від 27 серпня 2014 року встановлено утворити Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. При цьому будь-які положення щодо правонаступництва в указі відсутні.

 

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд з огляду на редакцію частини 2 статті 12 Закону «Про електроенергетику» та дату прийняття Постанови, дійшов висновку про її незаконність, оскільки станом на дату прийняття Постанови виключні повноваження щодо встановлення тарифів на електроенергію були лише у Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ).

 

Читайте також: Міським автобусам «світить» єдиний квиток

 

При цьому такі повноваження були надані Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг лише Законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії» №514-VIII від 4 червня 2015 року, який набув юридичної сили 16 липня 2015 року.

 

Також суд зазначає, що владні повноваження надані суб'єкту саме законом, можуть бути змінені в бік зменшення або можуть бути надані іншій особі лише законом, а не підзаконним нормативно-правовим актом.

 

Відтак оскаржувана постанова прийнята з перевищенням владних повноважень, встановлених законом, а саме: ч.2 ст. 12,  «Про електроенергетику» №575/97-ВР від 16 жовтня 1997 року,  статті 3 Закону №1682.

 

Тож, як бачимо, Окружний адміністративний суд міста Києва постановив визнати   незаконною і не чинною з моменту прийняття постанову НКРЕКП  №  220   від  26 лютого 2015 року «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню» не тому, що тарифи не електроенергію завищені та економічно обґрунтовані, а тому, що коли нашвидоруч в Адміністрації Президента готували Указ про ліквідацію НКРЕ і НКРКП та утворення нової об’єднаної НКРЕКП, чиновники забули зазначити, що новостворена НКРЕКП є правонаступником обох комісій.  Між тим, якщо вищевказане рішення таки набере чинності і постанову НКРЕКП  №  220   від  26 лютого 2015року «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню» таки буде скасовано, уряду доведеться шукати у державній скарбниці додаткових 40 млрд грн дотацій енергопостачальним компаніям на ліквідацію різниці в тарифах, а це з вірогідністю у 99,9% призведе до економічного колапсу та дефолту. Вже не технічного, а реального. 

 

 

 

Реклама: Будь-яке підприємство має пройти процедуру оформлення. Але у кожної країни є свої правила. Вашій увазі представлена реєстрація ТОВ на території України. Більш детально ознайомитися з інформацією можна на сайті legalaid.ua.